Юлія Лаффранк
Юлія Лаффранк ((25 липня 1974[1][2], Тарту, Естонська РСР, СРСР[1])) — естонська юристка, вчений, суддя Верховного суду Естонії[3].
| Юлія Лаффранк | |
|---|---|
 {{{ім'я}}} | |
|
Нині на посаді | |
| Народився |
25 липня 1974[1][2] (47 років) Тарту, Естонська РСР, СРСР[1] |
| Відомий як | суддя, акторка, правничка, адвокатка |
| Місце роботи | Тартуський університет |
| Країна | Естонія |
| Освіта | Тартуський університет |
| Батько | Вайно Вагінґ |
| Мати | Maimu Bergd |
| Нагороди | |
Навчання
- 1981—1992 — Таллінська гімназія Ийсмяе[4]
- 1990—1991 — школа Litchfield (Коннектикут)
- 1992—1997 — Тартуський університет, факультет права
- 1994—1995 — Гамбурзький університет, факультет права
- 1997—1998 — Університет Мюнстера, факультет права, ступінь магістра права
- 2000—2003 — Тартуський університет, факультет права, доктор права
Кар'єра
- 1996—2004 — робота в Міністерстві юстиції Естонії[4]
- 2004—2010 — суддя Верховного суду Естонії
- 2006 рік — спеціальний суддя Європейського суду з прав людини
- 2006—2008 — екстраординарний професор європейського права в Університеті Тарту
- 2008 − 2010 — президент Консультативної ради європейських суддів
- 2010 − 2012 — президент Міжнародної федерації європейського права
- 2010—2016 — член міжнародного арбітражного суду[5]
- 2011—2015 — професор права в Університеті Тарту
- 2011—2020 — суддя Європейського суду з прав людини[6]
- 2019 рік — кандидат на посаду Європейського Омбудсмена (програла вибори Емілі О'Рейлі)[7]
- з 2004 року — член правління Естонського академічного юридичного товариства
- з 2004 року — президент Естонської асоціації європейського права[8]
- з 2018 року — член наукового комітету Агентства Європейського Союзу з фундаментальних прав[9]
- з 2020 року — суддя Державного суду Естонії[3]
Юлія Лаффранк є автором підручників і статей на теми Європейського союзу, прав людини та конституційного права, одним з авторів поправок до Конституції Естонії та коментарів до Конституції Естонії[9].
Родина
Одружена з Родольфом Лаффранком, має трьох синів[9].
Визнання
- 2003 — шевальє ордену «За заслуги» (Франція)[10]
- 2005 — Орден Білої зірки (четвертий клас) — за участь в організації вступу Естонії до ЄС[11]
- 2009 — нагорода англ. Justice in the World (як президент Консультативної ради європейських суддів)[12]
- 2016 — титул «Наставник року» (Державний суд Естонії) — за навчання суддів з питань практики ЄСПЛ[9][13]
Окремі видання і публікації
- Laffranque, J. Dissenting Opinion and Judicial Independence : [ест.]. — Juridica. — 2003. — Vol. 8. — P. 162—172.
- Laffranque, Julia. = Euroopa Liidu õigussüsteem ja Eesti õiguse koht selles. — Таллин : Juura, 2006. — 536 с. — ISBN 9985751841.
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1036099385 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Естонський дослідницький портал
- Список судей Государственного суда Эстонской республики
- Julia Laffranque. Estonian Research Information System (англ.). Архів оригіналу за 23 травня 2020. Процитовано 23 травня 2020.
- PCA annual report 2016 (pdf). Постоянная палата третейского суда (англ.). Архів оригіналу за 23 травня 2020. Процитовано 23 травня 2020.
- JUDGES OF THE COURT SINCE 1959. Європейський суд з прав людини (англ.). Архів оригіналу за 23 травня 2020. Процитовано 23 травня 2020.
- Pro-active European Ombudsman re-elected. The Brussels Times (англ.). 19 грудня 2019. Архів оригіналу за 23 травня 2020. Процитовано 23 травня 2020.
- PCA annual report 2011 (pdf). Постійна палата третейського суду (англ.). Архів оригіналу за 23 травня 2020. Процитовано 23 травня 2020.
- Information : Julia Laffranque – Candidate European Ombudsman. European Ombudsman Institute (англ.). 2019. Архів оригіналу за 23 травня 2020. Процитовано 23 травня 2020.
- Ordre national du Mérite. Франція в Естонії (фр.). 31 жовтня 2018. Архів оригіналу за 23 травня 2020. Процитовано 23 травня 2020.
- Teenetemärkide kavalerid. Президент Естонської Республіки (ест.). Архів оригіналу за 23 травня 2020. Процитовано 23 травня 2020.
- Prize awarding ceremony - Justice in the World. Рада Європи (англ.). 3 листопада 2009. Архів оригіналу за 23 травня 2020. Процитовано 23 травня 2020.
- Знака почета судов Эстонии удостоены судьи Мадис Кягу, Андрус Мийласте и Эрик Кергандберг. Верховний суд Естонії (рос.). 9 лютого 2017. Архів оригіналу за 23 травня 2020. Процитовано 23 травня 2020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.