Jagdgeschwader 3
3-тя винищувальна ескадра «Удет» (нім. Jagdgeschwader 3 (JG 3) «Udet») — винищувальна ескадра Люфтваффе за часів Другої світової війни. Отримала свою назву на честь відомого німецького воєначальника часів Третього Рейху, генерал-полковника Люфтваффе, одного з найрезультативніших асів Першої світової війни, кавалера Pour le Mérite та Лицарського хреста Залізного хреста Ернста Удета.
| 3-я винищувальна ескадра «Удет» Jagdgeschwader 3 (JG 3) Udet | |
|---|---|
 Емблема 3-ї винищувальної ескадри Люфтваффе | |
| На службі | 1 травня 1939 — 8 травня 1945 |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Третій Рейх |
| Належність |
.svg.png.webp){kind=small} Вермахт |
| Вид |
 Люфтваффе |
| Тип | винищувальна авіація |
| Роль | завоювання панування в повітрі |
| Чисельність | ескадра |
| Гарнізон/Штаб | Брандіс |
| Прізвиська |
«Удет» (нім. Udet) |
| Оборонець | Ернст Удет |
| Війни/битви |
Друга світова війна |
| Нагороди | 4 згадування у Вермахтберіхт |
| Командування | |
| Визначні командувачі |
майор Гейнц Бер майор Вернер Шроер |
| Знаки розрізнення | |
| Нарукавна нашивка | Ärmelstreifen Luftwaffe Udet.jpg |
| Авіація | |
| Винищувачі |
Bf 109E/F Fw190A |
|
| |
Медіафайли на Вікісховищі | |
Історія
3-тя винищувальна ескадра заснована 1 травня 1939 року на аеродромі Брандіс поблизу Лейпцига у Верхній Саксонії шляхом розгортання штабу й 1-ї авіагрупи нової ескадри на основі винищувальних груп 231-ї ескадри (нім. Jagdgeschwader 231 (JG 231).
Командування
Командири
- Оберст-лейтенант Макс-Йозеф Ібель (нім. Max-Josef Ibel) (1 травня — 26 вересня 1939)
- Оберст-лейтенант Карл Фік (нім. Karl Vieck) (26 вересня 1939 — 21 серпня 1940)
Оберст-лейтенант Гюнтер Лютцов (нім. Günther Lützow) (21 серпня 1940 — 11 серпня 1942)- Оберст Вольф-Дітріх Вільке (нім. Wolf-Dietrich Wilcke) (12 серпня 1942 — 23 березня 1944)
Майор Фрідріх-Карл Мюллер (нім. Friedrich-Karl Müller) (24 березня — 29 травня 1944)- Майор Гайнц Бер (нім. Heinrich Bär) (1 червня 1944 — 13 лютого 1945)
- Майор Вернер Шрер (нім. Werner Schroer) (14 лютого — 8 травня 1945)
Основні райони базування штабу 3-ї винищувальної ескадри[1]
Бойовий склад 3-ї винищувальної ескадри
Відомі військові
- Граф Генріх фон Айнзідель — німецький політичний діяч та письменник Східної Німеччини, член СЄПН. Член Бундестагу у 1994—1998 роках. Дворянин, правнук Отто фон Бісмарка.
- Гордон Голлоб — один із найрезультативніших асів Люфтваффе, здобув 150 перемог у боях. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям, Мечами та Діамантами, оберст авіації.
- Теодор Квандт — один з асів Першої світової війни, здобув 15 перемог у боях. Загинув 6 червня 1940 у бою над Францією.
- Гассо фон Ведель — один з асів Люфтштрейткрафте, здобув 5 перемог у повітрі. Загинув наприкінці війни в боях над Берліном.
- Франц фон Верра — пілот ескадри, що був збитий у битві за Британію 6 вересня 1940 року. Засланий до Канади, спромігся втекти та через США, Мексику, Південну Америку та Іспанію повернувся до Третього Рейху, де був зустрінутий, як національний герой. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста. Загинув у наслідок технічної несправності двигуна Bf 109F-4 25 жовтня 1941 р.
- Роберт Олійник — здійснив 680 бойових вильотів, здобувши 42 перемоги. На його рахунку перша перемога Люфтваффе з початку німецько-радянської війни[4].
Див. також
Примітки
- Jagdgeschwader 3 «Udet»
- протягом червня-липня 1940 штаб Jagdgeschwader 3 ймовірно переміщувався разом з II./JG3
- Протягом січня-березня 1942 частка штабу діяла з аеродрому Барі
- Hauptmann Robert Olejnik(англ.)
Посилання
- Jagdgeschwader 3. на lexikon-der-wehrmacht.de.(нім.)
- Jagdgeschwader 3 "Udet". на ww2.dk.(англ.)
- Jagdgeschwader 3 Udet. на axishistory.com.(англ.)
- Истребительная эскадра JG3 "Удет" (Jagdgeschwader 3 "Udet"). на allaces.ru.(рос.)
- Jagdeschwader 3 Архівовано 2 грудня 2014 у Wayback Machine. (фр.) — дані за ескадру, зокрема списки збитих літаків противника
Література
- Prien, Jochen & Stemmer, Gerhard (2002). Jagdgeschwader 3 «Udet» in World War II. Atglen, USA: Schiffer Military History. ISBN 0-7643-1681-8
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.