Шаповал Максим Михайлович

Максим Шаповал народився в районі Вишенька міста Вінниця, в родині льотчика цивільної авіації, і був єдиною дитиною. Батько Максима, Михайло, командир екіпажу літака Ан-2, працював у Вінницькому аеропорту (Старий Аеропорт), помер у 1985 році на 33-му році життя, коли Максим тільки збирався йти до школи. Спочатку навчався у вінницькій загальноосвітній школі № 10, пізніше — у школі № 15.

Максим Шаповал обрав професію військовика, як його дід-офіцер Леонід. Дядько (брат матері) також служив у збройних силах у м. Києві, вийшов на пенсію в званні полковника. Максим вступив до Київського вищого інженерного радіотехнічного училища ППО, яке 1999 року увійшло до новоствореного Військового інституту НТУУ «КПІ», факультет шифрувальників, випускник 2000 року[2][3].

• 
  2008 р.
• 
  2009 р.

Розпочав військову службу офіцером служби шифрованого зв'язку і режиму секретності Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Брав участь у миротворчій місії у Сьєрра-Леоне. Після повернення служив старшим офіцером, командиром групи водолазів-розвідників. У 2010—2012 роках ніс службу в Управлінні держохорони з охорони перших осіб держави. Після УДО повернувся до своєї частини на посаду начальника служби інструкторів, згодом був призначений заступником командира військової частини, командиром військової частини[3].

З початком російської збройної агресії проти України виконував завдання із захисту територіальної цілісності України в зоні бойових дій у Донецькій та Луганській областях.

Полковник, командир 10-го окремого загону спеціального призначення ГУР МО України. Підрозділ «десятка» має неофіційну назву «Острів», базується на Рибальському острові.

Шаповал був командиром групи спецпризначення, яка у травні 2014 року звільняла Донецький аеропорт й зайшла до нього першою[4].

Безпосередньо брав участь у плануванні та проведенні розвідувальних рейдів у глибокий тил противника, під час яких застосовувалися засоби документування присутності російських окупаційних військ, їх переміщень, наявності сучасних зразків систем РЕБ та засобів ураження. У тому числі в такому вигляді, щоб це могло служити безумовним доказом збройної агресії Росії проти України, особливо в застосуванні штатних БТРГ і новітніх систем ураження, які виробляються тільки в Росії. Окремі розвідувальні операції стосувалися своєчасного оповіщення про розгортання російської артилерії, у тому числі далекобійної, а це значно знижувало втрати серед українських військових і мирного населення[5].

7 червня 2017 року підрозділ Шаповала ліквідовував на окупованій території Донбасу одного з керівних співробітників спецпідрозділу «Вимпел» ФСБ РФ полковника Черкашина Юрія Михайловича, 1972 року народження, який відповідав за організацію терористичних актів на території України[6].

27 червня 2017 року полковник Шаповал загинув внаслідок вибуху автомобіля в Солом'янському районі м. Києва. Підрив автомобіля попередньо кваліфіковано як терористичний акт, пов'язаний з професійною діяльністю загиблого.

Незадовго до загибелі Шаповал повернувся із зони бойових дій на Сході України.

У Києві в Максима залишились дружина Ірина та двоє маленьких дітей — дочка Віра 2012 р.н. і син Саша 2015 р.н. У Вінниці — мати Наталія та вітчим Анатолій.

З Максимом Шаповалом попрощались 30 червня в Києві, у Будинку офіцерів. На прощанні був присутній Президент України Петро Порошенко[7]. Проводжали розвідника з надзвичайними почестями та військовою технікою, траурна процесія пройшла від Будинку офіцерів до Володимирського собору. Воїна поховали на Байковому кладовищі[8],[9] (ділянка № 30).

Указом Президента України 30 червня 2017 року полковнику Шаповалу Максиму Михайловичу присвоєне військове звання генерал-майора (посмертно)[10].

Зовнішні відеофайли
	Підрив машини у Києві. Полковник розвідки загинув внаслідок вибуху
	Петро Порошенко прийшов ушанувати пам'ять полковника Шаповала

27 червня 2017 року близько 8:10 у Солом'янському районі м. Києва на вул. Механізаторів (перед перехрестям з вул. Солом'янською), неподалік будівлі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, стався потужний вибух автомобіля «Mercedes-Benz» за кермом якого перебував Максим Шаповал. Вибух стався під час руху автомобіля, уламки розкидало на десятки метрів. Водій помер на місці. Внаслідок вибуху дістали осколкові поранення двоє киян, молода жінка і 71-річний чоловік[11][12][13].

Розслідування теракту

Головним управлінням Національної поліції у м. Києві розпочато кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт, що призвів до загибелі людини). 27 червня, після проведення невідкладних першочергових слідчих (розшукових) дій, Генеральним прокурором України доручено здійснення досудового розслідування у вказаному провадженні слідчим Головної військової прокуратури. За наявною інформацією, вибуховий пристрій було закладено у салоні автомобіля[14].

Головний військовий прокурор Генеральної прокуратури України Анатолій Матіос вважає основною версією теракту «російський слід»[15].

