Юрген Ян Янович

Народився в родині найманих робітників. Навчався в Алуксненському міському училищі.

Член РКП(б) з 1919 року.

З 1919 по 1921 роки — у латвійській робітничо-селянській міліції, боєць Алуксненського радянського батальйону, червоноармієць 5-го полку Латиської дивізії на Південному фронті РСЧА, згодом — слідчий революційного трибуналу у РСЧА.

З 1922 до 1930 року — викладач Комуністичного університету національних меншин Заходу імені Мархлевського.

У 1930—1931 роках навчався на економічному факультеті Академії комуністичного виховання імені Н. К. Крупської, у 1931—1932 роках — аспірант цього ж навчального закладу.

З 1932 року — на викладацькій роботі: викладач політичної економії у Сибіру (1932—1933); викладач політекономії і основ марксизму-ленінізму при Вищій школі ОДПУ—НКВС СРСР (1933—1938); завідувач кафедри політекономії Московського дорожнього інституту (1936—1941).

На початку 1941 року був призначений інструктором Відділу шкіл ЦК КП(б) Латвії. З лютого по липень 1941 року — ректор Латвійського державного університету.

З початком німецько-радянської війни у 1941—1943 роках — завідувач кафедри Московського фармацевтичного інституту, згодом — начальник політичного відділу однієї з МТС у Молотовській області.

У 1943—1944 роках — в резерві РСЧА: політичний працівник 1-го особливого резервного латиського стрілецького полку. З серпня 1944 року — керівник лекторської групи ЦК КП(б) Латвії.

З 27 листопада 1944 до 12 вересня 1946 року — 3-й секретар ЦК КП(б) Латвії.

З вересня 1946 року — знову на викладацькій роботі: декан економічного факультету (1946—1949), проректор (1949) та ректор (з серпня 1949 до 1962 року) Латвійського державного університету.

З 1964 року — на пенсії в місті Ризі.

Нагороджений орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора, Червоної Зірки і медалями.

• Довідник з історії Комуністичної партії та Радянського Союзу 1898—1991. (рос.)