Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба

ХНУПС створено на базі Харківського військового університету та Харківського інституту Військово-Повітряних Сил згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1430[3]. Крім того, ВНЗ є правонаступником 2 військових академій та 9 вищих військових училищ[4]:

• Харківського вищого військового авіаційного училища льотчиків ім. С. І. Грицевця (1930—1993 рр.);
• Харківського вищого військового авіаційного училища радіоелектроніки ім. Ленінського комсомолу (1937—1993 рр.);
• Харківської військової інженерної радіотехнічної академії ППО ім. Л. О. Говорова (1941—1993 рр.);
• Харківського вищого військового командно-інженерного училища ракетних військ ім. М. І. Крилова (1941—1993 рр.);
• Харківського вищого військового авіаційного інженерного училища (1941—1993 рр.);
• Полтавського вищого військового зенітного ракетного командного училища ім. генерала армії М. Ф. Ватутіна (1941—1995 рр.);
• Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків ім. Ленінського комсомолу (1941—1995 рр.);
• Військової академії ППО Сухопутних військ ім. О. М. Василевського (1947—1994 рр.);
• Київського вищого військового зенітного ракетного інженерного училища ім. С. М. Кірова (1937—1994 рр.);
• Луганського вищого військового авіаційного училища штурманів ім. Пролетаріату Донбасу (1966—1994 рр.);
• Київського інституту Військово-Повітряних Сил (1951—2000 рр.).

30 січня 2009 р. в університеті відбувся перший випуск 15 лейтенантів авіаційного факультету з ступенем «магістр»[5].

Університет має потужну навчально-матеріальну базу. Загальна площа навчально-лабораторних приміщень університету складає більше 100 тисяч квадратних метрів. Навчальні заняття проводяться в аудиторіях, обладнаних комп'ютерною технікою, тренажерами і діючими зразками озброєння. У лабораторіях кафедр використовуються сучасні лабораторні установки, що дозволяють проводити дослідження, необхідні для розуміння принципів дії сучасного озброєння та військової техніки. До послуг слухачів, курсантів та студентів 20 комп'ютерних класів, які надають доступ до всесвітньої мережі Інтернет.

Для надання курсантам та слухачам практичних навичок за фахом університет має у своєму складі: навчальну авіаційну бригаду з навчально-тренувальним комплексом для підготовки фахівців протиповітряної оборони; навчальний полігон; навчально-тренувальний комплекс авіаційних тренажерів; навчально-тренувальні комплекси факультетів та кафедр; спортивний комплекс. Університет має унікальну бібліотеку, яка є однією з найкращих бібліотек державних закладів освіти. Її науково-технічний фонд нараховує понад 1,3 млн видань. У 2007—2008 рр. в університеті розгорнуто електронну бібліотеку для забезпечення навчального процесу, яка містить 4088 одиниць навчально-методичних видань.

Президент Петро Порошенко на церемонії випуску Харківського університету

• Козелков Сергій Вікторович (* 1958) — український науковець, доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений винахідник України.
• Коломійцев Олексій Володимирович — кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, заслужений винахідник України, підполковник ЗСУ.
• Купченко Леонід Федорович (* 1934) — фахівець у галузі електродинаміки, доктор технічних наук, професор, винахідник.
• Лосєв Юрій Іванович (* 1930) — доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України
• Шмалій Юрій Семенович — український науковець, доктор технічних наук, професор.

Харківському Університету Повітряних сил підпорядковується 203 навчальна авіабригада, яка розташована у м. Чугуєві, Харківської області. На оснащені бригади знаходяться літаки L-39, Ан-26, Ан-26Ш.

ВНЗ готує кваліфікованих фахівців за 9 напрямами та 18 спеціальністями для Збройних Сил України.

Вагомим є внесок навчального закладу в освоєння космічного простору. В стінах університету оволодівали азами льотної справи і отримали путівку в небо 27 льотчиків-космонавтів. До першого загону космонавтів входив наш всесвітньо відомий випускник О. А. Леонов — двічі Герой Радянського Союзу, перша людина, яка вийшла у відкритий космос. Вихованець університету П. І. Климук тривалий час очолював центр підготовки космонавтів. Університет пишається своїми випускниками, нагородженими Зіркою Героя України, — першим космонавтом незалежної України — генерал-майором Каденюком Л. К. та заслуженим льотчиком-випробувачем полковником Галуненко О. В.

Випускники університету брали участь у миротворчих операціях у різних куточках планети, ліквідовували наслідки Чорнобильської трагедії, несли бойове чергування, охороняли повітряний простір держави, в своїх руках тримали ракетний щит Батьківщини. За багаторічну історію Харківський університет Повітряних Сил підготував і випустив понад 125 тисяч офіцерів.

