Чугуїв (авіабаза)

Авіабаза Чугуїв — аеродром спільного використання на західній околиці міста Чугуїв. На аеродромі несе службу 203-тя навчальна авіаційна бригада. Летовище також використовується Державним підприємство «Чугуївський Авіаційний Ремонтний Завод».

Авіабаза Чугуїв
ІАТА: немає  • ICAO: UKHW
Загальні дані
49°50′25″ пн. ш. 036°38′45″ сх. д.
Тип військовий аеродром
Розташування
Чугуїв, Харківська область, Україна
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
фт м
2500 бетон

Історія

В 1938 р. на базі 2-ї бригади 9-ї військової школи льотчиків та льотчиків-спостерігачів, сформовано Чугуївське військове авіаційне училище льотчиків-винищувачів (ЧВАУЛ) на літаках Р-5, І-5І-5, І-15, І-16. У 1940 ЧВАУЛ було одним з найбільших військових навчальних закладів у ВПС РСЧА. 1 березня 1941 на основі наказу НКО у зв'язку зі зменшенням терміну навчання ЧВАУЛ було перейменовано в 9-у Чугуївську військову школу пілотів. На той час школа перейшла на один тип літаків-винищувачів — І-16.[1]

Німецько-радянська війна

Після початку німецько-радянської війни з наближенням німецьких військ 16 вересня 1941 школа перебазувалася в Казахську РСР.

29 жовтня 1941 року аеродром був зайнятий німцями. На той момент крім основного аеродрому Чугуїв-2 поблизу розташовувалися ще 3 аеродроми/злітно-посадкові смуги. 8 травня 1942 з прибуттям Jagdgeschwader 3 активізувалося розбудова авіабази. Активно використовувався німецькою авіацією в травні-червні 1942 та в лютому-березні 1943.

Авіаційні частини, що базувалися на летовищі:
Дата Частина Літаки
травень 1942 штаб, 1,3 групи Jagdgeschwader 3 Bf-109F/G
травень — червень 1942 2 група Jagdgeschwader 3 Bf 109F
травень 1942 2, 3 групи Zerstörergeschwader 2 Messerschmitt Bf 109 G, Messerschmitt Bf 110
червень 1942 1 група Zerstörergeschwader 2 Messerschmitt Bf 110

10-12 серпня 1943 року Чугуїв був зайнятий радянськими військами[2]. 15 серпня 1943 року на аеродром перебазувався 51-й дальньобомбардувальний авіаційний полк.[3] В кінці травня 1945 на своє місце базування повернулася школа пілотів і продовжила готувати курсантів на літаках Ут-2, Ла-5, Ла-7.

Після війни

В вересні 1945 р. школа була знову перейменована в Чугуївське військове авіаційне училище льотчиків. В лютому 1946 року у селі Гракове на базі 7-ї ескадрильї училища було сформовано 810-й навчальний авіаційний полк. У вересні 1951 року полк перебазовується на аеродром міста Чугуїв. На озброєнні полку перебували Міг-15 (1952—1960), Міг-17 (1960—1975), Міг-21 (1975—1992).

В незалежній Україні

Після розпаду СРСР 1992 року, 810-й навчальний авіаційний полк присягнув на вірність українському народові і увійшов до складу Збройних сил України.

У грудні 1995 року частина була переведена на нову організаційно-штатну структуру. На базі полку, окремого батальйону зв'язку, радіотехнічного забезпечення і окремого батальйону аеродромно-технічного забезпечення було створено 203-тю навчальну авіаційну базу, а із серпня 2004 року вона стала іменуватися 203-ю навчальною авіаційною бригадою.

З 1 вересня 2004 року 203-тя навчальна авіаційна бригада увійшла до складу Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (ХНУПС).

Російсько-українська війна

Після початку російсько-українська війни авіабаза вікористовувалася підрозділами, залученими до виконання завдань в зоні АТО. Так, в квітні 2014 зведена група 7-го полку АА перебазувалася на аеродром Чугуїв[4].

6 грудня 2014 і 23 серпня 2016 році на авіабазі Чугуїв здійснювалася урочиста передача військової техніки Збройним силам України.[5][6]

29 грудня о 20.34 з військового аеродрому у Чугуєві Харківської області до Києва вилетів літак зі звільненими з полону українцями.[7]

23 травня 2021 року на авіабазі Чугуїв проходили навчання резервістів з ліквідації диверсійної групи.[8]

Катастрофи

28 березня 2019 року один з гелікоптерів Мі-2МСБ зазнав аварії, обійшлось без жертв.

2 липня 2019 року курсант ХНУПС Олексій Биченко, керуючи в самостійному навчальному польоті літаком L-39С (б/н 08), доповів керівнику польотів про раптову зупинку двигуна, після чого за його командою катапультувався. Літак впав біля Куп'янського водосховища і згорів, а курсант, проявивши холоднокровність і професіоналізм, відбувся легким переляком і продовжив навчання в університеті.[9]

25 вересня 2020 року зазнав авіакатастрофи літак Ан-26Ш (борт. № 76). Загинуло 26 чоловік (7 членів екіпажу та 19 курсантів), 1 курсант вижив. 22 грудня 2020 року Печерський районний суд м. Києва взяв під варту командира бригади (в/ч А-4104) В'ячеслава Глазунова за підозрою в недбальстві та порушенні підготовки і правил польотів і керівника польотів Олександра Жука за підозрою в порушенні підготовки та правил польотів, недбалості (відповідно), що призвело до катастрофи літака Ан-26 і загибелі 26 військовослужбовців.

Примітки
  1. ЗВІД ПАМ’ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ:ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ, м. Чугуїв.
  2. Luftwaffe Airfields 1935-45.
  3. Большое небо дальней авиации. Советские дальние бомбардировщики в Великой Отечественной войне. 1941-1945.
  4. Чорна п'ятниця українських вертолітників: два збитих Мі-24 під Слов’янськом. Рубрика. Процитовано 17 вересня 2021.
  5. Welle (www.dw.com), Deutsche. Збройним силам України передали чергову партію військової техніки | DW | 23.08.2016. DW.COM (uk-UA). Процитовано 17 вересня 2021.
  6. Українське військо і країна-агресор Росія. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 17 вересня 2021.
  7. Обмін відбувся: звільнені з полону прилетіли до Києва (текстовий онлайн) | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Процитовано 17 вересня 2021.
  8. Бійці тероборони запобігли диверсіям у Чугуєві. chuguev-rada.gov.ua. Процитовано 17 вересня 2021.
  9. Одеський авіазавод звинувачує Мотор Січ в аварії L-39 ЗСУ. Процитовано 17 вересня 2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.