Шайнога Микола Романович

Народився 1995 року в селі Дмитрів Радехівського району на Львівщині. Навчався у Дмитрівській школі. 2011 року закінчив 9 класів львівської загальноосвітньої школи № 1, 2013-го — Львівський державний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут. Мріяв поступити в Одеську військову академію, але навчання виявилося занадто дорогим для сім'ї.

У вересні 2013 вступив на військову службу за контрактом. Розвідник-кулеметник розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти штабного батальйону 24-ї окремої механізованої Залізної бригади імені Данила Галицького Сухопутних військ Збройних Сил України, військова частина А0998, м. Яворів.

В березні 2014, у зв'язку з російською збройною агресією проти України, вирушив у Сумську область на кордон з РФ. З травня брав участь в антитерористичній операції на сході України.

19 червня 2014, в ході військової операції зі звільнення від терористів населених пунктів у Лиманському районі (на той час — Краснолиманський район), знищення блокпостів противника біля смт Ямпіль та взяття під контроль мосту через Сіверський Донець, бронегрупа розвідувальної роти потрапила у засідку на підході до села Закітне. Розвідники виявили на дорозі два КамАЗи та БРДМ-2 бойовиків. Було вирішено відконвоювати трофейну техніку ближче до основних сил батальйону, але у цей момент бойовики із засідки відкрили вогонь з кулеметів по бійцях, які сиділи на броні. Бій тривав 3 години, загинули командир 1-го механізованого батальйону підполковник Ігор Ляшенко, командир розвідроти капітан Степан Воробець, командир відділення старший сержант Андрій Повстюк, старший солдат Юрій Прихід, солдати Микола Шайнога, Віктор Сивак і Віктор Семчук. Троє бійців дістали поранення, один з них — важко поранений[1][2][3].

Військові обшукали всю територію бою і тіло Миколи не знайшли, рідні до останнього сподівались, що він живий.

29 вересня 2014 року похований на кладовищі рідного села Дмитрова. Залишились батьки Мирослава і Роман, брат та дві сестри.

• 14 березня 2015 року — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].
• 4 грудня 2015 року в селі Дмитрові на фасаді Дмитрівської загальноосвітньої школи відкрито меморіальну таблицю в пам'ять про колишніх учнів Миколу Шайногу та Ігоря Гнівушевського[5].
• У червні 2015 року на місці бою, біля с. Закотного, на честь полеглих бойових побратимів військовики 24-ї бригади встановили обеліск[6].
• 19 червня 2017 року на Донеччині, з ініціативи місцевої громади, відкрито пам'ятник сімом воїнам 24-ї бригади, які загинули у бою за звільнення села Закітне[7].

• Шайнога Микола Романович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
• Шайнога Микола Романович // Український меморіал.
• Шайнога Микола Романович // Сторінка пам'яті на сайті Радехівської РДА.
• Ольга Куровець. Мати зниклого на Сході солдата: Відчуваю, що він живий // Вголос, 9 липня 2014.