Шевченкове (Краснокутський район)
Шевче́нкове — село в Україні, у Краснокутському районі Харківської області. Населення становить 21 осіб. Орган місцевого самоврядування — Качалівська сільська рада.
село Шевченкове | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Харківська область |
Район/міськрада | Краснокутський район |
Рада | Качалівська сільська рада |
Облікова картка | Шевченкове |
Основні дані | |
Засноване | 1851 |
Населення | 21 |
Площа | 0,396 км² |
Густота населення | 53,03 осіб/км² |
Поштовий індекс | 62025 |
Телефонний код | +380 5756 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°59′44″ пн. ш. 35°15′31″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
137 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 62025, Харківська обл., Краснокутський р-н, с.Качалівка, вул.Шкільна,5 |
Сільський голова | Ніконова Лариса Миколаївна |
Карта | |
Шевченкове | |
Шевченкове Шевченкове | |
Мапа | |
Географія
Село Шевченкове знаходиться на березі безіменної пересихаючої річечки з загати, нижче за течією примикає до села Бузове.
Назва
Назва походить, очевидно, від прізвища першого власника Ковальчинського.
Історія
Шевченкове засноване у І половині ХІХ століття, як поміщицький хутір Ковальчинський. У 1861 році, після скасування кріпосного права власник хутора Єгор Костир надав волю кріпакам, яких було на той час близько 50 осіб. З середини ХІХ ст. хутір увійшов до складу Мурафської волості Богодухівського повіту. На початку ХХ ст. населення села збільшилося за рахунок переселенців з Мурафи.
У 1918 році хутір Ковальчинський був перейменований на село Шевченкове і включений до складу Мурафської сільської ради Краснокутського району. На початку 20-х рр. у селі була відкрита початкова школа. У 1923 році населення Шевченкового складало 196 осіб, крім того ще 92 мешканці проживало у Долині, що знаходилася на відстані 0,5 км від села вгору по балці Бузовий і була віддаленою вулицею Шевченкового. У 1931 році в селі створено колгосп «Колективіст Краснокутчини».
У 1932-33 рр. населений пункт сильно постраждав від Голодомору. Також значних втрат і руйнувань село зазнало у 1941-43 роках в результаті Другої світової війни та німецької окупації. Після війни село визнали неперспективним. У 1950 році колгосп «Колективіст Краснокутчини» приєднали до колгоспу ім. Першого травня, який знаходився у селі Качалівка, а в 1970 році була закрита початкова школа.