Чотириденна війна

• Перші бої почалися в ніч на 2 квітня 2016 року. Повідомлення, поширені сторонами карабаського конфлікту з приводу зіткнень, суперечливі і не дозволяють визначити, чиї дії призвели до загострення ситуації:
  • офіційна позиція Азербайджану — азербайджанські підрозділи, дислоковані в зоні конфлікту, а також прилеглі населені пункти були обстріляні з великокаліберних артилерійських систем, що призвело до жертв серед мирного населення. У зв'язку з цим командування ЗС Азербайджану вирішило вжити відповідних заходів у Тертерському і Фізулінському напрямках[23].
  • офіційна позиція Вірменії — азербайджанська сторона першою відкрила артилерійський вогонь, після чого застосувала танки і вертольоти.

За заявою пресслужби міністерства оборони невизнаної НКР, збройні сили Азербайджану в ніч на 2 квітня зробили наступальні дії по ряду напрямків зони карабаського конфлікту, застосувавши артилерію, бронетехніку і авіацію. Одночасно було завдано артилерійські удари по населених пунктах і місцях постійної дислокації ряду військових частин. Надалі азербайджанська сторона заявила про захоплення кількох стратегічних висот в Карабасі, в тому числі села Сейсулан, висот навколо села Талиш і висоти Лелетепе на Фізулінському напрямку[24][25][26].

За повідомленням сайту hets.am, 2 квітня азербайджанські підрозділи у селі Талишев вбили трьох літніх мирних жителів. 3 квітня село було відбито і в мережу потрапили фотографії трупів із слідами знущань над тілами[27][28][29][30][31].

За повідомленням вірменського новинного сайту Times.am, 2 квітня з Вірменії на територію НКР була перекинута ракетно-артилерійська бригада, на озброєнні якої знаходяться тактичні ракетні комплекси «Точка-У» і реактивні системи залпового вогню «Смерч»[32].

Згідно з даними, оприлюдненими агентством «Інтерфакс» і інтернет-виданням «Кавказький вузол», 2 квітня на телебаченні Нагірного Карабаху колишні військовослужбовці армії НКР звернулися із закликом до чоловіків, здатних тримати зброю або мають з досвідом бойових дій, відправитися на передову і підтримати молодих солдатів. У той самий день з Степанакерту на лінію зіткнення військ виїхали кілька автобусів з добровольцями[33][34].

До 2 квітня обидві сторони повідомили про численні убитих і поранених.

• 3 квітня Азербайджан оголосив «про одностороннє припинення вогню» на півночі Карабаху зважаючи на заклики міжнародної спільноти зупинити насильство, однак пообіцяв відновити військові дії, в разі якщо вірменська сторона не підтримає перемир'я. Представники вірменської сторони назвали ці заяви «інформаційною пасткою». Армія оборони НКР заявила, що готова обговорити пропозиції про перемир'я «в контексті відновлення колишніх позицій»[35]. У відповідь керівник прес-служби Міністерства оборони Азербайджану Вагіф Даргяхли заявив, що ЗС країни не покинуть території, зайняті в ході військових операцій 2 квітня[36][37].

За повідомленням агентства «Інтерфакс» з місця подій, на більшій частині лінії фронту в Нагірному Карабасі продовжилися інтенсивні бої. Найбільш масованими були зіткнення на північно-східному і південно-східному напрямках. Відбувалися перестрілки із застосуванням важкої артилерії. Згідно з повідомленнями з лінії бойових зіткнень, сили Карабаху повернули під свій контроль велике прикордонне село Талишев (Мартакертський район) та відновили контроль над стратегічно важливими висотами в околицях цього населеного пункту. У Міністерстві оборони Азербайджану цю інформацію спростували, заявивши, що «азербайджанські війська контролюють стратегічну висоту навколо села Талиш, а також всі території, повернуті під свій контроль»[38][39].

Вранці того ж дня Союз добровольців «Еркрапа» заявив про відправку кількох тисяч добровольців в зону карабаського конфлікту. Згідно із заявою організації, ці дії були узгоджені з військовими структурами Вірменії і НКР[40].

До 3 квітня міністерство оборони НКР розповсюдило відеокадри зняті з БПЛА в напрямку села Сейсулан на яких, як стверджує міністерство, зображені трупи 21 азербайджанського військовослужбовця. МО НКР заявило що село Сейсулан залишається під контролем вірменської сторони[41][42]. Натомість вірменські джерела підтвердили втрату однієї висоти.[43]

Згідно з даними агентства «Інтерфакс», що посилається на розповіді очевидців, з більшості населених пунктів, які опинилися в зоні обстрілу, евакуйовано мирне населення, жінки і діти.

