Шедар

Шедар абоАльфа Кассіопеї (лат. α Cassiopeiae, скорочено — α Cas), — зоря другої величини в сузір'ї Кассіопеї[8]. Хоча вона й позначена Йоганном Байєром як «α», візуальна яскравість α Кассіопеї дуже близька до β Кассіопеї — (Каф[9]) і вона може виглядати трохи яскравішою або тьмянішою залежно від обраного діапазону. Однак, недавні розрахунки від телескопу НАСА WISE підтверджують, що а Cas є найяскравішою в сузір'ї Кассіопеї, з видимою величиною +2,240. Її абсолютна зоряна величина в 18 разів перевищує β Cas, однак, вона розташована більш ніж учетверо далі від Сонця (228 світлових років проти 54).

α Cassiopeia

Щедар - зоря, позначена α внизу справа візуальної літери "W"
Дані спостереження
Епоха J2000
Сузір’я Кассіопея
Пряме піднесення 00г 40х 30.4405с[1]
Схилення +56° 32′ 14.392″[1]
Видима зоряна величина (V) 2.240[2]
Характеристики
Спектральний клас K0IIIa[1]
Показник кольору (B−V) 1.16[3]
Показник кольору (U−B) 1.14[3]
Тип змінності підозрювана[4]
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) −4.31 км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: 50.36[1] мас/р
Схил.: −32.17[1] мас/р
Паралакс (π) 14.29 ± 0.15 мас[5]
Відстань 228 ± 2 св. р.
(70 ± 0.7 пк)
Абсолютна зоряна
величина (MV)		 −1.985[2]
Фізичні характеристики
Маса4–5[6] M☉
Радіус42.1 ± 1.7[7] R☉
Світність676[note 1] L☉
Ефективна температура4 530[6] K
Вік0,1-0,2[6] млрд. років
Інші позначення
Schedar, α Cas, 18 Cas, HR 168, BD+55°139, HD 3712, SAO 21609, FK5 21, HIP 3179, GC 792, ADS 561, CCDM J00405+5632
Посилання
SIMBADдані для SCHEDAR

Назви

α Cassiopeiae (латинізоване до Alpha Cassiopeiae) є позначенням Байєра для зорі.

Абд аль-Рахман аль-Суфі і Улугбек називали зорю Аль-Дхат аль-Курсій (арабська تات الكرسي, Al Dhāt al Kursiyy, що означає «дама в кріслі»), яку Джованні Баттіста Річчолі змінив на Дат Елкарті[10].

Назва Шедар вперше трапляється в Альфонсових таблицях тринадцятого століття. Вона походить від араб. در‎ (şadr, що означає «груди») і позначає розташування зорі в серці міфологічної цариці Кассіопеї.[10].

Ян Гевелій у своїх творах вживав назву Schedir (укр. Щедір), втім, існували й інші транслітерації з арабської, такі як Shedar, Shadar, Sheder, Seder, Shedis та Shedir(Щедар, Шадар, Шедер, Седер , Шедіс і Шедір). 2016 року Міжнародний астрономічний союз організував Робочу групу із назв зір (англ. Working Group on Star Names, WGSN)[11] для каталогізації та стандартизації власних назв зір. 21 серпня 2016 року WGSN затвердила для зорі назву Schedar (Щедар), і вона тепер включена до Переліку назв, які затверджено МАС[9].

Китайська 王良 (Wáng Liáng) стосується китайського астеризму Ван Лян, на честь відомого колісника в період Весни і Осені. Астеризм складається з Альфи, Бети, Каппи, Ети і Лямбди Кассіопеї.[12] А сама Альфа Кассіопеї відома як 王良四 (Wáng Liáng sì , «Четверта зоря Ван Лян»).[13]

Видимість
Кассіопея в контексті Чумацького Шляху .

