Шептекіта Валерій Іванович

Валерій Іванович Шептекіта (20 грудня 1940, Тлумач, Івано-Франківська область — 3 червня 2021, Київ) — радянський і український актор театру, кіно та дубляжу. Заслужений артист УРСР (1982)[1]. Народний артист України (2000)[2].

Валерій Шептекіта
Народився 20 грудня 1940(1940-12-20)
Тлумач, Станіславська область, Українська РСР, СРСР
Помер 3 червня 2021(2021-06-03) (80 років)
Київ, Україна
Поховання
 : 
Національність українець
Громадянство  СРСР
 Україна
Діяльність актор театру, кіно та дубляжу
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
IMDb nm0792025
Нагороди та премії

Життєпис

Народився 20 грудня 1940 року у місті Тлумачі Івано-Франківської області.

У дитинстві жив у місті Охтирці Сумської області. Після закінчення школи грав в Охтирському Народному театрі, співав у чоловічій хоровій капелі.

У 1967 році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (курс Михайла Карасьова[3]).

У 1979 році пройшов конкурсний відбір до новоствореного у Києві Молодіжного (зараз — Молодого) театру, став до числа найпершого його акторського складу[4]. У першій прем'єрі театру «…З весною я до тебе повернуся» Валерій Шептекіта виконував роль Островського, а у відомій комедії «За двома зайцями» — Сірка.

Могила Валерія Шептекіти, Байкове кладовище, Київ

Серед інших відомих ролей актора — вистави «Сватання на Гончарівці», «Дядя Ваня», «Дівочий виноград» та інші. Сцені Молодого театру віддав 40 років життя. 20 грудня 2020 року зіграна 251-й раз роль Омелька на 20-річчя виставі «Кайдаші» Наталі Дубіни за повістю «Кайдашева сім'я» Івана Нечуя-Левицького у постановці Миколи Яремківа, яку незмінно грав з прем'єри, яка відбулася 20 грудня 2000 року[5].

Останній раз вийшов на сцену 8 травня 2021 року у виставі «Гагарін і Барселона», невдовзі захворів на коронавірусну хворобу. Ситуацію ускладнило те, що Шептекіта до останнього відмовлявся звертатися за допомогою лікарів, так як все життя лікувався самостійно. Помер у київській лікарні 3 червня 2021 року[6][7].

Був кремований, прах похований у колумбарії Байкового кладовища (10 ділянка, 1 ряд, 224 місце).

Сім'я
  • Колишня дружина — Ірина Кравченко (нар. 1952) — заслужена артистка України, акторка Молодого театру.

