Шаманов Володимир Анатолійович

Володимир Анатолійович Шаманов (рос. Владимир Анатольевич Шаманов, нар. 15 лютого 1957 року, Барнаул) — російський політик. Депутат Державної Думи РФ VII скликання з 5 жовтня 2016 року. Колишній командувач повітряно-десантних військ Росії (24 травня 2009 — 5 жовтня 2016).[1]

Володимир Шаманов
Володимир Шаманов
Депутат Державної Думи РФ VII скликання
Нині на посаді
На посаді з 5 жовтня 2016
Командувач Повітряно-десантних військ Росії
24 травня 2009 — 5 жовтня 2016
Президент Дмитро Медведєв
Володимир Путін
Наступник Андрій Сердюков
Губернатор Ульяновської області
6 січня 2001 — 22 листопада 2004
Президент Володимир Путін
Попередник Юрій Горячев
Наступник Сергій Морозов
Народився 15 лютого 1957(1957-02-15) (64 роки)
Барнаул, Алтайський край, Російська РФСР, СРСР
Відомий як політик, військовий керівник, депутат Державної Думи РФ
Громадянство  Росія
Освіта Рязанське повітряно-десантне командне училище (1978), Військова академія імені М. В. Фрунзе (1989) і Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації (1998)
Політична партія Єдина Росія
Звання  Генерал-полковник
Нагороди
Герой Російської Федерації
Орден Святого Георгія IV ступеня
Орден Мужності
Орден «За військові заслуги»
Медаль «За відзнаку у військовій службі»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Підпис

Медіафайли у Вікісховищі

Командував повітряно-десантними військами ЗС РФ[2] під час участі їхніх підрозділів у збройній агресії Росії проти України.

Життєпис

Генерал Володимир Шаманов брав участь в першій і другій чеченських війнах, де здобув прізвисько Чеченський різник та порівняння з імперським генералом Єрмоловим; за заслуги в карально-бойових операціях (див. розділ «Інциденти») йому присвоєно звання «Героя Росії».

У грудні 2000 року обраний губернатором Ульяновської області. Губернаторство генерала відмітилось низкою звинувачень у некомпетентності та лобіюванні інтересів бізнес-структур Микити Михалкова, який підтримав Шаманова під час виборів.[3]

У листопаді 2004 року генерал зняв свою кандидатуру з чергових губернаторських виборів і отримав пост помічника прем'єр-міністра Михайла Фрадкова з питань соціального захисту військовослужбовців і взаємодії з ветеранськими організаціями.

У березні 2006 року переведений на посаду радника міністра оборони.

З листопада 2007 року займав посаду начальника Головного управління бойової підготовки і служби військ збройних сил Російської Федерації. Після російсько-грузинської війни з серпня 2008 очолив російське угрупування військ в Абхазії.

25 травня 2009 року генерал-лейтенант Володимир Шаманов призначений на посаду командувача повітряно-десантними військами Росії. Директор міжнародної правозахисної організації «Г'юман Райтс Вотч» по Європі і Центральній Азії Холлі Картнер вважає, що генерала потрібно було не підвищувати по службі, а віддавати під слідство.

з 5 жовтня 2016 року — депутат Державної Думи РФ VII скликання.

Російсько-українська війна
Країни, в яких Володимир Шаманов потрапив під санкції

12 травня 2014 року Володимир Шаманов був включений до санкційного списку ЄС.[4]

22 серпня 2014 року генерал-полковник Шаманов, на той час командувач ПДВ РФ, назвав звинувачення української сторони щодо розбитого підрозділу псковських десантників під Луганськом провокацією, і зробив заяву: «В нашій десантно-штурмовій дивізії всі живі й здорові».[5]

У вересні 2015 року Володимир Шаманов був включений до санкційного списку (номер 166 у списку) запровадженого Україною у відповідь на російську збройну агресію[6][7][8].

Інциденти

У лютому 2005 року Європейський суд з прав людини визнав Шаманова відповідальним за операцію федеральних сил в селі Катир-Юрт в лютому 2000 року, яка характеризувалася «масованим застосуванням зброї невибіркового дії» і призвела до загибелі цивільних осіб і порушення права на життя. У ході цієї операції федеральні сили завдавали по селу масовані удари. Європейським судом було встановлено, що Шаманов не вжив необхідних заходів обережності при використанні важкого озброєння в населеному районі, який російське командування оголосило «зоною безпеки».[джерело?] Слідом за рішенням європейського суду російська влада провела розслідування операції в Катир-Юрті, але у 2007 році справу припинили «за відсутністю складу злочину» у діях військових.[джерело?]

В Алхан-Юрт і підлеглі Шаманова федеральні військовослужбовці в грудні 1999 року вбили не менше 14 жителів за обставин, які дозволяють кваліфікувати їх загибель як позасудову страту.[джерело?]

18 серпня 2009 року Шаманов, командувач Повітрянодесантних військ РФ, використав армійський загін спецпризначення для того, щоб перешкодити обшуку на заводі власного зятя. Слідчий Олег Целіпоткін мав здійснити обшук заводу «Спорттек» у рамках кримінальної справи, завод належав Олексію Храмушину, зятю Шаманова. 7 жовтня 2009 року Шаманив отримав догану із формулюванням про «неповну службову відповідність» та «спробу використання службового становища з особистою метою».[9][10]

Примітки
  1. Владимир Шаманов назначен командующим ВДВ — Десантура.ру - о десанте без границ. desantura.ru. Процитовано 31 травня 2017.
  2. Колишній командувач Повітрянодесантних військ ЗС РФ генерал-полковник Шаманов Володимир Анатолійович ГУР МОУ
  3. «Симбирский подельник». Інформаційне агентство «Стрингер». 14 вересня 2002
  4. новостей, Независимое бюро. Независимое бюро новостей | ЕС ввел санкции против Царева, Поклонской и Пономарева. nbnews.com.ua. Архів оригіналу за 25 квітня 2017. Процитовано 25 квітня 2017.
  5. Командующий ВДВ Шаманов дал ответ «Курьеру» о якобы подбитой БМД из Пскова. www.province.ru. Процитовано 14 липня 2016.
  6. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №549/2015. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року ’’Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”. Сайт Президента України. 16 вересня 2015.
  7. Санкции Украины против России: полный список компаний и персон. Ліга. 16 вересня 2015.
  8. Додаток 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року ― Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій). Сайт Президента України. 2 вересня 2015.
  9. Korrespondent.net. СКП отказался возбуждать уголовное дело против главы ВДВ России (рос.). Процитовано 3 жовтня 2018.
  10. Командующий ВДВ Владимир Шаманов получил выговор. 7 жовтня 2009. Процитовано 3 жовтня 2018.

Див. також

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.