Шуліка рудий
Шулі́ка руди́й[1] (Milvus milvus) — вид птахів ряду Соколоподібні родини Яструбові.
? Шуліка рудий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg.webp) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Milvus milvus Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||
 Осілі популяції
Перелітні популяції | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Шуліка рудий є ендеміком Західної Палеарктики. Він є рідкісним видом, який є осілим у середній частині ареалу у західній Європі та Північній Африці, але птахи, які гніздяться у північно-східній та Центральній Європі зимують південніше та західніше, досягаючи Туреччини. Залітних особин фіксували на північ до Фінляндії, на південь − до Ізраїлю та Лівії [1].
Опис
Птах середніх розмірів, довжина тіла − 61−72 см, розмах крил − 175—200 см, маса − 900—1400 г. Верх тіла у дорослого птаха темно-бурий, низ − іржасто-рудий, з темними поздовжніми штрихами. Голова помітно світліша, ніж верх тіла. Очі бурштинового кольору. Дзьоб в основі жовтий, на кінці темно-сірий або чорний, гострий, загнутий вниз. Крила довгі, при плануванні витягнуті V-подібно. На споді крил, на першорядних махових перах великі білі плями, які добре помітні в польоті. Хвіст довгий, зверху − яскраво-рудий, знизу білуватий з глибоко вирізаний. Статевий диморфізм у забарвленні не виражений. У молодих птахів у перший рік життя груди і черевце світліші і розмиті, а виріз на хвості не так яскраво виражений.
Має зовнішню подібність з близьким до нього шулікою чорним (Milvus migrans). Найпомітніші відмінності можна помітити у будові хвоста: у шуліки рудого виріз хвоста глибший, тому краще помітний. Крім того, рудий шуліка виглядає дещо більшим та помітно світлішим.
.jpg.webp)
Поширення
Гніздовий ареал охоплює Європу, Північний Іран, острови Середземного моря, Малу Азію, Північно-західна Африку, Канарські острови і острови Зеленого мису. На північ Європи доходить до північного краю Скандинавського півострова. На сході межа ареалу проходить через Латвію, Білорусь, Україну.
В Україні в минулому гніздився в незначній кількості в Закарпатській, Львівській, Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській, Черкаській та Чернігівській областях. Зараз гніздування мало ймовірне.
Особливості біології
Перелітний птах. Заселяє листяні та мішані високостовбурні рівнинні й гірські ліси; тяжіє до лісів, що межують з відкритим ландшафтом. Моногам. Відкладання яєць відбувається у квітні–травні. У повній кладці 2–4 яйця, найчастіше 3. Насиджування триває 30 діб. Статевої зрілості досягає на 3-му році життя. Живиться дрібними хребетними тваринами, іноді падлом і покидьками, які знаходить поблизу осель людини. Полює здебільшого у вологих місцях — по берегах річок, озер, струмків, у гірських долинах.
Охорона
Вид занесено до Червоної книги України, включено до Конвенції з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES) (Додаток ІІ), Боннської (Додаток ІІ) та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій. Для покращання охорони необхідні: збалансоване ведення лісового господарства, створення заповідних територій, де будуть виявлені гнізда, підвищення контролю за випадками незаконного відстрілу, моніторинг за забрудненням навколишнього середовища.
Посилання
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.
- Домашевський С. В. Шуліка рудий // Червона книга України. Тваринний світ / під ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 418.
Література
- Зубаровський В. М. Фауна Украины. 5. Птахи. Вип. 2. Хижі птахи. — К. : Наукова думка, 1977. — 322 с.
Джерела
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.