Мі-2

• Наприкінці 1950-х в армії і народному господарстві СРСР досить широко застосовувався легкий вертоліт Мі-1. Він був оснащений поршневим двигуном АІ-26В, який вже не відповідав вимогам часу.

• В 1965 році було розпочато серійне виробництво в Польщі. Побудовано понад 5400 одиниць. Навіть в XXI ст. Мі-2 бере участь в тендері[1], поряд зі своїми новішими і досконалішими наступниками.

• У травні 2014 року українське запорізьке підприємство «Мотор-Січ» домовилося з польським виробником гвинтокрилів PZL Swidnik за спільне виробництво Мі-2 та Sokol у Польщі для військових потреб[2].

• 7 липня 2014 року в Україні (м. Запоріжжя і м. Вінниця) на АТ «Мотор Січ» виготовили модернізовану модель вертольота Мі-2 під назвою МСБ-2, її модифіковано з метою підвищення технічних характеристик (авіоніка + двигун) та передано його у активну експлуатацію. Тепер новий двигун цього вертольота має 460 кінських сил, швидкість — 250 км на годину, покращені показники шуму й паливної економічності на висоті, здатність до вантажопідйомності підвищена, без ремонту може обходитися тепер мінімум 12 років. Тепер наново використовуватиметься як пасажирський, навчальний, транспортно-санітарний, сільськогосподарський, зв'язковий, патрульний, рятувально-транспортний засіб.[3]

• 28 листопада 2014 року — українські військові провели заводські випробування модернізованого вертольоту Мі-2[4].

• 14 липня 2019 р. сталося падіння сільськогосподарського вертольоту Мі-2 поблизу с. Яблучне Великописарівського району Сумської області під час обприскування полів; пілот загинув.[5]

На даний момент сотні вертольотів Мі-2 знаходяться в постійній експлуатації більш ніж у двох десятках країн. Вертольоти успішно застосовувалися як у цивільних, так і у військових цілях і довгі роки складали основу легкої гвинтокрилої авіації в «Аерофлоті» та збройних силах СРСР і РФ.

В «Аерофлоті» Мі-2 стали отримувати реєстраційні номери в серіях 14, 15, 20 і 23 (наприклад, СРСР-14089, -15207, -20320 і -23309), але були і вертольоти з номерами в серії 81500. У зв'язку з розпадом СРСР і значним обмеженням озброєнь Мі-2, що знаходяться у ВПС, стали переводити в цивільну авіацію і до приватних власників. Після 1973-го початкові червоно-біло-сіра і зелено-біла колірні розмальовки були замінені на синьо-біло-сіру за новим єдиногим стандартом «Аерофлоту». Мі-2, що літали на Крайній Півночі і Далекому Сході, були пофарбовані в оранжево-синій колір для більшої помітності на тлі снігу та льоду у разі вимушеної посадки.

Мі-2 може застосовуватися як в сільськогосподарських цілях (для обприскування і запилення лісових і сільськогосподарських угідь), так і для вантажопасажирських перевезень. Існують також пошуково-рятувальний і полярний варіанти — на них встановлено радіотехнічне і навігаційне обладнання для роботи в складних метеоумовах. Спеціально для спецслужб створений патрульний варіант, він використовується для обльоту кордонів і оснащений гучномовцем. У морській авіації Мі-2 застосовувався на криголамах для розвідки льодової обстановки, а також для зв'язку між кораблями. Крім того, на базі Мі-2 існують вертольоти вогневої підтримки та вертольоти палубного базування.[6]

Завдяки перепродажам Мі-2 опинилися в різних країнах, таким чином, він став застосовуватися в Алжирі, Джибуті, Туреччині, Венесуелі і т. д. Наймасовішою модифікацією була вантажопасажирська, але використовувалися й інші. В 1974-му Чехословаччина придбала Мі-2 зі спеціальним обладнанням для контролю дорожнього руху. У Болгарії Мі-2, оснащені радіолокаційним обладнанням, застосовувалися для контролю за забрудненням акваторії Чорного моря. Також широке поширення одержав сільськогосподарський варіант, він використовувався[7] в СРСР, Польщі, Угорщини, НДР, Іраку, Ірані, Югославії і Лівані.

Мі-2 також застосовувався і як бойовий вертоліт, наприклад під час арабо-ізраїльської війни 1973-го, трохи застосовувався в війні в Афганістані, збройному конфлікті Перу з Еквадором (1995 р.), збройними силами Джибуті проти сепаратистів, проти наркомафії в Перу, Мексиці, М'янмі, проти морських піратів у Індонезії. В 1986му деяке число Мі-2 застосовували під час ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС[8].

Крім цього, починаючи з 1978-го, Мі-2 бере участь на чемпіонатах світу з вертолітного спорту, включаючи чемпіонат 2005-го, що пройшов у Франції[9].

У 2006-му 12 вертольотів Мі-2 були доставлені в Ірак, для потреб сільського господарства (розпилення[10] пестицидів над полями). За два тижні екіпажі цих вертольотів змогли розпорошити пестициди на площі понад 28000 га.

Як експонати вертольоти Мі-2 різних варіантів знаходяться в музеях у Москві, Моніно, Ульяновську, Мінеральних Водах, Києві, Котбусі та ін. Як пам'ятники, Мі-2 встановлені в Кургані, Санкт-Петербурзі, Воркуті, Москві, Якутську, Нижньовартовську, Тольятті (піонер-табір «Зірочка»), а так само в м. Бузулуке (Оренбурзька обл.) на аеродромі ДОСААФ.

• На вертольоті Мі-2 були встановлені світові рекорди швидкості: на 100 км маршруті навесні 1963 року — 254 км/год, влітку 1965 — жіночий рекорд 269 км/год.
• Мі-2 — єдиний радянський вертоліт, який не вироблявся в СРСР[13].

• У фільмі «Шпигунські ігри» Тоні Скотта екіпаж вертольоту заважає виконанню завдання головному героєві у виконанні Бреда Пітта.
• У комедії «Міміно» Валіко Котеєвич Мізандарі пілотував Мі-2.
• У фільмі «Тільки для ваших очей» генерал Гоголь прилітає на Мі-2.
• У кінофільмі «Темний світ» рятувальники МНС прилітають на Мі-2.
• У фантастичному фільмі «Важко бути богом» Мі-2 використовувався для ілюстрації дії в далекому майбутньому на іншій планеті Земля.
• У фільмі «Екіпаж» головний герой Валентин Ненароков літає на вертольоті Мі-2.
• У кінокомедії «Нові пригоди Доні і Міккі» дві мавпи (Доні та Міккі) пілотують сільськогосподарську модифікацію Мі-2.

Схожі розробки

• PZL Kania

Літальні апарати схожі за конфігурацією та ерою

• Bell 204/205
• PZL W-3 Sokół
• Казанський Ансат

• Фотообхід Мі-2 (рос.)
• Мі-2А модернізований легкий багатоцільовий на сайті видавництва «Вертоліт» (рос.)