Чумацький Шлях (явище)

Чумацький Шлях (лат. Via Lactea від грец. γαλαξίας < γάλα γάλακτος «молоко») — неяскрава світна дифузна біляста смуга, що перетинає зоряне небо майже по великому колу, північний полюс якого знаходиться в сузір'ї Волосся Вероніки ; складається з величезного числа слабких зірок, невидимих окремо неозброєним оком, але помітних порізно в телескоп або на фотографіях, знятих з достатньо високою роздільністю.

Чумацький Шлях з телескопом на його тлі
Південна частина Чумацького Шляху

Опис явища

Видима картина Чумацького Шляху — наслідок перспективи при спостереженні зсередини величезного, дуже сплюснутого скупчення зірок нашої Галактики спостерігачем, що знаходиться поблизу площини симетрії цього скупчення. «Чумацький Шлях» — також традиційна назва нашої Галактики. Яскравість Чумацького Шляху в різних місцях нерівномірна. Смуга Чумацького Шляху шириною близько 5-30 ° має на вигляд хмарну будову, зумовлену, по-перше, існуванням у Галактиці зоряних хмар або згущень і, по-друге, нерівномірністю розподілу пилових темних туманностей, які поглинають світло і утворюють таким чином ділянки з позірним дефіцитом зірок.

Сузір'я на галактичному екваторі

У Північній півкулі Чумацький Шлях проходить через сузір'я Орла, Стріли, Лисички, Лебедя, Цефея, Кассіопеї, Персея, Візничого, Тельця і Близнят. Йдучи в Південну півкулю, він захоплює сузір'я Єдинорога, Корми, Вітрил, Південного Хреста, Циркуля, Південного Трикутника, Скорпіона і Стрільця. Чумацький Шлях особливо яскравий у сузір'ї Стрільця, в якому знаходиться центр нашої Галактики.

Сузір'я Стрільця в північних широтах високо над горизонтом не піднімається. Тому в цій ділянці Чумацький Шлях буває не таким помітним, як, наприклад, у сузір'ї Лебедя, яке восени вечорами піднімається над обрієм дуже високо.

Середня лінія Чумацького Шляху називається галактичним екватором.

Міфологія

Вірменська, арабська, волоська, єврейська, перська, турецька, киргизька

За одним із вірменських міфів про Чумацький Шлях, бог Ваагн, предок вірмен, суворою зимою вкрав у родоначальника ассірійців Баршама солому і зник у небі. Коли він йшов зі своєю здобиччю по небу, то губив на своєму шляху соломинки; з них і утворився світлий слід на небі (вірменською «Дорога соломокрада»)[1][2]. Про міф про розсипану солому говорять також арабська, єврейська, перська, турецька та киргизька назви (кирг. саманчынын жолу — шлях соломника) цього явища[2]. Жителі Валахії вважали, що цю солому Венера вкрала у Святого Петра[2].

Бурятська

Згідно бурятською міфологією, добрі сили творять світ, видозмінюють всесвіт. Так, Чумацький Шлях виник з молока, яке Манзан Гурме націдила зі своїх грудей і вихлюпнула вслід Абаю Гесеру, що обдурив її. За іншою версією, Чумацький Шлях — це «шов неба», зашитого після того, як з нього висипалися зорі; по ньому, як по мосту, ходить Тенгрі.

Угорська

За угорською легендою, Аттіла спуститься Чумацьким Шляхом, якщо секеям загрожуватиме небезпека; зірки являють собою іскри від копит[3]. Чумацький шлях, відповідно, називається «дорогою воїнів» (угор. Hadak Útja).

Давньогрецька
Якопо Тінторетто. «Народження Чумацького Шляху», 1570
Національна галерея, Лондон

Етимологію слова Galaxias (Γαλαξίας) і його зв'язок з молоком (γάλα) розкривають два схожих давньогрецьких міфи. Одна з легенд розповідає про розлите по небу материнське молоко богині Гери, яка годувала грудьми Геракла. Коли Гера дізналася, що немовля, яке вона годує груддю, не її власне дитя, а незаконний син Зевса і земної жінки, вона відштовхнула його, і розлите молоко стало Чумацьким Шляхом [4]. Інша легенда говорить про те, що розлите молоко — це молоко Реї, дружини Кроноса, а немовлям був сам Зевс. Кронос пожирав своїх дітей, оскільки йому було передбачено, що він буде повалений власним сином. У Реї зародився план, як урятувати свою шосту дитину, новонародженого Зевса. Вона загорнула в дитячий одяг камінь і підсунула його Кроносу. Кронос попросив її погодувати сина ще раз, перед тим як він його проковтне. Молоко, пролите з грудей Реї на голий камінь, згодом стали називати Чумацьким Шляхом[5].

Індійська

Стародавні індійці вважали Чумацький Шлях молоком вечірньої червоної корови, що проходить по небу. У Ріґведі Чумацький Шлях названий тронною дорогою Ар'ямана. Бхаґавата-пурана містить версію, за якою Чумацький Шлях — це живіт небесного дельфіна[6].

Інкська
Чумацький Шлях в космології інків.

Головними об'єктами спостереження в астрономії інків (що знайшло відображення в їх міфології) на небосхилі були темні ділянки Чумацького Шляху — своєрідні «сузір'я» в термінології андських культур: Лама, Дитинча лами, Пастух, Кондор, Куріпка, Жаба, Змія, Лисиця[7]; а також зорі: Південний Хрест, Плеяди, Ліра і багато інших[8].

