Ядерний антиген проліферуючих клітин

Я́дерний антиге́н проліферу́ючих кліти́н (англ. Proliferating Cell Nuclear Antigen або PCNA) білок, що служить фактором процесивності ДНК-полімерази-дельта клітин евкаріотів. Бере участь у ремоделюванні хроматину, репарації ДНК, регуляції клітинного циклу, когезії сестринських хроматид [4].

Ядерний антиген проліферуючих клітин
Наявні структури
PDBПошук ортологів: PDBe RCSB
Ідентифікатори
Символи PCNA, ATLD2, proliferating cell nuclear antigen
Зовнішні ІД OMIM: 176740 MGI: 97503 HomoloGene: 1945 GeneCards: PCNA
Пов'язані генетичні захворювання
PCNA-related progressive neurodegenerative photosensitivy syndrome[1]
Шаблон експресії
Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
5111
18538
Ensembl
ENSG00000132646
ENSMUSG00000027342
UniProt
P12004
P17918
RefSeq (мРНК)
NM_182649
NM_002592
NM_011045
RefSeq (білок)
NP_002583
NP_872590
NP_035175
Локус (UCSC) Хр. 20: 5.11 – 5.13 Mb н/д
PubMed search [2] [3]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей

Будова і функції

Функціонально активний білок утворений трьома однаковими субодиницями, кожна з яких складена з двох ідентичних доменів. Тримерний білок охоплює молекулу ДНК у вигляді шестикутника, а назовні виступають шість структур, кожна з яких утворена β-листками та має багато сайтів для зв'язку з іншими білками.[5]

Підвищення процесивності ДНК-полімерази досягається за рахунок оточення молекули ДНК цим білком, у результаті чого створюється топологічний зв'язок між ДНК та полімеразою. Цей білок є прикладом ДНК-клемпу. У відповідь на пошкодження ДНК, цей білок убіквітинується і бере участь в RAD6-залежному шляху репарації ДНК.

Поширення

Білок PCNA є еволюційно консервативним у всіх евкаріотів та археїв. У людини знайдено два варіанти гена, що кодує цей білок, крім того, його псевдогени описані на хромосомах 4 і X. Консервативність білка PCNA така, що білок дріжджів або дрозофіли нормально функціонує у системі реплікації ДНК ссавців, а білок ссавців стимулює активність двох δ-подібних ДНК-полімераз у зародку пшениці. Очищений білок PCNA рослин нормально взаємодіє з білком клітинного циклу p21/WAF1 людини.[6]

Історія вивчення

Білок PCNA вперше був описаний у кінці 1970-х років як антиген у сироватці хворих на системний червоний вовчак. Пізніше інша група виявила цей самий білок масою 36 кДа і назвала його «циклін». Кількість цього білка корелювала зі ступенем проліферації клітин або їхньої неопластичної трансформації.[6]

Примітки

  1. Захворювання, генетично пов'язані з Ядерний антиген проліферуючих клітин переглянути/редагувати посилання на ВікіДаних.
  2. Human PubMed Reference:.
  3. Mouse PubMed Reference:.
  4. також див. Когезія сестринських хроматид
  5. Maga, G. (2003). Proliferating cell nuclear antigen (PCNA): a dancer with many partners. Journal of Cell Science 116 (15): 3051–3060. ISSN 0021-9533. doi:10.1242/jcs.00653.
  6. Strzalka, W.; Ziemienowicz, A. (2010). Proliferating cell nuclear antigen (PCNA): a key factor in DNA replication and cell cycle regulation. Annals of Botany 107 (7): 1127–1140. ISSN 0305-7364. doi:10.1093/aob/mcq243.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.