Шелаєв Олег Миколайович
Оле́г Микола́йович Шела́єв (5 листопада 1976, Луганськ) — український футболіст, спортивний директор та тренер, півзахисник клубу «Вовчанськ».
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 Олег Шелаєв | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Олег Миколайович Шелаєв | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 5 листопада 1976 (45 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Луганськ, УРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 181 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 74 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Прізвисько | Шила | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | опорний півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поточний клуб | Вовчанськ | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
.svg.png.webp){kind=small} Орден «За мужність» ІІІ ступеня | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Виступав за Національну збірну України. Провів 412 матчів в чемпіонаті української Вищої ліги та Прем'єр-ліги, входить в «клуб Олександра Чижевського». Тривалий час був рекордсменом за кількістю проведених матчів у вищому дивізіоні чемпіонату України.
Біографія
Вихованець СДЮШОР «Зоря». Певний час вчився в Харківському інституті фізкультури і був у складі одної з резервних команд «Металіста», яка виступала у чемпіонаті Харківської області. Але протягом 2 місяців гравця так і не випускали на поле і Шелаєв прийняв запрошення команди вищої ліги — луганської «Зорі». В кінці листопада 1993 року півзахисник зіграв першу гру за «Зорю». Цього сезону він провів лише 8 матчів, але протягом наступних 2 років став футболістом головного складу. Згодом московський концерн «МАЛС» припинив фінансувати команду й луганчани покинули «вишку» у сезоні 1995/96, зайнявши останнє місце.
Шелаєв перейшов до «Шахтаря», разом з яким здобув Кубок України 1997. В Донецьку опорний півзахисник не зумів стати одним з основних і клуб віддав його в оренду — спочаку до «Дніпра» (що в сезоні 1998/99 боровся за те, щоб залишитися у вищій лізі), згодом — до «Металурга» (Донецьк), який тоді очолював Семен Альтман.
Після закінчення оренди Шелаєва запросили грати до Дніпропетровська. Євген Кучеревський зібрав колектив, який боровся за бронзові медалі чемпіонату України й грав у єврокубках. Певний час Кучеревському допомагав Вадим Тищенко — колишній футболіст «Дніпра», який грав на місці опорного півзахисника. Шелаєву, як він сам визнає, дуже допомогли підказки та досвід Тищенка. Олега Шелаєва почали запрошувати до національної збірної України, разом з якою він зіграв на ЧС 2006.
У вищій лізі дебютував 20 листопада 1993 р. («Зоря» — «Нива» В — 0:1).
Перший матч за збірну України зіграв 28 квітня 2004 (Україна — Словаччина — 1:1)
За досягнення високих спортивних результатів на чемпіонаті світу 2006 в Німеччині нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
2009 року підписав дворічний контракт з харківським «Металістом» у складі якого двічі ставав бронзовим призером чемпіонату. 2011 року контракт було подовжено ще на один рік. Влітку 2014 року завершив кар'єру футболіста.
В січні 2015 року був призначений спортивним директором Академії "Дніпра"[1].
Титули і досягнення
- Кубок України: 1997.
- Бронзові нагороди Прем'єр Ліги України: 2010, 2011.
- 3 вересня 2012 року зіграв свій 402 матч у чемпіонаті української Вищої ліги та Прем'єр-ліги, ставши першим в Україні з таким показником[2].
Цікаві факти
- Найцікавішими шкільними предметами вважав біологію та астрономію.
- Кумир дитинства — голландський футболіст Рууд Гулліт. Через це навіть у фіналі Євро-1988 Олег Шелаєв уболівав за Голландію, а не за СРСР.
- Улюблена музика — пісні Юрія Шевчука («ДДТ»).
- У дитинстві вболівав за 3 команди: «Спартак» (Москва), «Дніпро» (Дніпропетровськ) та «Чорноморець» (Одеса). «Спартак» полюбив за колір форми, «Дніпро» за прекрасне покоління 1980-х, а одеситів за їхнього пенальтиста Володимира Плоскіну, який забивав усі пенальті.
- Син Олега Шелаєва — Данило Шелаєв є гравцем ФК «Дніпро»[3].
Примітки
Посилання
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Візитка на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги (архівна версія)
- Інформація про гравця на офіційному сайті «Металіста»
- Статистика матчів за збірну на www.ukrainiansoccer.com[недоступне посилання з серпня 2019](англ.)
- Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua
Джерела
- Часопис «Футбол» — 2007. — № 01 (483), 4 січня
- Стаття «Олег Шелаев: Открытый капитан» на www.terrikon.dn.ua(рос.)
- Інформація: «501 матч Олега Шелаєва»(рос.)