Бої за Красний Лиман
Бої за Красний Лиман — серія боїв у 2014 році за контроль над містом Красний Лиман (нині Лиман) Донецької області під час війни на сході України.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Передумови
12 квітня 2014 року, на 5-й день після проголошення «Донецької народної республіки» сепаратисти захопили міськвідділ міліції Красного Лимана (одночасно із захопленням будівель СБУ і міліції в Слов'янську)[1]. Ініціативу на себе в переговорному процесі взяв міський голова — Леонід Перебейніс. В ході переговорів з озброєним та агресивним натовпом російських бойовиків було узгоджено, що сепаратисти залишають місто[2].
В.о. міністра внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив, що в Красному Лимані напад російських бойовиків з короткоствольними автоматами російського виробництва серії АК10x був відбитий силами міліції та міськими дружинниками.[3] Люди стали живим щитом на захист управління міліції від терористів, які приїхали зі Слов'янська.[4] За інформацією Авакова, АК100 з підствольними гранатометами є тільки на озброєнні збройних сил РФ.[3]
Проте вже 30 квітня, коли майже 40 озброєних терористів увірвалось на сесію міськради, взявши депутатів та громаду в заручники, змусили керівництво міста включити до голосування питання про визнання незалежності «Донецької Народної Республіки». Окупанти встановили блокпости при в'їзді у місто.
8 травня 2014 року в Греківському лісі на Луганщині було знайдене спалене разом з автомобілем тіло голови Краснолиманського осередку Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка Валерія Сала, якого проросійські бойовики, належні до невизнаної Донецької Народної Республіки, викрали за день до того в центрі села Шандриголове Краснолиманського району[5].
Перебіг подій
11 травня 2014, за словами в.о. голови Адміністрації Президента України Сергія Пашинського, антитерористична операція в районі міст Красний Лиман, Слов'янськ та Краматорськ у Донецькій області перейшла у фінальну стадію[6].
3 червня сили Антитерористичної операції пішли в наступ, висунувши вимогу про складення зброї.[7][8] При цьому мирне населення було попереджене про початок бойових дій шляхом розкидання спеціальних листівок гарматами. До середини дня було зачищено його південну та центральну частину. Увечері в. о. Президента України Олександр Турчинов заявив, що українська влада відновила контроль над Красним Лиманом.[9][10][11]
Протягом 3—4 червня Службою безпеки України та МВС України проведено спецоперацію із затримання проросійських злочинців в місті Красний Лиман, в ході якої було ліквідовано укріплений військовою технікою опорний пункт бойовиків у захопленій в середині квітня міській лікарні. В результаті операції загинула одна людина. 5 червня було відновлено роботу міської ради та міськуправління міліції.[12]
Зачистка міста тривала 4 і 5 червня, виявлення бойовиків проводилося з обшуками будинків і громадян.[13] Терористи та їхні пособники були затримані, допомогу в їх виявленні надали місцеві жителі.
5 червня над міськрадою та міськуправлінням міліції Красного Лиману було знов піднято український прапор.[14][15][16][17][18][19] Патрулювання та службу в місті розпочав спецпідрозділ МВС «Артемівськ» разом зі зведеним загоном міліції та місцевими офіцерами, вірними присязі Україні.[20] У місті почалася зачистка збройних груп.[21] Того ж дня, згідно з Указом Президента України № 498/2014 «Про заходи щодо сформування Краснолиманської районної державної адміністрації Донецької області» головою Краснолиманської РДА було призначено Костянтина Володимировича Матейченка[16], підполковника[17], уродженця Костянтинівки.[22]
Бій 19 червня
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Військовий оператор відзняв на GoPro засаду під Красним Лиманом |
За даними проросійської сторони, зі сторони проросійських бойовиків позиції займали до 180—200 осіб з батальйону «Прапора», мали на озброєнні 2 міномети, БРДМ, 3 великокаліберні кулемети (1 КПВТ і 2 «Утьоса» (НСВ-12,7)), 2 станкових гранатомети СПГ-9, 2 автоматичних гранатомети АГС.[23][24]
Хід бою
Російське командування в особі Ігоря Гіркіна не очікувало головного удару на Ямпільському напрямку, очікуючи його в Семенівці або Миколаївці, що призвело б до швидкого відрізання Слов'янська.[23]
Казаки Всевеликого війська Донського, що обороняли міст, відійшли після початку бою, не чинивши спротиву.[23]
Після першої атаки, що була відбита бойовиками, вони змогли відбуксирувати Камазом одну з трьох підбитих БМД, що потім передали формуванням батальйону «Прізрак». Після цієї атаки Гіркіним в район Ямполя і Закітного був направлений кулеметно-протитанковий взвод під командуванням «Мотороли», проте суттєвого внеску той не зміг забезпечити, і був розсіяний українськими військами, оскільки ті вже перейшли міст і закріпилися на південному березі.[23]
Українські розвідники того дня отримали наказ — проникнути у район скупчення бойовиків та превентивними ударами знешкодити їх. Через кілька кілометрів руху, біля села Крива Лука, десантники потрапили в засідку — по них відкрили вогонь зі стрілецької зброї, гранатометів, мінометів. Розвідники використали димові гранати, зайняли відповідні для оборони бойові позиції, через кілька годин запеклого бою прибула допомога. Після бою бійці нарахували кілька десятків ворожих трупів, загинув боєць Льоша і командир групи розвідників.
