Шикачик сірий

Шика́чик сірий[2] (Ceblepyris caesius) — вид горобцеподібних птахів родини личинкоїдових (Campephagidae). Мешкає в Африці на південь від Сахари[3]. Утворює надвид з білочеревим шикачиком.

?
Шикачик сірий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Личинкоїдові (Campephagidae)
Рід: Ceblepyris
Вид: Шикачик сірий
Ceblepyris caesius
Lichtenstein, 1823
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Coracina caesia
Посилання
Вікісховище: Ceblepyris caesius
Віківиди: Ceblepyris caesius
ITIS: 559441
NCBI: 424860

Опис

Довжина птаха становить 25—27 см, вага 53—68 г[4]. Забарвлення переважно сизувато-сіре, навколо очей білі кільця, від дзьоба до очей ідуть темні смуги. Самички мають дещо світліше забарвлення, ніж самці. Очі чорні, дзьоб і лапи чорні. Молоді птахи мають темно-коричневе забарвлення, верхня частина тіла поцяткована світло-сірими смужками, а нижня частина тіла — коричневими смужками. Хвости чорні з білими краями, кінчики махових пер білі.

Підвиди

Виділяють два підвиди:[5][6]

Поширення і екологія

Сірі шикачики поширені в Нігерії, Камеруні, Екваторіальній Гвінеї, Ефіопії, Південному Судані, Демократичній Республіці Конго, Уганді, Руанді, Бурунді, Кенії, Танзанії, Малаві, Зімбабве, Мозамбіку, Південно-Африканській Республіці та Есватіні. Вони живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах, в прибережних і чагарникових заростях, на болотах і плантаціях. Зустрічаються на висоті понад 1000 м над рівнем моря в Камеруні та переважно на висоті від 1500 до 3000 м над рівнем моря в Центральній і Східній Африці. В Зімбабве і ПАР вони зустрічаються на висоті до 1200 м над рівнем моря. Взимку сірі шикачики мігрують в долини.

Поведінка

Сірі шикачики зустрічаються поодинці або парами, іноді зграйками до 7 птахів. Вони живляться безхребетними, зокрема цвіркунами, гусінню і сараною, а також павуками, жуками і термітами. Шукають комах в кронах дерев, серед рослинності. Початок сезону розмноження залежить від регіону. В ПАР він триває з жовтня по січень, на крайньому півдні  — з вересня, в екваторіальних районах сезон розмноження переважно співпадає з сезоном дощів. Гнізда чашоподібні, неглибокі, будуються парою птахів з лишайнику Usnea та павутиння, розміщуються на деревах, на висоті 17–20 м над землею. В кладці 1—2 яйця овальної форми і блакитнувато-зеленого кольору, поцятковані оливковими і коричневими плямками. Яйця насиджуються і самцями і самичками.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Ceblepyris caesius.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Grey Cuckooshrike (Ceblepyris caesius). www.hbw.com (англ.). Процитовано 5 серпня 2018.
  4. Ian, Sinclair (October 2011). Birds of Southern Africa : the region's most comprehensively illustrated guide. Arlott, Norman., Hockey, Phil., Tarboton, Warwick., Ryan, Peter., Hayman, Peter. (вид. Fourth fully revised and updated). Cape Town. ISBN 9781770079250. OCLC 762342697.
  5. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Bristlehead, butcherbirds, woodswallows, ioras, cuckooshrikes, Shriketit. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 08 січня 2022.
  6. 1883-1948., Roberts, Austin (2005). Robertsʼ birds of southern Africa. Hockey, P. A. R., Dean, W. Richard J. (William Richard John), 1940-, Ryan, Peter, 1962- (вид. 7th). Cape Town: Trustees of the J. Voelcker Bird Book Fund. ISBN 0620340533. OCLC 65978899.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.