Мерзлікін Андрій Ілліч
Андрій Ілліч Мерзлікін (нар.. 24 березня 1973, Калінінград (з 8 липня 1996 року — місто Корольов), Московська область, РРФСР, СРСР) — російський актор театру і кіно, кінорежисер, телеведучий. Заслужений артист РФ (2018)[2].
Мерзлікін Андрій Ілліч | |
---|---|
рос. Андрей Ильич Мерзликин | |
Дата народження | 24 березня 1973[1] (48 років) |
Місце народження | Корольов, Московська область, РРФСР, СРСР |
Громадянство | Росія |
Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії (1998) і Московський технологічний інститутd (1996) |
Професія | актор, актор театру, кіноактор, кінорежисер, ведучий, телеведучий, телеактор |
Нагороди | |
IMDb | ID 1459463 |
merzlikin.ru | |
Мерзлікін Андрій Ілліч у Вікісховищі |
Життєпис
Народився 24 березня 1973 року в місті Калінінграді (нині — Корольов) Московської області.
У 1988 році, після закінчення восьмирічної школи № 22 у селищі Текстильник місто Калінінград Московської області[3], Андрій вступив в Калінінградський технікум космічного машинобудування і технології. У 1992 році закінчив його, отримавши кваліфікацію «радіотехнік» за спеціальністю «Прилади управління»[4].
У 1996 році з червоним дипломом закінчив Державну академію сфери побуту та послуг у Москві за спеціальністю «Організація виробництва і менеджмент». Його дипломною роботою був проект відродження ткацької фабрики Сапожниковых.
У 1994 році вступив на акторський факультет ВДІКу (майстерня Е. А. Кіндінова), навчаючись протягом двох років у двох вузах одночасно. Закінчив ВДІК в 1998 році[4].
Під час навчання у Вдіку Андрій Мерзлікін знімався у фільмах молодих режисерів: «Айлостера» (реж. Ольга Дарфі, 1998), «Чому ти мене любиш?» (1998) і «Новини» (1999) реж. Іллі Хотиненко, «Фінал» (реж. Сік Квон Ки, 1998). За роль у фільмі режисера Наталії Погоничевої «Як я провела літо» (1999) отримав приз за найкращу чоловічу роль на Міжнародному студентському фестивалі ВДІК.
У 2000 році працював у міжнародному театральному проекті «Готель „Європа“» режисера Івана Поповськи, з яким об'їздив найбільші театральні фестивалі Європи (у Відні, Бонні, Авіньйоні, Стокгольмі, Болоньї)[4].
У 2001—2011 роках був актором Московського драматичного театру під керівництвом Армена Джигарханяна, де зіграв різнопланові ролі: суддя Ляпкін-Тяпкін в «Ревізорі» (реж. С. Газаров), юнак Ангел у виставі «Порохова бочка» за п'єсою Деяна Дуковски (реж. К. Азарян), Фігаро у виставі «Божевільний день, або одруження Фігаро» (реж. Ю. Клепіков), Вершинін в «Трьох сестрах» (реж. Ю. Клепіков та Вл. Ячменьов), «Він» у виставі за п'єсою Е. Радзинського «Вона у відсутності любові і смерті» (реж. Ю. Іоффе), герой-коханець Саймон в комедійному трилері «Театр-вбивця» за п'єсою Т. Стоппарда (реж. С. Голомазов)[5].
Професійну кінокар'єру почав, граючи маленькі ролі у фільмах і серіалах («Любити по-російськи 3: Губернатор» режисера Євгена Матвєєва (1999), «Старі шкапи» режисера Ельдара Рязанова (2000), «Обличчя французької національності» (режисера Іллі Хотиненко, 2000).
Успіх і популярність Андрію Мерзлікіну принесла роль Дімона («Ошпареного») у фільмі режисера Петра Буслова «Бумер»[5]. Після «Бумера» і його продовження актора стали запрошувати багато режисерів, пропонуючи йому різні ролі, в тому числі і ролі злочинців.