При схиленні 56 ° 32 'N, Щедар видимий й всій північній півкулі. Зорю можуть бачити й більшість спостерігачів по всьому світу, які перебувають на північ від 33° південної широти, зокрема, її видно в таких містах південної півкулі як Перт чи Сантьяго, хоча й невисоко над горизонтом. Шедар розташований на околиці галактики Чумацький Шлях, тому є й інші помітні небесні об'єкти, які можна побачити поблизу цієї зорі — серед них туманність Пакман , NGC 436 і NGC 457.

Альфа Кассіопеї досягає свого зеніту над такими містами, як Единбург, Копенгаген і Москва. У Європі, Росії та на північноамериканському континенті аж до Лос-Анджелеса (а також в інших місцях, що мають північну широту більше 33°) зоря ніколи не заходить за горизонт. Оскільки Шедар має другу зоряну величину (як і β Cas), її добре видно неозброєним оком, однак Світлове забруднення, характерне для більшості міст, може заважати цьому.

Найкращий час для спостереження в північній півкулі — пізні осінні місяці, коли Кассіопея проходить через меридіан опівночі, але з огляду на те, що в багатьох місцях північної півкулі вона не заходить за горизонт, її можна бачити протягом усього року.

Фотометрична змінність

Залежно від застосованої фотометричної системи, Шедар трохи яскравіший або тьмяніший, ніж Каф, β в сузір'ї. Система UBV протягом другої половини ХХ століття вказувала на видиму зоряну величину, яка коливалася від +2,20 до +2,23, таким чином вона вважалася трохи яскравішою, ніж Каф з її змінною величиною від +2,25 до +2,31.[1] Проте розрахунки у візуальній смузі видимого світла довжиною від 500 до 600 нанометрів, зроблені Флоор Ван Левен (Floor Van Leeuwen) 2007 року дали нове вимірювання для обох зір, +2,4107 для Щедар і + 2,3579 для Каф, що свідчать про те, що найяскравішою зорею сузір'я є Каф[5]. Плутанина виникає через те, що різні інструменти роблять вимірювання в дещо різних діапазонах хвиль.

Кутовий аналіз

Із розвитком оптичної інтерферометрії в 1990-х роках, кутовий діаметр Щедара було виміряно 1998 році на різних довжинах хвиль у діапазоні 500—850 нм. Результатом став затемнене по периметру кутове вимірювання у 5,62   ±   0,06 кутових мілісекунд (mas),[7] діаметр, що дорівнює приблизно 0,393 а.о. або 42,3 радіуса Сонця, припускаючи паралакс у 14,29 mas. Порівнюючи з орбітою планети Меркурій (що обертається навколо Сонця на відстані приблизно 0,4   а.о.), фотосфера Щедара простягається приблизно до половини орбіти Меркурія.

Характеристики
Зоряне поле Кассіопеї показує α Cas, оранжевий гігант, відносно до інших зір у сузір'ї.

Щедар — червоний гігант, спектральний клас якого в астрономічній базі даних SIMBAD вказаний як K0IIIa — тобто, Шедар значно холодніший за Сонце[1]. Однак, оскільки вона наближається до завершення своєї еволюції, фотосфера зорі істотно розширилася, даючи болометричну світність, що приблизно в 676 разів перевищує світність Сонця[note 1]

Згідно з переглянутими даними Гіппаркос (van Leeuwen, 2007), розрахункова відстань до зорі становить близько 70 парсек або 228 світлових років[5]. Як і всі гігантські зорі, Щедар обертається повільно, зі швидкістю приблизно 21 км/с  на екваторі — з такою швидкістю зорі потрібно приблизно 102 дні, щоб зробити один повний оберт на своїй осі[14].

Шедар іноді класифікують як змінну зорю, але з 19 століття змінність не було виявлено[6]. Крім того, у Вашингтонському каталозі подвійних зір зазначено три оптичних супутника Щедара, але всі вони можуть бути лише розташованими на одній лінії зору з Землі.

