Шопша Микола Сергійович

Могила Миколи Шопші

Народився у Вереміївці, навчався у місцевій середній школі, брав участь у художній самодіяльності, грав на баяні. По її закінченні котрийсь час викладав у ній музику та співи.

Музичну кар'єру розпочав під час проходження військової служби в Ансамблі пісні і танцю КВО, згодом співав у хорі ім. Г.Верьовки та в капелі «Думка». 1974-го вступив на вечірнє відділення класу М. Кондратюка Київської консерваторії, закінчивши її у 1979 році. Того ж року дебютував на сцені Національної опери України, якій віддав майже тридцять років творчого життя. Ще 1978-го переміг на республіканському конкурсі «Молоді голоси». Вже як професійний співак за кілька років виступів додатково здобув ряд перемог:

• Міжнародний конкурс ім. Миколи Лисенка (Київ 1979, 1-ша премія);
• Міжнародний конкурс ім. Р.Віньєса (Барселона 1980, 2-га премія).

Невдовзі здійснив свої перші великі гастролі у скандинавських країнах. Згодом були виступи у Німеччині, Франції, Іспанії, Швейцарії, США, Голландії та інших країнах. Є лауреатом премії ім. С.Гулака-Артемовського.

2006-го брав участь у парламентських перегонах як кандидат у народні депутати від УКП[2].

Помер Микола Сергійович 14 червня 2006-го року. 16 червня в Національній опері відбулося прощання зі співаком. Відспівували митця в Михайлівському соборі. Похований на Байковому кладовищі[3].

Камерний репертуар Миколи Шопші налічував понад 500 творів і охоплював практично всі стилі й епохи світової музичної культури — від ораторіальних партій Генделя до романсів ХХ ст. За майже тридцятирічну творчу діяльність створив понад тридцять партій у класичному і сучасному оперному репертуарі. Був поборником виконання оперних творів українською мовою:

Якщо у нас Національна опера, то вистави мають йти українською мовою. Дуже хочу, щоб у нашому театрі був український репертуар. У нас тепер така трупа, якої нема в світі — один співає краще за другого. Шкода тільки, що артисти, навіть провідні, мало виступають. За кордоном на кожному кроці стоїть оперний театр, туди охоче ходять люди. А у нас концертні зали запруджені російськими артистами єврейського походження. Те ж саме і на телебаченні: самий примітивізм, чи це спеціально така політика проводиться?[4]

Ролі:

• Цар Борис («Борис Годунов» Мусоргського);
• Мефістофель («Фауст» Гуно);
• Тарас Бульба («Тарас Бульба» Лисенка);
• Дон Базіліо («Севільський цирульник» Россіні);
• Іван Карась («Запорожець за Дунаєм» Гулак-Артемовського);
• Філіп («Дон Карлос» Верді);
• Кочубей («Мазепа» Чайковського);
• Гремін («Євгеній Онєгін» Чайковського);
• Борис Тимофійович («Катерина Ізмайлова» Шостаковича);
• Захар Беркут («Золотий обруч» Лятошинського).

2005 - Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені Г.Сковороди

• Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр : [монографія] : Ч.ІІ. – Івано-Франківськ, «Плай» 2012. – С.345-348
• Біографія
• Київські некрополі(рос.)

• Шопша Микола Сергійович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.