Зіграв більше ста ролей у фільмах і серіалах. Працював з режисерами О. Балабановим, П. Чухраєм, Ф. Бондарчуком, М. Михалковим, В. Мірзоєвим, А. Коттом, М. Сегалом та іншими.
У 2012 році дебютував кінорежисером, знявши короткометражний художній фільм «GQ» за сценарієм Михайла Сегала[6]. У цьому ж році картина брала участь у конкурсі «Кінотавр. Короткий метр» на XXIII відкритому російському кінофестивалі «Кінотавр»[7][8].
У 2014 році Мерзлікін з'явився у 2-му сезоні телесеріалу «Молодіжка», де він зіграв Максима Едуардовича Стрельцова, головного тренера хокейної команди «Крижані королі», хокеїста канадського клубу «Оттава», чому сприяло вміння актора кататися на ковзанах[9].
У 2015 році Андрій Мерзлікін зіграв одну з головних ролей (полковник Кадишев) у художньому фільмі режисера Олексія Петрухіна «Училка». Зйомки фільму проходили в середній загальноосвітній школі № 7 міста Калінінград Московської області, де Мерзлікін отримав початкову шкільну освіту (з 1-го по 3-й класи)[10][11][12].
У 2017 році Андрій Мерзлікін зіграв роль слідчого Олега Звонарьова в телесеріалі «Траса смерті», заснованому на реальній кримінальній справі банди «ДТА».
У ході президентських виборів 2018 року увійшов до складу руху «Putin Team», що виступає в підтримку кандидата на посаду президента Російської Федерації Володимира Путіна[13].
Родина
Підтримка окупації України
- Фігурант бази даних центру «Миротворець» як особа, що становить загрозу національній безпеці України і міжнародному правопорядку: «Свідоме багаторазове порушення державного кордону України з метою проникнення на окуповану російсько-терористичними бандформуваннями територію України на Донбасі. Співпраця з проросійськими терористичними організаціями. Участь в пропагандистських заходах РФ (країна-агресор) проти України»[20].
Творчість
Актор
- 1997 — Айлостера (короткометражний) — Флай
- 1998 — Фінал (короткометражний) — Андрій
- 1998 — Новини — капітан
- 1998 — Чому ти мене любиш? (короткометражний) — епізод
- 1999 — Як я провела літо (короткометражний) — тато
- 1999 — Любити по-російськи-3: Губернатор — міліціонер — «перевертень»
- 1999 — Особа французької національності — міліціонер
- 2000 — Далекобійники (серія № 19) — вертольотчик
- 2000 — Нічого страшного (короткометражний) — медбрат
- 2000 — Важка робота старих мойр (короткометражний)
- 2000 — Старі шкапи — лейтенант
- 2003 — Наречена поштою — танцюрист
- 2002 — Леді Бос (серіал) — сапер
- 2003 — Бумер — Димон «Ошпарений»
- 2003 — Вокзал — Роман Хоменко, слідчий
- 2004 — Команда — Олег Грач, брат Віталія
- 2004 — Конвой PQ-17 — Микола Лунін, командир підводного човна, капітан 3-го рангу
- 2004 — Червона капела — Мішель, член ФКП
- 2004 — Курсанти — Панасюк, сержант, старшина роти
- 2004 — Таксист (телесеріал) — оперативник
- 2004 — Мара — Олег
- 2004 — Солдати (1 сезон) — незнайомець
- 2004 — Штрафбат (серії № 5, 6, 8) — В'ячеслав Бредун, капітан
- 2005 — Жмурки — охоронець «Михалича»
- 2005 — Покликання — Олег Михайлович Крайнов
