Честер Німіц

Його першим призначенням був лінійний корабель «Огайо», приписаний до порту Сан-Франциско. Служба на кораблі проходила на Далекому Сході, але у 1906 р. його було переведено на крейсер «Балтімор». Після присвоєння звання молодшого лейтенанта (англ. ensign) 31 січня 1907 р. він продовжив службу у Тихому океані командуючи канонеркою «Паней» і есмінцем «Декатур». Під час служби на Філіппінах 7 липня 1908 р. есмінець «Декатур» сів на мілину, і Німіц був визнаний військовим трибуналом винним у аварії «за нехтування обов'язків», за що отримав догану. Він був призначений вахтовим офіцером на час походу канонерки «Рейнджер» з Маніли до Бостону.

25 січня 1909 р. Німіц приступив до служби у Першій Підводній Флотилії. У травні того ж року отримав звання лейтенанта. З часом він був призначений капітаном декількох підводних човнів, а пізніше командувачем 3-го дивізіону субмарин Атлантичного флоту США. Він залишався командувачем Флотилії Субмарин Атлантичного флоту з травня 1912 по березень 1913 рр. У 1913 р. він одружився з Катрін Венс Фріман у м. Воластон, Массачусетс.

До початку Першої світової війни Німіц проходив стажування в Німеччині, в м. Нюрнберг, де він вивчав німецькі технології в галузі дизельних двигунів. По поверненні до США його було призначено старшим помічником капітана і головним інженером танкеру «Момі» (англ. Maumee). Це судно ще будувалось і було першим дизельним надводним судном ВМФ США. Німіц отримав репутацію знавця дизельних двигунів. 10 серпня 1917 р. Німіц став інженерним помічником адмірала Самуеля Робінсона — командувача підводними човнами Атлантичного флоту США і просунувся у ранзі до лейтенант-командора. Через рік його було підвищено до посади начальника штабу цього підрозділу.

У міжвоєнний період Німіц служив на посаді старшого помічника капітана на лінкорі «Південна Кароліна» та пізніше капітаном «Чикаго» і командувачем 14-го дивізіону субмарин у Перл-Гарборі. У 1922 р. він продовжив своє навчання у Морському Військовому коледжі у м. Ньюпорт. Після закінчення академії його було призначено заступником начальника штабу військового флоту і на посаду помічника головнокомандувача ВМС США.

З 1926 по 1929 Німіц викладав на військово-морський кафедрі у університеті Берклі. У 1928 р. йому присвоїли звання капітана.

У 1929 р. він став командувачем 20-го дивізіону субмарин, а пізніше, у 1931 почав завідувати 35 запасними есмінцями у Сан-Дієго і жити на тендері «Ріґель». У 1933 р. його було призначено капітаном важкого крейсера «Августа», на якому він проходив службу на Далекому Сході.

З 1935 р. був помічником начальника Бюро Навігації.

У 1938 р. отримав у команду 2-й дивізіон крейсерів Азіатського флоту. Пізніше став контр-адміралом. Одночасно Німіц отримав посаду командувача 1-го дивізіону лінкорів і 7-го оперативного з'єднання. У 1939 р. повернувся до Бюро Навігації на посаду начальника.

Після японської атаки на Перл-Гарбор 7 грудня 1941 р. його було призначено головнокомандувачем Тихоокеанського флоту США та підвищено в ранзі до звання адмірала. На новій посаді Німіцу вдалося організувати ефективний захист проти нападів японського флоту. В березні 1942 р. Німіца було призначено на посаду головнокомандувача усіма силами союзних військ США і Великої Британії на тихоокеанському театрі воєнних дій. З посиленням флоту Честер Німіц поступово перейшов від захисту від японських атак до контрнаступу і завдав першої поразки японському флотові в битві у Кораловому морі, а потім у битві за Мідвей та на Соломонових островах.

У 1944 р. Конгресом США було запроваджене нове звання адмірала флоту — найвищий ранг у ВМФ країни. У грудні того ж року Німіц за призначенням Президента Франкліна Рузвельта став першим адміралом флоту країни. На новій посаді він продовжив наступ на позиції Японської імперії в Тихому океані, завдавши їй поразки у битві у Філіппінському морі та захопивши Гуам, Тініан та Сайпан. Далі були захоплені японські позиції на Каролінських островах; ВМС під командуванням Німіца відбили міцний контрнаступ японського флоту біля Філіппін та отримали перемогу у битві в затоці Лейте. Німіц також брав участь у захопленні японського острова Іодзіма.

Ядерний авіаносець «Німіц» біля узбережжя Канади.

Після перемоги над Японією 2 вересня 1945 року Честер Німіц підписав від імені США капітуляцію Японії на борту корабля «Міссурі». Після закінчення військових дій 26 листопада 1945 р. його було призначено керівником військово-морськими операціями США. На цій посаді він займався скороченням величезного, непотрібного та занадто коштовного для мирного часу флоту країни. Після двох років на цій посаді Німіц відійшов від активної участі в керівництві флотом і до кінця життя у 1965 р. виконував здебільшого церемоніальні обов'язки.

Честер Німіц залишається однією з найвідоміших осіб в історії ВМФ США. Його ім'ям не тільки названі вулиці, школи, парки, льодовик в Антарктиді, музеї, але й найбільший ядерний авіаносець США «Німіц». Зображення Честера Німіца також з'явилося на марках США.