Шветашватара-упанішада
«Шветашватара-упанішада» (Śvetāśvatara upaniṣad IAST «білий мул») — санскритський ведичний текст, одна з одинадцяти упанішад канону мукха, до якого належать найстародавніші упанішади, прокоментовані Шанкарою. «Шветашватара-упанішада» пов'язується з «Крішна Яджур-Ведою» і в каноні муктіка з 108 основних Упанішад стоїть на чотирнадцятому місці. Вчені датують цю Упанішад V–III століттями до нашої ери.[1] У своєму коментарі до «Веданта-сутри», Шанкара назвав її «Мантра-упанішад» ведичної школи Шветашватара. «Шветашватара-упанішада» складається з шести розділів і 113 текстів. В останньому розділі стверджується, що мудрець Шветашватара в результаті практики аскез і божої милості отримав це знання і передав його своїм учням.
Індуїстська література | |
Веди | |
---|---|
Ріґ · Яджур | |
Сама · Атхарва | |
Розподіл | |
Самхіти · Брахмани | |
Араньяки · Упанішади | |
Упанішади | |
Айтарея · Бріхадараньяка | |
Іша · Кена · Катха | |
Чхандог'я · Тайттірія | |
Прашна · Шветашватара | |
Мундака · Мандук'я | |
Веданґа | |
Шикша · Чандас | |
В'акарана · Нірукта | |
Джйотиша · Кальпа | |
Ітіхаси | |
Махабхарата · Рамаяна | |
Пурани | |
Бхаґавата · Брахмавайварта | |
Ваю · Вішну · Падма | |
Маркандея · Нарада | |
Інші тексти | |
Смріті · Стотри · Шруті · Сутри | |
Бгаґавад-Ґіта · Панчаратра · | |
Тантри · Артхашастра · Агами · Кавача | |
Дхарма-шастри · Дів'я-прабандха · | |
Рамачарітаманаса · Йога-Васиштха | |
Теварам · Чайтанья-чарітамріта · | |
Шукасаптаті | |
Портал «Індуїзм» |
Слово шветашватара часто трапляється у ведичній літературі і в перекладі означає «білий мул». Людину, в якої був білий кінь, називали «шветашва», а в кого був білий мул — «шветашватара». Шветашва — це також одне з імен Арджуни в «Махабхараті». У «Рігведі» також трапляється мудрець на ім'я Шьявашва «володіє чорною конем».
«Шветашватара-упанішада» є першим текстом, в якому систематично пояснюється філософія шиваїзму.[2] Згідно з Гевіном Фладом, у цій Упанішаді «представлена теологія, що піднімає Рудру до статусу верховної істоти, Господа Іші, який трансцендентний, але в той же самий час має космологічні функції, подібно Шиві в пізніших традиціях».[3] Найдавніший із коментарів до «Шветашватара-Упанішади», які дійшли до нас, належить перу Шанкари. До цієї Упанішаді також написали коментарі філософи Віджнанатма, Шанкарананда і Нараяна тіртха.
Література
- Chakravati, Mahadev (1994). The Concept of Rudra-Śiva Through The Ages. Delhi: Motilal Banarsidass. ISBN 81-208-0053-2. (Second Revised Edition; Reprint, Delhi, 2002).
- Flood, Gavin (1996). An Introduction to Hinduism. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-43878-0.
Посилання
Примітки
- Flood (1996), p. 86.
- Upanishad as a systematic philosophy of Shaivism see: Chakravarti, p. 9.
- Flood (1996), p. 153.