- 2005 — Нічний продавець — покупець сигарет
- 2005 — Убойная сила 6 (фільм № 4 «Добрі наміри») — Кедров
- 2006 — Franz + Polina — Павло, брат Поліни
- 2006 — Герой нашого часу — Сьомін, поручик
- 2006 — Самотнє небо — Борис, фельдшер
- 2006 — Бумер. Фільм другий — Димон (Ошпарений)
- 2006 — Полювання на піранью — «Штабс»
- 2006 — Зворотний відлік — Макс Смирнов
- 2006 — Ваша честь (серія № 6) — Попов
- 2006 — Час пик — Юрій Смирнитський, друг дитинства Кості і коханець його дружини
- 2006 — Розсмішити Бога — Ігор Квасков, слідчий
- 2007 — Травень — Олександр Гаєвський, товариш Євгена Печаліна
- 2007 — Російська гра — Кругель
- 2008 — Гойдалки — Сергій Макаров («Кувалда»), капітан, боєць спецназу
- Випуску 2008 — Плюс один — Макаров, капітан
- Випуску 2008 — Залюднений острів — Фанк
- 2009 — О, щасливчик! — Саня «Фрегат»
- 2009 — Переправа — Усов, капітан
- 2009 — заблукав (Казахстан) — хлопець
- 2009 — Вагома підстава для вбивства — Коля Потапенко, брат Саші
- 2009 — Росія 88 — чиновник
- 2009 — Гарячі новини — Олег Смирнов, майор, оперативник
- 2009 — Ісаєв (частина друга — «Пароль не потрібен») — Чен (Марейкіс), чекіст, резидент у Владивостоці
- 2010 — Стомлені сонцем 2: Предстояння — Микола, танкіст
- 2010 — Без права на помилку — «Художник»
- 2010 — Двоє — Олексій Бур'ян, партизан
- 2010 — Гідравліка — Сергій Самсонов («Сем»), злодій
- 2010 — Доктор Тирса (серії № 19, 24) — Антон, чоловік Катерини
- 2010 — Родинний дім — Дмитро Сергійович Соколов, чоловік Жені
- 2010 — Єдиний чоловік — Андрій Волошин
- 2010 — Брестська фортеця — Андрій Митрофанович Кіжеватов, лейтенант, начальник 9-ї прикордонної застави, Герой Радянського Союзу
- 2011 — Стомлені сонцем 2: Цитадель — Микола, танкіст
- 2011 — Борис Годунов — Григорій Отреп'єв
- 2011 — Будинок на узбіччі — Олександр
- 2011 — Сильна — Андрій Сафронов, капітан, слідчий
- 2011 — Забутий — Григорій Якович Тампеев, колишній офіцер-розвідник
- 2011 — Зрада — Михайло Самарін, чоловік Наталії, хірург
- 2011 — 4 дня в травні — Сєдих, радянський розвідник
- 2012 — Синдром дракона — Володимир Терехов, офіцер держбезпеки
- 2012 — Дочка баяніста — Василь Синіцин
- 2012 — Золото — Павло Андрійович Зеленський, прокурор
- 2012 — Якби та якби — Руслан, спецагент, який працює під прикриттям, він же трансвестит Людка
- 2012 — Чкалов — Олександр Анісімов
- 2012 — Розповіді (новела «Світ кріплення») — організатор весіль
- 2012 — Раз, два! Люблю тебе! — Андрій, механік на шоколадній фабриці
- 2012 — Шпигун — Карпенко
- 2013 — Петро Лещенко. Все, що було... — Георгій Храпак, бойовий товариш Петра Лещенко
- 2013 — Іван син Аміра — Андрій
- 2013 — Діти Водолія — Валерій Петрович Мезенцев, лікар-психіатр
- 2013 — Крик сови — Андрій Север'янович Балахнин, майор міліції
- 2013 — Шерлок Холмс (фільм № 6 «Галіфакс», серії № 11-12) — Галіфакс
- 2013 — Кіноман — головна роль
- 2013 — Червоні гори — Зотов, білогвардійський офіцер
- 2013 — Невидимки — Клебеев
- 2013 — Новий старий будинок — Гера
