Чорнокінці

Чорнокінці (також Чорнокунці[1]; пол. Czarnokonce) — колишнє село в Україні, нині — частина сіл Малих та Великих Чорнокінців Тернопільської области.

село Чорнокінці
Чорнокінці на мапі фон Міґа, XVIII ст.
Чорнокінці на мапі фон Міґа, XVIII ст.
Країна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Основні дані
Перша згадка XV ст.
Існувало до 1988
Географічні дані
Географічні координати 48°58′31″ пн. ш. 26°00′38″ сх. д.
Карта
Помилка Lua у Модуль:Location_map/multi у рядку 13: "Україна" is not a valid name for a location map definition.
Чорнокінці

Топоніміка

Микола Крикун подає[2] наступні варіанти назв с. Чорнокінці, зафіксовані у хронологічному порядку у відповідних джерелах:

Малі Чорнокінці
  • Czarnokonce, с. — Кам'янецька земська книга 1625, 1647;
  • Czarnokonce, с. — Подимний реєстр 1629, 1650, 1661, 1667;
  • Czarnokonce, с. — Поголовний реєстр 1662;
  • Czarnokonce, с. — Комісарський реєстр 1678;
  • Czernakouce, с. — Боплан;
  • ęornokofęi Veliki, с. — Кам. д. 1681.

Від кінця XVIII ст. с. Великі Чорнокінці.

Великі Чорнокінці
  • Czarnokonce, с. — Кам'янецький дефтер 1681 (ęornokofęi);
  • Czarnokonczyki, с. — Подимний реєстр 1728;
  • Czarnokonczyki, с. — Візит, греко-католицької парафії 1730-1731;
  • Czarnokonczyki, с. — Візит, римо-католицької парафії 1741;
  • Czarnokonczyki, с. — Перепис єврейського населення 1765;
  • Czarnokonce Małe, с. — Список поселення 1785.

Нині с. Малі Чорнокінці.

Історія

17 липня 1413 p. Ягайло надає шляхтичу Андрію з Бапшина с. Чорнокунці й Криве в Скальськім повіті[1].

20 квітня 1440 р. польський король Владислав III записав подільському підкоморію Янушу Кірдеєвичу 150 гривень на селі Давидківці на р. Ночлава у Скальському повіті, селах Чорнокінці та Juliassowcze у Кам’янецькому повіті Подільської землі[3].

У багатотомному виданні актових джерел, які перебували в архіві монастиря отців Бернардинів у Львові, є згадка про село Чорнокунці. Згідно акту від 16 липня 1449 року, який зареєстрували в Теребовлі, Зимгунд Кердей отримав вищезгадане село.[4]

Станом на 1 січня 1967 р. село іменується, як Чорнокінці[5].

25 квітня 1988 р. рішенням Тернопільської обласної Ради народних депутатів відновлено села Великі Чорнокінці і Малі Чорнокінці, раніше об'єднані в одне село Чорнокінці[6].

Примітки
  1. Грушевський, М. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західної України (1905 р.), № 15
  2. Чорнокінці (Czarnokonce) // Подільське воєводство у XV—XVIII століттях: : статті і матеріали / М. Крикун. — Львів, 2011. — С. 198. — ISBN 978-617-607-064-1.
  3. Михайловський, В. Надання земельної власності у Подільському воєводстві за панування Владислава 3 (1434 — 1444 рр.). — Український археографічний щорічник, 2004 р., т. 8—9, с. 254
  4. Akta grodzkie i ziemskie. — T. XII. — № 2528. — S. 218. (лат.)
  5. Українська РСР. Адміністративно-територіальний устрій на 1 січня 1967 р. — К.: Політвидав, 1969 р.
  6. ВВРУ, 1988, № 20, стор. 444

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.