Результат бою
Укріплення російських бойовиків були знищені у південній частині Краснолиманського району (в місті Сіверськ, смт Ямпіль[25] і Зарічне, селі Закітне[26] та залишків у місті Красний Лиман).[27][28] В ході облави частину бандформування злочинців було затримано та притягнено до кримінальної відповідальності. Однак більшість російських бойовиків передислокувалася до міста Слов'янськ.
В результаті операції 19 червня загинули 16 військовослужбовців 24-ї механізованої, 25-ї повітряно-десантної та 95-ї аеромобільної бригад Збройних сил України.
Втрати
Серйозних травм зазнали українські військовики Сергій Калитюк, Роман Панченко, Руслан Кравець.
Матеріали
- «Надто багато красного. Звільнення Лиману»[29] // feldherrnhalle, 22 вересня 2016
- «Злочин і кара. Ямпільський казус»[30] // feldherrnhalle, 1 січня 2017
- Штурм Красного Лиману: як це було // М.Жирохов, 12 жовтня 2016
- Окупантів били на землі і з неба: воїн ЗСУ розповів, як у 2014-му звільняли Красний Лиман – "Таємниці війни", 14 липня 2020
Примітки
- Сепаратисты захватили отделение милиции в Красном Лимане — очевидцы. Архів оригіналу за 6 червня 2014. Процитовано 1 вересня 2016.
- Красний Лиман — українська північ Донбасу. Архів оригіналу за 26 червня 2014. Процитовано 1 вересня 2016.
- Аваков розповів про російський слід на Донбасі Архівовано 6 січня 2017 у Wayback Machine. Українська правда, 12 квітня 2014 р.
- Мешканці Красного Лиману стали живим щитом перед озброєними сепаратистами Архівовано 10 листопада 2016 у Wayback Machine. ТСН, 12 квітня 2014 р.
- Тіло голови краснолиманської «Просвіти» виявили у спаленій машині. Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine. Радіо Свобода. 08.05.2014.
- Пашинський: у районі Красного Лиману, Слов'янська і Краматорська АТО у фінальній стадії Архівовано 2 червня 2016 у Wayback Machine. Тиждень.ua. 11.05.2014.
- Бойовикам у Красному Лимані висунули ультиматум // «Українська правда», 3 червня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 вересня 2016.
- Сили АТО взяли в блокаду Красний Лиман і висунули бойовикам ультиматум. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 вересня 2016.
- Сили АТО перейшли у наступ: встановлено контроль над містом Красний Лиман. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 вересня 2016.
- Красний Лиман практично звільнений від бойовиків, — Нацгвардія. Архів оригіналу за 7 листопада 2014. Процитовано 1 вересня 2016.
- В ході АТО повністю очищена від бойовиків північ Донецької області. DT.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 листопада 2017.
- Над міськрадою Червоного Лиману — знову прапор України Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine. Українська правда. 05.06.2014.
- АТО триває, Красний Лиман і Слов'янськ зачищають від бойовиків. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 вересня 2016.
- Над міськрадою Червоного Лиману — знову прапор України. Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine. Українська правда. 05.06.2014.
- Красний Лиман під контролем, люди зітхнули з полегшенням, — Аваков. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 вересня 2016.
- УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 498/2014. Архів оригіналу за 7 листопада 2014. Процитовано 1 вересня 2016.
- У Красному Лимані силовики повністю контролюють ситуацію, — Аваков. Архів оригіналу за 7 листопада 2014. Процитовано 1 вересня 2016.
- Архівовано 14 березня 2016 у Wayback Machine. Тиждень.ua. 05.06.2014.
- Над мерією Красного Лиману вивішено український прапор. Архівовано 6 квітня 2015 у Wayback Machine. ТВі. 05.06.2014.
- Красний Лиман знову під прапором України, містяни радіють — Аваков. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 1 вересня 2016.
- У Красному Лимані виявляють пособників терористів. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 вересня 2016.
- Пашинський: Красний Лиман і Північ Луганщини повністю під контролем. Архівовано 16 лютого 2016 у Wayback Machine. Українська правда. 05.06.2014.
- Хрусталикwrote, 2017-01-03 15:37:00 Хрусталик polynkov 2017-01-03 15:37:00. Бои под Ямполем. Информация с другой стороны. Архів оригіналу за 6 січня 2017. Процитовано 8 січня 2017.
- Игорь Стрелков: Единственной своей крупной военной ошибкой признаю по…. archive.is. 6 серпня 2017. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 6 серпня 2017.
- Сили АТО звільнили Ямпіль і взяли міст через Сіверський Донець. Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine. Українська правда. 19.06.2014.
- На Луганщині сили АТО знищили укріплення бойовиків в районі села Закотне. Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine. Еспресо.tv. 20.06.2014.
- Бойовиків у Слов'янську відрізали від шляхів постачання (оновлено) Архівовано 13 листопада 2016 у Wayback Machine. LB.ua. 19.06.2014.
- Войска победили террористов возле Красного Лимана. Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine. АТН. 19.06.2014.
- Надто багато красного. Звільнення Лиману. Архів оригіналу за 7 січня 2017. Процитовано 8 жовтня 2016.
- Злочин і кара. Ямпільський казус. Архів оригіналу за 8 січня 2017. Процитовано 8 січня 2017.