- 2013 — Одного разу — Третьяков, кримінальник
- 2013 — Свиридова — Руслан Пілогаєв
- 2014 — Ладога — Максим Кірсанов / Сергій
- 2014—2016 — Молодіжка — Максим Едуардович Стрільців, головний тренер хокейної команди «Крижані королі», хокеїст канадського клубу «Оттава»
- 2014 — Білі Роси. Повернення — Іван, чоловік Галі, батько Ані
- 2014 — Син — Андрій Сафронов, слідчий
- 2014 — Серце ангела — Іван Серафимович Пожарський
- 2014 — Вовче сонце — Віктор Олексійович Ромовська, генерал білоемігрантських військ
- 2014 — Тальянки — Степан Веригін, капітан, льотчик дальньої авіації
- 2014 — Ялинки кошлаті — Леха, злодій
- 2014 — Форт Росс: У пошуках пригод — Кусков, капітан, комендант фортеці Форт-Росс
- 2014 — Новорічне щастя — Льова
- 2014 — дол (короткометражний) — Рудольф, начальник Михайла
- 2015 — Одиниця (Бойова одиниця) — Семен Фіногенов, лейтенант, замполіт
- 2015 — Зворотній бік Місяця 2 — пасажир
- 2015 — Батьківщина (фільм Петра Буслова) — Дмитро
- 2015 — Батьківщина (телесеріал Павла Лунгіна) — Олег Басов, депутат
- 2015 — Ленінград 46 (фільм № 8 «Віра» — серії № 29-32) — капітан, командир штрафної роти Данилова
- 2015 — Щастя - це... (кіноальманах; новела № 5 «Останній пункт») — Сергій
- 2015 — Норвегія — Митяй (Дмитро Андрійович Селіванов)
- 2015 — Захоплення — Ковальов
- 2015 — Зелена карета — Вадим Раєвський, режисер
- 2015 — Училка — Кадишев, полковник спецназу, колишній учень Алли Миколаївни
- 2016 — П'яна фірма — Анатолій Чубайс
- 2016 — Дух балтійський — Фрідріх
- 2017 — Траса смерті — Олег Звонарьов, слідчий
- 2017 — Ходіння по муках — Аркадій Жадов, поручик
- 2018 — Останнє випробування — Кадишев, полковник спецназу, колишній учень Алли Миколаївни
- 2018 — Обліпихове літо — Олександр Вампілов
- 2018 — Чернетка — Фелікс
- 2018 — Танки — Михайло Кошкін
- 2018 — Прощатися Не будемо — Павло Сисоєв
- 2018 — Вій 2. Таємниця Печатки дракона — начальник охорони Меньшикова
- 2018 — Годунов — Василь Шуйський
- 2018 — Команда — директор
Режисер
- 2012 — GQ (короткометражний фільм)
Дубляж
- 2001 — Форсаж — Леон (Джонні Стронг)
- 2001 — Тренувальний день — Пол (Dr. Dre)
Озвучення
- 2000 — Нічого страшного — медбрат
- 2012 — Від гвинта 3D (мультфільм) — Грім: винищувач Міг-29
- 2013 — Вибаглива мишка
Андрій Мерзлікін брав участь в альтернативному озвучуванні комп'ютерної онлайн-гри «World of Tanks».
Участь у документальних фільмах
- 2014 — «Війна та міфи» («Перший канал»; серія № 4 «Штрафбат»[21]) — Андрій Мерзлікін читає спогади бійців штрафного батальйону Червоної армії в роки Великої вітчизняної війни[22].
- 2015 — «Дмитро Донський. Врятувати світ» (виробництво — ВГТРК, 2015 рік; автор сценарію — Володимир Федоров, режисер-постановник — Сергій Дубинкін) — Андрій Мерзлікін читає закадровий текст[23].
- 2016 — «Суворов. Альпи. 200 років потому» (за замовленням ВАТ «ТРК ЗС РФ „Зірка“», 2015 рік) — Андрій Мерзлікін виконує роль капітана Грязєва, учасника італійського та швейцарського походів А.Ст. Суворова[24].