Із загостренням ситуації на фронті активізувалася і пропаганда. Так, 5 квітня з Азербайджану було видворено пропагандистів каналу Lifenews, оскільки вони «вели провокаційну роботу щодо Азербайджану, неправильно інформували міжнародну громадськість про нагірно-карабаський конфлікт».[44] Зокрема, вони повідомляли про те, що воювати за Азербайджан нібито виїхав цілий загін ІДІЛ.[45]

3 квітня в ефірі каналу France 24 «представник НКР у Франції» Оганес Геворкян заявив про те, що азербайджанці обстріляли мирних вірмен, демонструючи кадри обстріляної машини.[46] Насправді ж це був азербайджанський автомобіль, постраждалий від обстрілу вірмен — в ефірі на ньому замалювали азербайджанський номер.[47]

Під контроль Азербайджану перейшла стратегічна висота Лала у Джебраїльському районі[48]. Село Талиш протягом кількох днів перебувало під контролем Азербайджану, однак було відбито НКР[49][50]. Азербайджан також повідомив про перехід під його контроль знелюднілого села Сейсулан[51][2][52], однак у НКР спростували цю заяву[53] та повідомили про відмову Азербайджану допустити до Сейсулана місію ОБСЄ[54].

•  Європейський Союз — Верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Федеріка Могеріні закликала сторони «негайно припинити бойові дії і дотримуватися режиму припинення вогню»[55].
•  Організація об'єднаних націй — Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун зажадав від усіх сторін, що беруть участь в конфлікті негайно припинити всі бойові дії і дотримуватися умов угоди про припинення вогню[56].

Мінська група ОБСЄ

• Мінська група — Співголови Мінської групи ОБСЄ висловили «серйозне занепокоєння з приводу повідомлень про широкомасштабне порушення угоди про припинення вогню вздовж лінії зіткнення в зоні нагірно-карабаського конфлікту», і рішуче засудили «застосування сили і висловили жаль з приводу безглуздих втрат життя, в тому числі цивільних осіб». Мінська група ОБСЄ планує провести зустріч 5 квітня у Відні з приводу інцидентів[57][58].
•  США — Держдепартамент США засудив порушення режиму припинення вогню і закликав сторони «проявляти стриманість, уникати подальшої ескалації і строго дотримуватися угоди про припинення вогню»[59].
•  Росія — Президент Росії Володимир Путін закликав обидві сторони припинити військові дії і проявити стриманість[60].

Інші країни

•  Білорусь — міністерство закордонних справ закликало сторони продовжувати домагатися мирного врегулювання конфлікту «відповідно до загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, в першу чергу, на основі поваги і гарантування суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності кордонів, а також відповідних резолюцій Ради безпеки ООН і рішень ОБСЄ»[61][62].
•  Грузія — прем'єр-міністр Георгій Квірікашвілі висловив стурбованість у зв'язку з останніми подіями в регіоні, і висловив надію на те, що зусилля міжнародного співтовариства будуть сприяти деескалації ситуації[63].
•  Німеччина — міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмаєр закликав обидві сторони негайно припинити бойові дії і у повній мірі дотримуватися угоди про припинення вогню[64].
•  Іран — офіційний представник МЗС закликав обидві сторони «утримуватися від будь-яких дій», що можуть «погіршити ситуацію.» Він додав, що Іран рекомендує припинити військові дії, бо вони викликають «серйозні побоювання»[65].
•  Казахстан — міністерство закордонних справ висловило стурбованість у зв'язку з ескалацією насильства і закликало сторони дотримуватися угоди про припинення вогню[66].
•  Латвія — міністерство закордонних справ закликало обидві сторони негайно припинити бойові дії і відновити припинення вогню, висловлюючи жаль з приводу жертв і передало співчуття сім'ям загиблих[67].
•  Норвегія — міністр закордонних справ назвав зіткнення «неприйнятною військовою ескалацією»[68].
•  Туреччина — Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган зателефонував Ільхаму Алієву, аби висловити співчуття у зв'язку із «замордуванням» солдат. Міністерство закордонних справ виступило із заявою про засудження нападу на цивільних осіб та закликало Вірменію дотримуватися угоди про припинення вогню[69].
•  Україна — у зв'язку із загостренням безпекової ситуації в районі Нагірного Карабаху, Міністерство закордонних справ України рекомендувало громадянам України до стабілізації ситуації утримуватися від поїздок до Нагірнокарабаського регіону Азербайджанської Республіки та прилеглих до нього територій[70]. Президент України Петро Порошенко висловив підтримку територіальної цілісності Азербайджану в рамках міжнародно визнаних кордонів.[71]