Секретар РНБО України Олександр Турчинов зазначив, що цей терористичний акт вчинено за таким самим сценарієм, як і вбивство українського контррозвідника полковника СБУ Олександра Хараберюша у березні 2017 року: «Є всі підстави вважати, що ці вбивства сплановані та організовані за безпосередньої участі російських спецслужб»[16].

17 квітня 2019 року Голова СБУ Василь Грицак повідомив ім'я диверсанта, який заклав вибухівку, — Шутов Олег Миколайович, 09.03.1966 року народження, мешканець Донецька, співробітник так званого центру спецоперацій «МГБ ДНР». Шутов орендував квартиру в тому самому будинку, де мешкав генерал Шаповал. Після теракту виїхав до Донецька. Організатором резонансних убивств українських військових Грицак назвав начальника департаменту контррозвідувальних операцій ФСБ РФ генерал-лейтенанта Дмитра Мінаєва, який на той час перебував на Донбасі у так званому центрі спецоперацій «МГБ ДНР»[17].

Могила Максима Шаповала

• Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (7 вересня 2017, посмертно) — за мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності та безпеки держави, самовіддане служіння Українському народові[18][19]
• Медаль «10 років Збройним Силам України»
• Медаль «15 років Збройним Силам України»
• Медаль «20 років сумлінної служби»
• Почесний нагрудний знак «За відмінну службу в аеромобільних військах Сухопутних військ Збройних Сил України»
• Відзнака «15 років воєнної розвідки України»
• Пам'ятний нагрудний знак «15 років військовій частині А2245»
• Недержавна нагорода Орден «Народний Герой України» (18 серпня 2017, 24-та церемонія нагородження, м. Вінниця)[20]

• 7 вересня 2017, під час виступу у Верховній Раді України, Президент Петро Порошенко проголосив про присвоєння спецпідрозділу військової розвідки імені Максима Шаповала[21].
• Генерала-майора Максима Шаповала навічно зараховано до списків військової частини, якою він командував. Відомості про генерала-майора Шаповала внесено у Книгу Слави ГУР МО України.
• 27 жовтня 2017 на Алеї героїв ВІТІ урочисто відкрито пам'ятник випускнику навчального закладу Максиму Шаповалу[22].
• 10 лютого 2018 року на фасаді будівлі Інституту спеціального зв'язку та захисту інформації, в якому він навчався, встановлено меморіальну дошку[23].
• 23 червня 2018 року на фасаді будівлі, де провів перший рік життя і згодом багато вільного часу проводив під час шкільних канікул, відкрито меморіальну дошку[24].
• 6 грудня 2018 року рішенням Київради вулицю Механізаторів у Солом'янському районі Києва перейменовано на вулицю Генерала Шаповала[25].
• 27 червня 2021 року у Солом'янському районі Києва (Повітрофлотський проспект, 11-13) відкрили сквер на честь Максима Шаповала та пам’ятний знак, присвячений українським розвідникам[26]. Рішення про присвоєння скверу імені Максима Шаповала було ухвалено напередодні (10 червня 2021 року) депутатами Київської міської ради.[27]

• Підрив автомобіля полковника розвідки в Києві
• Шеремет Павло Григорович
• Хараберюш Олександр Іванович
• Возний Юрій Віталійович

• Сьогодні загинув наш бойовий побратим полковник Максим Михайлович Шаповал. http://gur.gov.ua. ГУР МО України. 27 червня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
• Внаслідок вибуху автомобіля у Києві загинув військовослужбовець Міністерства оборони України. http://www.mil.gov.ua. Міністерство оборони України. 27 червня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
• Підрив авто полковника розвідки в Києві. https://www.unian.ua. УНІАН. 27 червня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
• Журналіст повідомив подробиці про загиблого командира спецназу ГУР. http://news.liga.net. Ліга.нет. 27 червня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
• Внаслідок вибуху в Києві загинув Максим Шаповал: що про нього відомо. http://24tv.ua. 24-й канал. 27 червня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
• Colonel In Ukrainian Military Intelligence Killed In Kyiv Car Bombing. RadioFreeEurope/RadioLiberty. Процитовано 27 червня 2017.
• McKew, Molly; McKew, Molly (27 червня 2017). A killing in Kiev shows how the West continues to fail Ukraine. The Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Процитовано 28 червня 2017.
• Оксана Коваленко (27 червня 2017). Вбивство командира спецназу ГУР. Подробиці. http://www.pravda.com.ua. Українська правда. Процитовано 29 червня 2017.
• В'ячеслав Шрамович (30 червня 2017). Товариші розвідника Шаповала: ми всі на війні. http://www.bbc.com. Українська служба BBC. Процитовано 1 липня 2017.
• Українському військовому розвіднику Максиму Шаповалу встановлять меморіальну дошку. https://kyivcity.gov.ua. Київська міська державна адміністрація. 27 грудня 2017. Процитовано 27 грудня 2017.
• Олександр Романюк (27 червня 2018). Рік після вбивства Шаповала: слідство мовчить, друзі не сумніваються в російському сліді. https://tsn.ua. ТСН.
• Юрій Бутусов (5 квітня 2020). Рейд ГУР України в окупованому Криму. https://mil.in.ua. Процитовано 5 квітня 2020.