Шлик
Шлик (очевидно, скорочення від башлик)[1] — верх козацької смушевої шапки (йолома), що звисає вниз[2], на відміну від основної частини шапки, зробленої з овечої шкіри, зазвичай зроблений з тканини. В старовину мав практичне, бойове застосування (пом'якшував удар)[3], згодом перетворився на декоративний елемент.
Інші джерела так називають саму шапку: Шлик — хутряна шапка з високим верхом конічної форми та хутряною околицею завширшки з долоню[4].
Козацькі шапки мали урізаний вверх з пришитим шликом (вилишкетом), який звисав з лівого боку, де він прикріплювався до наголовника гапликом. Такі ж самі шапки з червоним шликом носили чумаки. Шлик оздоблювали нашитим срібним або золотим хрестом і завершувався він золотою або срібною китичкою. Шлик був такого ж кольору, як і жупан, найчастіше червоного або синього кольору.
Чорношличники
Кінний полк армії УНР Чорні запорожці (згодом 1-й полк Чорних запорожців) через чорний колір шлика називали чорношличниками[5].
Інша військова формація Армії УНР Чернігівський кінно-гонецький полк, що діяв під проводом отамана Євгена Ангела, за червоний колір шликів називалась «Червоний курінь смерті»[6].
Шлик-хохол і походження відомої назви українців
За однією з версій, одну з своїх народних назв — хохли, українці, українські козаки отримали в 17-18 ст. завдяки шликам (хохлам) на шапках. Коли українські козаки приїздили до Москви чи Санкт-Петербургу чи інших міст Російської імперії, то місцеві люди досить легко виділяли їх з натовпу по незвичних, чудернацьких головних уборах. Так і казали — подивіться, йдуть люди з хохлами на шапках, хохли йдуть[джерело?]. Так і повелося.
Назва «хохол» з тих пір стала зневажливим або образливим[7][8], іноді жартівливим прізвиськом українців.
З іншого боку ця назва могла походити від оселедця — характерної зачіски в козаків.
Примітки
- Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
- Шлик // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Руденко, Олекса. ГОЛОВНІ УБОРИ РЕЄСТРОВОГО КОЗАЦЬКОГО ВІЙСЬКА XVI- СЕРЕДИНИ XVII ст.. ДВКА (укр.). Процитовано 28 травня 2021.
- Євген Славутич «Одяг українських козаків переддержавного періоду (до середини XVII ст.)»
- [[Дмитро Калинчук]] «Їх звали Чорні Шлики» Український тиждень, 29 серпня 2011
- Тинченко Я. «Армии Украины 1917—1920 гг.» — Москва; ТОВ «Восточный горизонт», 2002 р.
- Словарь современного русского литературного языка. — М.; Л.: Наука, 1965. — Т. 17. — С. 427. Цитируется по: Наконечний, 2001.
- Хохол // Толковый словарь русского языка / Под ред. Д. Н. Ушакова. — М.: Государственное издательство иностранных и национальных словарей, 1940. — Т. 4.
Посилання
- Шлик // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2087-2088. — 1000 екз.