Участь у відеокліпах
Крім робіт в кіно і телесеріалах, Андрій Мерзлікін також знімався в музичних відеокліпах:
- на пісню «В 91-м» репера Річ і письменника Захара Прілєпіна;
- на пісню «Холодные дни» співака Анатолія Крупнова[25];
- на пісні «Smile» і «Небо на земле» групи «Мережі»;
- на пісню «Земля» групи «Маша і ведмеді»;
- на пісню «Песок сквозь пальцы» групи «Бі-2»[26];
- на пісню «Память» проекту «Скретч»;
- на пісню «Думай сам» групи «25/17»;
- на пісню «Ты снова ушла» групи «СерьГа».
- на пісню «Дождем» групи «J: МОРС».
Телебачення
- З осені 2016 року Андрій Мерзлікін веде (разом з Олексієм Єгоровим) новий документальний проект «Військова приймання. Слід в історії» про військових подіях, людях, техніці, озброєнні минулого і невідомі подробиці великих битв на телеканалі «Зірка»[27].
Нагороди, премії
- 1999 — приз за найкращу чоловічу роль на Міжнародному студентському фестивалі ВДІК — за роль у короткометражному художньому фільмі «Як я провела літо» (режисер — Н. Погониічева).
- 2010 — друга премія ФСБ в номінації «Акторська робота» — за виконання ролі начальника прикордонної застави Андрія Кіжеватова у фільмі «Брестська фортеця».
- 2011 — головний приз «За видатну акторську кар'єру» IV кінофестивалю «Чоловіча роль» імені Івана Мозжухіна в Пензі — за виконання ролі начальника прикордонної застави Андрія Кіжеватова у фільмі «Брестська фортеця»[28][29].
- 2013 — перша премія ФСБ в номінації «Акторська робота» — за виконання ролі майора міліції Андрія Балахнина в телесеріалі «Крик сови»[30].
- 2013 — срібний знак «Почесний співробітник Військової православної місії» та ювілейна грамота — «за любов до Бога, вірність Вітчизні»[31].
- 2015 — приз XXII Міжнародного фестивалю акторів кіно «Сузір'я» в номінації «Краща чоловіча роль» — за роль лейтенанта Фіногенова у фільмі «Одиничка» режисера Кирила Белевича[32].
- 2018 — Заслужений артист Російської Федерації (21 серпня 2018 року) — за великий внесок у розвиток вітчизняної культури, мистецтва, засобів масової інформації та багаторічну плідну діяльність[2].
Примітки
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Указ Президента Російської Федерації від 21 серпня 2018 року № 488 «Про нагородження державними нагородами Російської Федерації»
- ВІДЕО. «Ошпарений»-хорошист: Корольов приїхав Андрій Мерзлікін. — Актор театру і кіно побував сьогодні у 22-ій школі, де колись навчався. Телеканал «Корольов ТБ» // korolev-tv.ru (20 травня 2013 року)
- Андрій Мерзлікін. Біографія та фільмографія. Телеканал «Росія-Культура» // tvkultura.ru
- Профиль звезды. Андрей Мерзликин. 7 дней. Процитовано 19 серпня 2017.
- Андрей Мерзликин: «Соцсети делают нас толпой». Газета «Вечерняя Москва» // edu.vm.ru. 20 июня 2012 года. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 18 липня 2016.
- Светская хроника: «Кинотавр». День второй. Актёрский взгляд Андрея Мерзликина. // posta-magazine.ru. 5 июня 2012 года. Процитовано 18 липня 2016.
