Чі-Хе

Корпус та башта «Чі-Хе» збиралися з катаних поверхнево загартованих броньових листів переважно за допомогою зварювання, лише в окремих місцях застосовувалася клепка. У порівнянні з «Чі-Ха», танк отримав більш просту форму корпусу з єдиною плоскою верхньою лобовою деталлю, зникли жалюзі в стінках моторного відділення. Здебільшого, товщина вертикальних броньових листів не змінилася порівняно з «Шінхото Чі-Ха» — від 20 мм в кормі корпусу до 25 мм в бортах корпусу та стінках башти. Повноцінне протиснарядне бронювання танк отримав лише в області верхньої та нижньої лобових деталей корпусу, товщина яких становила 50 мм, а також маски гармати товщиною 40 мм. Товщина днища і даху залишилася колишньою — 8 і 12 мм відповідно.

Башта «Чі-Хе» по конструкції була схожа з баштою «Шінхото Чі-Ха», але відрізнялася великими розмірами, щоб вмістити додаткового члена екіпажу. Спостереження за полем бою, як і колись, здійснювалося через закриті бронестеклами оглядові щілини та перископний оглядовий прилад в даху командирської башточки.

Основним озброєнням «Чі-Хе» була 47-мм гармата Тип 1 з довжиною ствола 62 калібру, що мала початкову швидкість бронебійного снаряда 826 м/с. Боєкомплект гармати складався з 120 бронебійних та осколково-фугасних пострілів. Маса бронебійного снаряда — 1,4 кг, маса бронебійно-фугасного — 1,52 кг. Хоча гармата мала однакове позначення з гарматою «Шінхото Чі-Ха», вона була серйозно перекомпонована, отримала більш ефективні противідкатні пристрої та механізм спуску, горизонтальний затвор був замінений вертикальним. Установка гармати залишилася традиційною для японських танків: гармата кріпилася на вертикальних та горизонтальних цапфах, що дозволяли її хитання в горизонтальній площині в межах ±7,5°, а наведення здійснювалося за допомогою плечового упору, хоча віддача 47-мм гармати для такої системи виявилася занадто сильною.[2]

Допоміжне озброєння танка залишилося незмінним — два 7,7-мм кулемета Тип 97, один з яких розташовувався у верхньому лобовому листі корпусу, а другий — в кормі башти. Боєкомплект кулеметів складався з 4035 патронів в магазинах, які розміщувалися на стінках корпусу під баштою.

На «Чі-Хе» встановлювався потужніший у порівнянні з ранніми машинами двотактний V-подібний 12-циліндровий дизельний двигун повітряного охолодження «Міцубісі» A12200 VD потужністю 240 к. с. Це дозволило не лише компенсувати збільшену на 1,5 тонни масу танка, але і збільшити максимальну швидкість.

Трансмісія залишилася незмінною та складалася з редуктора, чотириступінчастої коробки передач із заниженою передачею, карданного валу, бортових фрикціонів та одноступінчатих бортових редукторів.

Підвіска «Чі-Хе» виконувалася за стандартною для японських танків системою Т. Хара, з котками, попарно підвішеними на хитних балансирах, за допомогою системи важелів і тяг, з'єднаних зі спіральними пружинами, вкритими в горизонтальних трубах з боків корпусу; додатковими передніми та задніми котками з незалежною підвіскою, за допомогою важелів з'єднаними з похилими спіральними пружинами, відкрито закріпленими на борту.

Ведучі котки — передні, зачеплення гусениць цівкове. Гусениці — сталеві дрібноланкові, з одним гребенем, кожна з 96 траків з кроком 120 мм та шириною 330 мм.

Випускався в незначній кількості з 1942 р. варіант «Чі-Хе», обладнаному короткоствольной 75-мм гарматою Тип 94 в збільшеній башті. «Хо-І» призначався для безпосередньої підтримки піхоти, але через наявність на той час більш досконалих САУ «Хо-Ні», виробництво танка велося мляво та випуск склав всього 33 машини.

Створений в 1943 на основі «Чі-Хе» плаваючий танк, схожий за конструкцією з «Ка-Мі». Його випуск затримався до 1944 р. та склав всього близько 20 машин.