• начальник генерал-майор Турінський Олександр Васильович[6]
• начальник штабу університету: полковник Бережний Андрій Олександрович[6]
• заступник начальника університету: полковник Коваленко Микола Миколайович
• заступник начальника університету з навчальної роботи: полковник Васюта Костянтин Станіславович
• заступник начальника університету з наукової роботи: полковник Пєвцов Геннадій Володимирович
• заступник начальника університету з морально-психологічного забезпечення — начальник відділу: полковник Лук'яненко В'ячеслав В'ячеславович
• заступник начальника університу з льотної підготовки: полковник Єрошенко Валерій Петрович
• Заступник начальника університету з озброєння-начальник озброєння: полковник Закапко Олександр Григорович
• т.в.о. заступника начальника університету з тилу- начальника тилу: підполковник Вітрук Ігор степанович

Польоти курсантів ХНУПС на літакаХАЗ-30

Серед випускників університету 578 Героїв Радянського Союзу, 28 двічі Героїв Радянського Союзу, а також, космонавти двічі Герой Радянського Союзу Олексій Архипович Леонов, Герой України Леонід Костянтинович Каденюк. а маршал авіації Іван Микитович Кожедуб став тричі Героєм. Після закінчення в 1941 році Чугуївського військового авіаційного училища льотчиків І. М. Кожедуб був призначений льотчиком-інструктором. З березня 1943 року — у діючій армії. За роки війни І. М. Кожедуб здійснив 330 вильотів, провів 120 повітряних боїв і особисто збив 62 ворожих літаки. За співвідношенням повітряних боїв і збитих в них літаків ворога він був визнаний найефективнішим льотчиком Другої світової війни. Після закінчення війни І. М. Кожедуб обіймав ряд високих посад у Збройних Силах.

У різні роки військові заклади, які ввійшли до складу Харківського національного університету Повітряних Сил, носили ім'я видатних полководців Л. О. Говорова, М. І. Крилова, О. М. Василевського, С. І. Грицевця[7], М. Ф. Ватутіна. Німецько-радянська війна надала потужний поштовх для подальшого розвитку авіації, протиповітряної оборони, ракетних військ та артилерії. Перед військовими навчальними закладами постали завдання з підготовки висококваліфікованих військових фахівців, спроможних керувати новими видами озброєння. Були створені нові факультети і кафедри. Суттєво збільшилася кількість спеціальностей підготовки командирів, льотчиків, військових інженерів. На базі фундаментальних наукових досліджень у галузі авіаційної техніки, теорії радіолокації, участі в розробці і удосконаленні ракетного, авіаційного, зенітно-ракетного і радіоелектронного озброєння військ на факультетах і кафедрах були сформовані науково-педагогічні колективи, спроможні самостійно здійснювати підготовку з перспективних спеціальностей. Значно зміцнилась матеріально-технічна база наукової роботи і навчання.

У різні роки в стінах вишу навчались такі відомі випускники:

• генерал-полковник Морозов Костянтин Петрович — випускник 1967 р. — перший Міністр оборони України (1991—1993 рр.);
• генерал-майор авіації Косташ Іон Григоре — випускник 1967 р. — Міністр оборони Молдови (1991—1992 рр.);
• Гриценко Анатолій Степанович — випускник 1979 р. — Міністр оборони України (2005—2007 рр.).
• Савченко Надія Вікторівна — випускник 2009 р. — старший лейтенант, штурман-оператор вертольоту Мі-24, Учасник миротворчої операції в Іраку, Учасник антитерористичної операції на сході України.
• Замятін Вадим Іванович (1935—2006) — доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки УРСР.
• Кондратенко Олександр Павлович (*1945) — доктор технічних наук, професор, полковник у відставці.
• Лошаков Валерій Андрійович (*1946) — доктор технічних наук, професор.
• Мулік Василь Леонтійович — Народний герой України, учасник війни на сході України та миротворчих операцій в Африці.
• Волошин Владислав Валерійович — випускник 2010 р. — Народний герой України, учасник війни на сході України.

Серед випускників університету — головнокомандувачі та заступники головнокомандувачів видами Збройних Сил, командувачі арміями та корпусами, командири дивізій, 407 генералів, члени Академій наук, лауреати Державних премій, доктори та кандидати наук, заслужені діячі науки, освіти і вищої школи.

Про високий авторитет університету свідчить те, що за останнє десятиріччя він 5 разів визнавався найкращим за рейтингом навчальним закладом України з врученням бронзової статуетки «Софія Київська».

На початку 2009/2010 навчального року в виші було встановлено барокамеру для висотних випробувань типу СБК-80, що розрахована на 4 осіб. Її роботу забезпечують два лікарі. Прилади барокамери точно моделюють підйом людини на висоту 25 тис. м[8].

Науково-технічний фонд бібліотеки нараховує понад 1,3 млн видань, художній — понад 100 тис. видань.

• Національний університет оборони України імені Івана Черняховського.
• Військова академія (Одеса).
• Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
• Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова.
• Полтавський військовий інститут зв'язку.
• Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

• Історія Харківського вищого військового командно-інженерного училища (рос.)