- XXIII відкритий російський кінофестиваль «Кінотавр» (2012 рік). Конкурсні програми. Архівовано 15 серпня 2016 у Wayback Machine. Офіційний сайт ОРКФ «Кінотавр» // kinotavr.ru
- «Молодіжка», 2-й сезон: Мерзлікін та Нікіфоров зійдуться на льоду" // vokrug.tv (18 липня 2014 року)
- ВІДЕО. «Інтерв'ю»: Актор Андрій Мерзлікін — о першій школі і ролях негідників. Телеканал «Москва-24» // m24.ru (2 липня 2015 року)
- Андрій Мерзлікін: «Хтось завжди повинен вказувати межі дозволеного». // bloknot.ru (30 вересня 2015 року)
- Андрій Мерзлікін: «Хотів сказати своїй вчительці спасибі!» Архівовано 1 серпня 2018 у Wayback Machine. Газета «Вечірня Москва» // vm.ru (15 грудня 2015 року)
- Просуванням Putin Team зайнявся продюсер «Любе» та гурту «иванушки International» Ігор Матвієнко. «Meduza» // meduza.io (22 січня 2018 року)
- Андрій Мерзлікін знайшов справжню любов. // paparazzi.ru
- Андрій Мерзлікін став батьком втретє. // starslife.ru (31 серпня 2010 року)
- Андрій Мерзлікін приймає поздоровлення з народженням четвертої дитини. Журнал «СтарХит» // starhit.ru (25 січня 2016 року)
- Дружину Андрія Мерзлікіна виписали з пологового будинку. Днями актор став двічі татом. Газета «Комсомольская правда» в Молдові // kp.md (4 лютого 2015 року)
- Актор Андрій Мерзлікін тричі став батьком. // donbass.ua (31 серпня 2010 року)
- Ольга Александрова. Андрій Мерзлікін в четвертий раз став батьком. Газета «Комсомольская правда» // kp.ru (25 січня 2016 року)
- Центр «Миротворець»: Мерзлікін Андрій Ілліч
- ВІДЕО. Анонс. Багатосерійний документальний телевізійний фільм «Війна та міфи» (2014 рік). «Перший канал» // 1tv.com
- ВИДЕО. Документальный фильм «Война и мифы», серия № 4 «Штрафбат» (08.05.2014) на YouTube // youtube.com
- ВІДЕО. Документальний фільм «Дмитро Донський. Врятувати світ» (ВГТРК, 2015 рік). Мережеве видання "Державний інтернет-канал «Росія» // russia.tv
- Олена Лівсі. Андрій Мерзлікін повторив шлях Суворова через Альпи. Газета «Комсомольская правда» (Санкт-Петербург) // spb.kp.ru (28 квітня 2016 року)
- ВІДЕО. Кліп Анатолія Крупнова «Холодные дни». // youtube.com
- Фільмографія актора на сайті Андрія Мерзлікіна. // an-merzlikin.narod.ru
- Новий сезон на телеканалі «Зірка»: дивіться справжнє! Телеканал «Зірка» // tvzvezda.ru (16 серпня 2016 року)
- Андрій Мерзлікін отримав головний приз кінофестивалю «Чоловіча роль». Телеканал «Росія-Культура» // tvkultura.ru (10 листопада 2011 року)
- Андрій Мерзлікін в Пензі: «Ми схожі з Кижеватовым» — відео. Інформаційний центр «Пензенська правда» // pravda-news.ru (10 листопада 2011 року)
- Подведены итоги конкурса ФСБ России на лучшие произведения литературы и искусства о деятельности органов федеральной службы безопасности 2013 года. // fsb.ru. Архів оригіналу за 14 червня 2014. Процитовано 13 червня 2014.
- «За любов до Бога, вірність Вітчизні». // merzlikin.ru (27 листопада 2013 року)
- «Сузір'я—2015»: призи і переможці. Офіційний сайт Гільдії акторів кіно Росії // gakr.ru
Посилання
- Сайт Андрія Мерзлікіна. // merzlikin.ru
- Андрій Мерзлікін // ruskino.ru
- Андрій Мерзлікін // afisha.ru
- Мерзлікін Андрій Ілліч // rusactors.ru
- Автор: Ольга Тимофієва. Андрій Мерзлікін: «Діти — це завжди випробування». Інтерв'ю актора від 21 березня 2016 року для проекту «Бути батьком!» у чоловічому журналі «Батя» // rusbatya.ru