Театральні роботи
  • ЯНГОЛЬСЬКА КОМЕДІЯ, Лев Хохлов (за мотивами п’єси А. Ручелло «Фердінандо»), реж. Л. Сомов — Дон Кателліно
  • ЛЮДИНА І ВІЧНІСТЬ, Андрій Курейчик, переклад Олександра Ірванця, реж. Т. Криворученко — Небуття
  • З ВЕСНОЮ Я ДО ТЕБЕ ПОВЕРНУСЬ, Олексій Казанцев, реж. О. Заболотний — Островський
  • ПІТИ Й НЕ ПОВЕРНУТИСЬ, Василь Биков, реж. В. Семенцов — Хазяін
  • ЛЮДИНА З ХВОСТОМ, Григорій Остер, реж. В. Семенцов — Директор
  • ДУМА ПРО ЛЮБОВ, Михайло Стельмах, реж. О. Заболотний — Дяк, Батько
  • ПРИГОДИ АЛІСТИ В КРАЇНІ ДИВ, за Льюїсом Керроллом, реж. В. Семенцов — Делікатес, хтось
  • СІРАНО ДЕ БЕРЖЕРАК, Едмон Ростан, реж. В. Шулаков — Сірано
  • СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ, театральне сказання Віктор Шулакова, Ярослава Стельмаха, реж. В. Шулаков — Святослав
  • МАЛЕНЬКА ФУТБОЛЬНА КОМАНДА, Юрій Щербак, реж. В. Шулаков — Яницький
  • ТРИ СЕСТРИ, Антон Чехов, реж. О. Утєганов — Чебутикін
  • ЦИЛІНДР, Едуардо де Філіппо, реж. К. Лінартович — Аттіліо
  • ДЖІКЕТСЬКИЙ МАНІФЕСТ, Олександр Чхаїдзе, реж. М. Мерзлікін — Лашхі
  • ГОГЕН, ПЕЙЗАЖ, ЮВАН, АЛЕВТИНА..., Семен Злотніков, реж. О. Булига — Пейзаж
  • РЕПОРТАЖ, театральне дійство за мотивами творів Віталія Коротича, Юліуса Фучика, Вільяма Шекспіра, реж. В. Шулаков — Глашатай, Художник
  • ДИКТАТУРА СОВІСТІ, Михайло Шатров, реж. Л. Танюк — Верховенський
  • ПОЛІТ НАД ГНІЗДОМ ЗОЗУЛІ, Девід Вассермен, реж. В. Шулаков — Гардінг
  • РЕВОЛЮЦІЙНИЙ ЕТЮД, Михайло Шатров, реж. Л. Танюк — Ленін
  • ХОТТАБИЧ, Лазар Лагін, реж. В. Шулаков — Хоттабич
  • ПРОРОК, Тарас Шевченко, моновистава — Пророк
  • ШЕЛЬМЕНКО-ДЕНЩИК, Григорій Квітка-Основ’яненко, реж. В. Гур’єв — Лопуцьковський
  • ІГРИ ЗАМКУ КЛЬСІНОР, Нікола Йорданов, реж. Т. Криворученко — Полоній
  • ВІЙ, Тамара Тамільченко за творами Миколи Гоголя, реж. В. Шулаков — Гервасій
  • ОТАК ЗАГИНУВ ГУСКА, Микола Куліш, реж. Є. Морозов — Гуска
  • ЕРЛІН, Оскар Уайльд за п’єсою ВІЯЛО ЛЕДІ ВІНДЕРМІЄР, реж. В. Шулаков — Огастус
  • АВТОБУС, Станіслав Стратієв, реж. Т. Криворученко — Розумний
  • Я, ФЕЙЄРБАХ, Танкред Дорст, реж. Я. Нірод — Фейєрбах
  • ГРА КОРОЛІВ, АБО ПАТ, Павло Когоут, реж. Т. Криворученко — Склепович
  • ТАЄМНА ВЕЧЕРЯ, Жан Клод Брисвіль, реж. Т. Криворученко — Фуше
  • ТРАГЕДІЯ ГАМЛЕТА, ПРИНЦА ДАНСЬКОГО, Вільям Шекспір, реж. С. Мойсеєв — Батько Гамлета
  • СТАЛЬОВА ВОЛЯ, Максим Курочкін, реж. Д. Богомазов — Сліпий дід
  • ЧОРНИЙ КВАДРАТ, Марк Розовський, спільний проект театрів «Золоті ворота та Молодого театру, реж. В. Пацунов — «А»
  • ВИСТАВА ПРО ТЕАТР, Жан Марсан, реж. Є. Курман — Христіан
  • ДОН ЖУАН, Жан-Батист Мольєр, реж. С. Мойсеєв — Франціск
  • МІРАЖ, П’єр Буржад, реж. Т. Криворученко — Федір Федорович
  • СВАТАННЯ НА ГОНЧАРІВЦІ, Григорій Квітка-Основ’яненко, реж. В. Шулаков — Прокіп
  • ЗА ДВОМА ЗАЙЦЯМИ, Михайло Старицький, реж. В. Шулаков — Сірко
  • ОДРУЖЕННЯ, Микола Гоголь, реж. Т. Криворученко — Жевакін
  • ДОН ЖУАН, Жан-Батист Мольєр, переклад Ірини Стешенко, реж. С. Мойсеєв — Дон Луіс, батько Дон Жуана
  • МИЛИЙ ДРУГ, Гі де Моппасан, реж. Ю.Лізенгевич — Норбер де Варен
  • ЗВИЧАЙНА ІСТОРІЯ, Марія Ладо, реж. Т. Криворученко — Кінь
  • «Гагарін і Барселона» — Валєрка Іванович
  • «Дівочий виноград» — Ігор Петрович
  • «Ідеальне вбивство» — Старий місцевий житель
  • «Кайдаші» — Кайдаш
  • «Красуня і Чудовисько» — Казкар
  • «Острів любові» — Дід
  • «Підступність і кохання» — Камердинер
  • «Тектоніка почуттів» — Шансоньє

Фільмографія

Дублювання
Студія «Le Doyen»
Студія «Постмодерн»
  • «Червона шапочка»
  • «Трансформери 3»
  • «Пінгвіни містера Поппера»
  • «Невідомий»
  • «Зоряні війни: Епізод I»
  • «Містер Пібоді та Шерман»
  • «Міст шпигунів»
  • «До зустрічі з тобою»
  • «Астерікс і таємне зілля»
  • «Ріо» (старий дубляж студій «Постмодерн»\«Central Production International Group»)
Студія «Cinetype»
  • «Початок»
  • «Легенди нічної варти»
  • «Гаррі Поттер та смертельні реліквії: Частина I»

Нагороди і визнання

Примітки
  1. Охтирська районна державна адміністрація: Видатні співвітчизники
  2. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про відзначення державними нагородами України трудівників міста Києва (24.05.2000)
  3. «Слово просвіти» — Валерій Шептекіта: «Творімо добро» (23.04.2017)
  4. Сергій ВИННИЧЕНКО (5 листопада 2020). 2019 рік українського театру. Столичний часопис (велика сцена) (ua). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2021-6-03.
  5. Іван БАБЕНКО (17 грудня 2020). У відкритому космосі. 20 грудня відзначатиме своє 80-ліття Валерій Шептекіта — корифей і один із артистів-першопроходців Київського Молодого театру (ua). «День» №239 (2020). Процитовано 18 грудня 2020.
  6. Діана МОГИЛЕВИЧ (3 червня 2022). Помер Валерій Шептекіта (ua). «УНІАН». Процитовано 2021-6-03.
  7. Марія КАТАЄВА (3 червня 2022). Пішов з життя актор київського театру Валерій Шептекіта (ua). «Вечірній Київ». Процитовано 2021-6-03.

Джерела
  • Столярчук Б. Митці Рівненщини: Енциклопедичний довідник. Рівне, 1997. — С. 207.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.