Вік Шедара оцінюється від 100 до 200 мільйонів років, більшу частину якого він був блакитно-білою зорею головної послідовності спектрального класу В[6].

Зображення
Ілюстрація з глобуса Меркатора, де Шедар зображений біля серця небесної цариці.[15]

У 1551 р. Герард Меркатор, фламандський картограф, виготовив небесний глобус, зобразивши 48 традиційних сузір'їв Птолемея та два інших, Волосся Вероніки і Антиной.[15] На цьому глобусі він представив Кассіопею як царицю Ефіопії, покарану за її вихваляння й прикуту до перевернутого стільця. Шедар позначено біля її лівої груді, що відображає арабське етимологічне походження назви.

Див. також

Примітки
  1. Формула для розрахунку болометричної світності Шедара:
    де… S = Щедар, L = світність, R = радіус і T = температура.
    Тому:
    Зауваження: Розрахунок світності сильно залежить від кутового діаметра та відстані, які мають деяку невизначеність.

Джерела
  1. SIMBAD query result: SCHEDAR -- Star. Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Процитовано 22 лютого 2010.
  2. Kharchenko, N. V.; Roeser, S. (September 2009). All-sky Compiled Catalogue of 2.5 million stars. VizieR (Centre de Données astronomiques de Strasbourg). Bibcode:2009yCat.1280....0K. Процитовано 6 січня 2011. «The absolute magnitude is computed using the Kharcheko apparent magnitude of 2.240 and the Van Leeuwen parallax of 14.29»
  3. Mermilliod, J.-C. (1986). Compilation of Eggen's UBV data, transformed to UBV (unpublished). Catalogue of Eggen's UBV data. Bibcode:1986EgUBV........0M.
  4. Samus, N. N.; Durlevich, O. V. (2009). VizieR Online Data Catalog: General Catalogue of Variable Stars (Samus+ 2007-2013). VizieR On-line Data Catalog: B/gcvs. Originally published in: 2009yCat....102025S 1. Bibcode:2009yCat....102025S.
  5. van Leeuwen, F (November 2007). Hipparcos, the New Reduction. Astronomy and Astrophysics (Centre de Données astronomiques de Strasbourg) 474 (2): 653–664. Bibcode:2007A&A...474..653V. arXiv:0708.1752. doi:10.1051/0004-6361:20078357.
  6. Professor James B. (Jim) Kaler. SHEDAR (Alpha Cassiopeiae). University of Illinois. Архів оригіналу за 27 березня 2010. Процитовано 22 лютого 2010.
  7. Hajian, Arsen R.; Armstrong, J. T.; Hummel, C. A.; Benson, J. A. (March 1998). Direct Confirmation of Stellar Limb Darkening with the Navy Prototype Optical Interferometer. The Astrophysical Journal 496 (1): 484. Bibcode:1998ApJ...496..484H. doi:10.1086/305388.
  8. Кассіопея // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 208. — ISBN 966-613-263-X.
  9. Naming Stars. IAU.org. Процитовано 18 червня 2018.
  10. Richard Hinckley Allen (1963). Star Names: Their Lore and Meaning. Dover Publications. с. 142. Процитовано 31 грудня 2010.
  11. IAU Working Group on Star Names (WGSN). International Astronomical Union. Процитовано 22 травня 2016.
  12. (кит.) 中國星座神話, written by 陳久金. Published by 台灣書房出版有限公司, 2005, ISBN 978-986-7332-25-7.
  13. (кит.) 香港太空館 - 研究資源 - 亮星中英對照表 Архівовано 2010-08-18 у Wayback Machine., Hong Kong Space Museum. Accessed on line November 23, 2010.
  14. Bright Star Catalogue (Hoffleit+, 1991). VizieR (вид. 5th Revised). Centre de Données astronomiques de Strasbourg. Процитовано 31 грудня 2010.
  15. Gerard Mercator (1512–1594). Cassiopeia — The Queen. The Mercator Globes at Harvard Map Collection. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 2 січня 2011.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.