Кетська

У кетських міфах, подібно до селькупських, Чумацький Шлях описується як дорога одного з трьох міфологічних персонажів: Сина неба (Єся), який пішов полювати на західний бік неба і там замерз, богатиря Альбе, який переслідував злу богиню, або першого шамана Доха, який піднімався цією дорогою до Сонця.

Китайська, в'єтнамська, корейська, японська

У міфологіях сіносфери Чумацький Шлях називають і порівнюють з річкою (у в'єтнамській, китайській, корейській та японській мовах зберігається назва «срібна річка»: (в'єтн. Ngân Hà, нган ха), кит. трад. 銀河系, спр. 银河系, піньїнь: Yínhéxì, акад. іньхесі, (кор. 우리 은하, урі инха), (яп. 天の川, тен но кава)). Китайці також іноді називали Чумацький Шлях «Жовтою дорогою», за кольором соломи[9].

Корінних народів північної Америки

Хідатса і ескімоси називають Чумацький Шлях «Попелястим». У їхніх міфах йдеться про дівчину, яка розсипала по небу попіл, щоб люди могли знайти дорогу додому вночі[10]. Шеєни вважали, що Чумацький Шлях — це бруд і мул, підняті черевом черепахи, яка пливе по небу[2]. Ескімоси з Берингової протоки — що це сліди Ворона-творця, який йшов по небу[2]. Черокі вважали, що Чумацький Шлях утворився, коли один мисливець вкрав дружину іншого з ревнощів, а її собака стала їсти кукурудзяне борошно, що залишилося без нагляду, і розсипала його по небу (цей самий міф зустрічається у койсанського населення Калахарі[11])[12]. Інший міф того ж народу говорить про те, що Чумацький Шлях — це слід собаки, яка тягла щось по небу[2]. Ктунаха називали Чумацький Шлях «собачим хвостом», чорноногі називали його «вовчою дорогою». Вайандотський міф говорить про те, що Чумацький Шлях — це місце, де душі померлих людей і собак збираються разом і танцюють[13].

Маорі

У міфології маорі Чумацький Шлях вважається човном Тама-ререті. Ніс човна — сузір'я Оріона і Скорпіон, якір — Південний Хрест, Альфа Центавра і Ходор — канат. Згідно з легендою, одного разу Тама-ререті плив на своєму каное і побачив, що вже пізно, а він далеко від будинку. Зірок на небі не було, і, боячись, що Таніфа може напасти, Тама-ререті став кидати в небо блискучу гальку. Небесному божеству Рангінуї сподобалося те, що він робив, і він помістив човен Тама-ререті на небо, а гальку перетворив на зорі[14].

Фінська, литовська, естонська, ерзянська, казахська

Фінська назва — фін. Linnunrata — означає «Шлях птахів»; аналогічна етимологія й у литовської назви [15]. Естонський міф також пов'язує Чумацький («пташиний») Шлях зі пташиним польотом[16].

Ерзянська назва — «Каргонь Кі» («Журавлина Дорога»).

Казахська назва — «Құс Жоли» («Шлях птахів»).

Примітки
  1. Harutyunyan, Hayk. The Armenian name of the Milky Way // ArAS News. — Armenian Astronomical Society (ArAS), 2003. — Т. 6 (29 August). Архівована копія. Архів оригіналу за 17 жовтня 2011. Процитовано 24 листопада 2019.
  2. wintemberg та 1908, 239.
  3. Hungarian Mythology – Return of the Huns. Процитовано 6 січня 2007.
  4. wintemberg та 1908, 237.
  5. Hyginus, Gaius Julius. Poeticon astronomicon. с. Book 2, Chapter 43.
  6. Prabhupâda (translator). Bhagavata purana. с. Canto 5, Chapter 23.
  7. Авила, Франсиско де. Боги и люди Варочири (1608). www.kuprienko.info (А.Скромницкий). Процитовано 28 вересня 2009.
  8. Хуан Поло де Ондегардо-и-Сарате. (3 січня 2010). Заблуждения и суеверные обряды индейцев, извлечённые из трактата и расследования, сделанного лиценциатом Поло (1559). www.kuprienko.info (А.Скромницкий). Процитовано 3 січня 2010.
  9. wintemberg та 1908, 240.
  10. wintemberg та 1908, 238.
  11. Miles, Mathy A; Peters, Charles F (2002). Along the Milky Way. Процитовано 5 січня 2007.
  12. Cherokee legend about the origin of the Milky Way. Процитовано 5 січня 2007.
  13. wintemberg та 1908, 245.
  14. The story of Tama Rereti and how the stars were placed in the night sky. Архів оригіналу за 28 вересня 2006. Процитовано 6 січня 2007.
  15. wintemberg та 1908, 244.
  16. Kuperjanov, Andres. Names in Estonian folk astronomy – from ‘Bird’s Way’ to ‘Milky Way’ // Electronic Journal of Folklore : journal. — Folk Belief and Media Group of Estonian Literary Museum, 2002. — Vol. 22 (December). — С. 49—61.

Література
  • Wintemberg, W. J. Myths and Fancies of the Milky Way // Journal of the Royal Astronomical Society of Canada. — 1908.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.