Чигиринський замок

Замок був збудований на місці стародавнього городища. Фундатором виступив черкаський староста Олександр Вишневецький — згідно з привілеєм польського короля Зигмунта III Вази від травня 1589 року. Місцем будівництва обрали Кам'яну гору, яка височіла над заболоченою рівниною заплави річки Тясмин. Це була найвигідніша стратегічна позиція в околиці.

Згідно з люстрацією 1622 року, замок мав дерев'яну оборонну огорожу та 3 дерев'яні башти (одна з яких була надбрамною). Огорожа була збудована з дубових стовбурів і мала дах. У 1660-х роках з'явилися земляні укріплення бастіонного типу, що в плані мали форму трикутника, що відповідало обрисам гори.

В 1648 році Чигиринський замок переходить під владу Богдана Хмельницького і стає цитаделлю гетьманської столиці (резиденція гетьмана знаходилася не у замку, а в самому місті). Замок постійно модернізувався відповідно до вимог новітньої європейської фортифікації. При Петрові Дорошенку, для якого фортеця також стала головним укріпленим пунктом, вали та бастіони обкладалися камінням по староіталійській системі. Один із таких бастіонів зберігся та відреставрований у наш час (відомий як бастіон Дорошенка або тюрма Дорошенка).

1674 року почалися московські Чигиринські походи проти Петра Дорошенка та його турецьких союзників. До кінця весни лише Чигирин із кількома навколишніми селами лишався під владою гетьмана. У червні Чигиринський замок взятий в облогу московським воєводою Григорієм Ромодановським разом з гетьманом Лівобережної України Іваном Самойловичем.

На підмогу Петру Дорошенку виступив османський полководець візир Кара-Мустафа. Росіяни були змушені відступити на лівий берег Дніпра. Правобережна Україна повернулася під владу Дорошенка, а восени туди вступило польське військо. У вересні 1676 року Чигирин був знову взятий росіянами в облогу. Після короткого бою 19 вересня Дорошенко склав з себе обов'язки гетьмана. З цього моменту місто втратило статус столиці, у замку розташувався московський гарнізон.

Патрік Гордон

Значні пошкодження замок отримав після османської облоги влітку 1677 року, коли від 120-тисячної армії оборонялись 5 тисяч українських козаків та 24 тисячі московських стрільців. Після підходу допомоги війська Ромодановського та гетьмана Самойловича турки були змушені відступити. Влітку 1678 року турки розробили план наступу — вони хотіли взяти Чигирин, Черкаси і дійти до Києва. 8 липня розпочалась нова облога Чигиринського замка.

Ромодановський мав секретний царський указ знищити укріплення, якщо оборона буде надто складною. У ніч на 10 серпня, з огляду на явне небажання московських воєначальників боронити Чигирин (а відтак і неможливість утримати замок супроти 200-тисячного турецького війська), Патрік Гордон вивів із замку гарнізон та підірвав пороховий погріб та гармати. Цим вибухом Чигиринський замок був зруйнований і вже ніколи не відновлювався. Саме місто було спустошеним, воно втратило своє політичне та стратегічне значення.

Та найбільших руйнувань рештки Чигиринського замка зазнали від дрібних підприємців, які протягом XIX століття влаштували на Кам'яній горі виробництво млинових жорен з місцевого пісковику, якими торгували по всій Наддніпрянщині. Внаслідок цього зникла вся західна половина замкової території, оскільки там кар'єр понизив гору на декілька метрів.