Якуб Претвич

Якуб Претвич гербу Вчелє (нім. Jakob von Prittwitz, пол. Jakób (Jakub) Pretwicz, бл. перед 18 серпня 1546, Поділля — квітень 1613) — польський шляхтич німецького походження, військовик, урядник.

Якуб Претвіч
Псевдо Якуб Претвич з Гаврон, Якуб Претфич[1]
Народився невідомо
Помер квітень 1613
Підданство Річ Посполита
Діяльність військовик, урядник
Посада каштелян кам'янецький, воєвода подільський
Рід Претвичі
Батько Бернард Претвич
Мати Барбара із Завадських
Родичі Єжи Язловецький (тесть)
У шлюбі з Ельжбета з Язловецьких, Цьолківна із Зелехова[2]
Діти Ян

Біографія

Син Бернарда Претвича та Барбари із Завадських (за версією Анджея Томчака, ПСБ, 1985 рік, здається, від першої дружини). Згадується як Якуб Претвича з Гаврон.

Згоду короля на передачу батьком Теребовельського староства отримав 12 липня 1561 року, прийняв його в січні 1562. По смерті батька став контактувати з князем Альбрехтом Пруським, йому 12 січня 1564 року переслав полоненого татарина разом з шануванням. Замолоду мав опіку коронного гетьмана Миколая Сенявського, який у червні 1564 вислав його до Кенігсбергу.

1569 року мав процес з міщанами Львова, 1571-го одному з них — Івану Мелешкевичу — відпустив в оренду млини, теребовельське «мито». 1579 року за дорученням короля допомагав Анні з Сенявських — вдові Спитека Вавжинця Йордана — посісти маєтки, забрані Самуелем Зборовським. Виплачував кошти низовим козакам згідно з домовленістю від 18 жовтня 1590 до 18 жовтня 1591 року. Брав участь у придушенні повстання К. Косинського (битва під П'яткою), 10 лютого 1593 року поставив підпис на капітуляційному акті. 23 лютого 1593 року отримав від короля державлення в Уланові.

1592 року був на весіллі короля Сигізмунда III Вази у Кракові, 28 травня разом з приятелем — снятинським старостою Миколаєм Язловецьким — ніс балдахін над «сакраментом» з ще 2-ма старостами-вояками під час процесії Божого тіла на площі Ринок в Кракові.[3]

Записаний свідком грамоти-присяги Кшиштофа Косинського, складеної 10 лютого 1593 поблизу П'ятки присяги останнього князю Костянтину Василю Острозькому (з печаткою, свідками також були записані князь Олександр Вишневецький, Ян Ґольський, Вацлав Боговитинович, Василь Гулевич[4]).

Наприкінці XVI ст. за його сприяння ремонтувався Теребовлянський замок, захоплений повстанцями Северина Наливайка в липні 1595 р.[5][6]. 10 липня 1596 р. особливим листом пану Нечковському і панам молодцям запорозьким просив передати Каспару Підвисоцькому, щоб він нічого не боявся (за участь в походах Г. Лободи й С. Наливайка), позаяк Я. Претвич пише лист до гетьманів коронного і польного, бере Каспара під свою охорону та опіку[7]. Комісар з козацьких справ[8]. Переміг татар під Збаражем, Торубем, Раставицею.

28 липня 1595 король вирядив Я. Претвича поряд з підляським воєводою Янушем Заславським до Василя Костянтина Острозького для обговорення планованої церковної унії[9]. Учасник Берестейського собору (жовтень 1596)[10].

В 1595, 1598 роках разом з Станіславом Жолкевським та іншими комісарами брав участь в судовій справі щодо розмежування володінь між дружиною Єжи Мнішека Ядвігою з Тарлів зі Щекажовіц та містом Львовом.

Надав кошти на спорудження костелу та монастиря домініканців в Шарівці, для діяльності колегіуму в Кам'янці-Подільському[11]. 18 квітня 1606 року король Сигізмунд III Ваза надав кам'янецькому каштелянові Якубу Претвичу привілей на закладення міста Уланова (місто перед тим, ймовірно, було повністю знищене, оскільки король надав йому ще раз магдебурзьке право).

Помер у квітні 1613. Був похований в фундованому ним костелі Шарівки. У середині 1850 року в костелі зберігалася пам'ятна таблиця з присвяченою йому епітафією.

Сім'я

Перша дружина — Барбара Цьолківна із Желехова. Друга дружина — Ельжбета Язловецька, донька гетьмана Єжи. Відомі діти:

  • Ян — в 1583 році був висланий до Риму, в 1591 році батько хотів йому відступити Теребовлянське староство; не пережив батька;
  • Анна Зофія — вийшла заміж за Пйотра Дульського (старосту райгородського, дідича Шаравки);
  • Гестер (Естер) — дружина Рафала Уханського, взяла державлення в Уланові[12];
  • ім'я невідоме — монахиня.
    Згаданий в Каспера Несецького син Александер — син архітектора Йова Претфуса.

Посади

Староста теребовлянський, каштелян кам'янецький (авансований перед 9 червня 1593, на сеймі у Варшаві), воєвода подільський.

Примітки
  1. Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… — Lwów, 1740. — t. 3. — S. 730.
  2. Niesiecki К. Korona polska… t.3. s.731
  3. S.Barącz. Pamiątki jazłowieckie. — Lwów: Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1862. — 230 s. — S. 56. (пол.)
  4. Дмитро Яворницький. Історія запорізьких козаків. Том 2. — С. 63-64.
  5. Л. Городиський, І. Зінчишин. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині: Історичний нарис-путівник. — Львів: Каменяр, 1998. — 294 с., іл. — С. 55. — ISBN 966-7255-01-8.
  6. Україна інкогніта. Замок у Теребовлі
  7. Дмитро Іванович Яворницький. Історія запорозьких козаків
  8. М.Грушевський. Історія України-Руси. — Том VII. — Розділ III. — С. 8.
  9. Дмитриев М.В.  — Москва : Издательство МГУ, 2003. — С. 187.
  10. Леонід Тимошенко. Реформа і криза (до 425-річчя Берестейської унії). www.historians.in.ua. Процитовано 9 листопада 2021.
  11. Niesiecki К. Korona polska… — t. 3. — S. 730.
  12. Ułanów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 791. (пол.) — S. 791. (пол.)

Джерела
  • Л. Городиський, І. Зінчишин. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині: Історичний нарис-путівник. — Львів: Каменяр, 1998. — 294с., іл. ISBN 966-7255-01-8
  • К. Niesiecki. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami…. — Lwów, 1740.— t. 3. — 938 s. (пол.)
  • Andrzej Tomczak. Pretwicz (Pretfic) Jakub herbu Wczele (1546—1613) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985. — Tom XXVIII/3. — Zeszyt 118. — S. 435—437. (пол.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.