Яліміт

Яліміт - рідкісний мінерал, природна форма сульфоалюмінату кальцію, Са4(AlO2)6SO3. Умовно належить до групи содаліту.[6] Свою назву він отримав від гори в басейні Хатрурім на захід від Мертвого моря - Гар Ялім, де його вперше знайшла Шуламіт Гросс (1984).[7][8] Встановлений також в базальтовому кар'єрі в австрійському районі Радкерсбург (Штирія). Також виявлений у продуктах горіння вугільних відвалів.[6]

Яліміт
Загальні відомості
Статус IMA затверджений (А)[1]
IMA-номер IMA1984-052
Абревіатура Ye
Хімічна формула Ca₄Al₆O₁₂(SO₄)[1]
Nickel-Strunz 10 7.BC.15[2]
Dana 8 25.4.12
Ідентифікація
Сингонія кубічна сингонія[3]
Просторова група space group I4₁32d[3]
Інші характеристики
Названо на честь Har Ye'elimd[4]
Типова місцевість Har Ye'elimd[5]
 Яліміт у Вікісховищі

Мінерал має кубічну сингонію та розмір елементарної комірки 1,8392 нм, його легко виявляють та кількісно визначають у сумішах методом порошкової рентгенівської дифракції.[9]

Утворення в цементі

Мінерал яліміт також відомий під назвою "сполука Клейна", на честь Олександра Клейна з Каліфорнійського університету (Берклі), який експериментував із сульфоалюмінатними цементами 1960 року, хоча вперше його описала у 1957 році Рагозіна.[10] Синтетичний яліміт найчастіше зустрічається як складова сульфоалюмінатних цементів.[11] Також періодично трапляється в портландцементах.[12] При гідратації в присутності іонів кальцію та сульфат-йонів він утворює нерозчинний волокнистий мінерал еттрингіт, який забезпечує міцність у сульфоалюмінатних бетонах та/або моносульфоалюмінат та гідроксид алюмінію.

Синтетичний аналог яліміту утворюється при нагріванні тонкозернистого глинозему, карбонату кальцію та сульфату кальцію до температури 1100-1300 °C, переважно у присутності невеликих кількостей флюсових матеріалів, таких як Fe2O3. При нагріванні вище 1350 °C яліміт починає розкладатися на трикальцію алюмінат, оксид кальцію, діоксид сірки та кисень.

Примітки
  1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (December 2014) — 2014.
  2. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2009) — 2009.
  3. mineralienatlas.de
  4. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  5. Catalogue of Type Mineral Specimens
  6. http://wiki.web.ru/wiki/Ялимит
  7. Handbook of Mineralogy
  8. Mindat.org
  9. H F W Taylor, Cement Chemistry, Academic Press, 1990, ISBN 0-12-683900-X, pp 51-54
  10. G C Bye, Portland Cement 2nd Ed, Thomas Telford, 1999, ISBN 0-7277-2766-4, p 206
  11. P C Hewlett (Ed), Lea's Chemistry of Cement and Concrete, 4th Ed, Arnold, 1998, ISBN 0-340-56589-6, pp 447-449
  12. A E Moore, Cement Technology, 7 (1976) pp 85, 134

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.