Янкі

Янкі (англ. Yankee) — назва жителів Нової Англії; пізніше, в ширшому сенсі — жителів США загалом. Значення варіюється залежно від контекcту, історичного періоду та географії використання. Втім, незважаючи на безліч значень, у яких може застосовуватися це слово, воно завжди має відношення до жителів Сполучених Штатів. Термін набув поширення з XVIII століття.

  • За межами США використовується на позначення мешканців США загалом (зокрема, мешканців Півдня).
  • Всередині США стосується переважно людей з Півночі, особливо жителів Нової Англії, або їх нащадків чи просто людей, пов'язаних сильними культурними зв'язками із колоніальною спадщиною і традиціями, не залежно від місця проживання.[1] Тобто стосується вже культури, а не географії.
  • В межах Нової Англії термін використовують виключно для позначення нащадків британських колоністів, консервативних людей «старої закалки», іноді аж до негативного забарвлення слова у відтінок ретроградності.
  • Під час війни за незалежність в Північній Америці 1775—1783 — прізвисько, що вживалося британськими солдатами щодо повстанців.
  • З часів громадянської війни 1861—1865 — прізвисько жителів північних штатів.

Початок поширення
Британська карикатура

З приводу походження слова немає єдиної думки. У 1758 році британський генерал Джеймс Вольф вжив це слово до своїх солдатів — уродженців Нової Англії. З цього часу і бере свій умовний початок слово «янкі», поступово поширюючись саме в цьому значенні. Отож, спочатку це слово носило зневажливий відтінок і застосовувалося переважно британцями, для самоідентифікації і протиставлення себе корінним жителями колоній. Про це можна судити по карикатурі, що висміює солдатів — борців за незалежність США. Важливу роль в поширенні цього слова зіграла популярна пісенька часів Війни за Незалежність «Yankee Doodle», яка тепер є офіційною піснею штату Коннектикут.

Етимологічні версії

Індіанське походження

Англійський словник Оксфорда вказує на одне з найбільш ранніх походжень цього слова від «eankke», що позначало боязливих людей і застосовувався індіанцями-черокі щодо колоністів Нової Англії. Існує інша версія, що це слово походить від «yinglees» (або «yingee») — прізвиська, даного блідолицим індіанцям після війни короля Філіпа[2] і що походило, ймовірно, від самоназви колоністів — Anglais або English[3]. Однак лінгвісти не підтримують версії індіанського походження[4].

Європейське походження

У тому ж словнику є також версія про походження від поєднання слів Jan і Kees — поширених імен серед голландських колоністів, які населяли в XVII столітті територію від сучасного Нью-Йорка до Олбані. І теж використовувалося як зневажливе прізвисько спочатку до голландських колоністів, а потім і до англійських[5]. Інша «голландська» версія була озвучена Мішелем Квіньоном, і пов'язувалося з голландської прізвищем Janke (в англійській транслітерації: «Yanke»)[6]. Так називали тих, хто говорив англійською з характерним голландським акцентом, а пізніше назагал до носіїв північноамериканської говірки. За іншою версією Janke є зменшувальним похідним від нижньонімецького імені Jan, а зовсім не від прізвища[7].

Застосування

Спочатку слово застосовувалося лоялістами й британськими солдатами до корінних жителів повсталої Нової Англії, переважно щодо революційних солдатів. І служило для протиставлення двох сторін в конфлікті. Надалі слово поширилося і на жителів інших штатів і вже під час Англо-американської війни (1812—1815 роки) застосовувалося і до солдатів, які билися на території Огайо, не всі з яких були вихідцями з шести північних штатів. Однак перш за все слово стосувалося уродженців Нової Англії, як до цілком конкретної домінуючої етнокультурної групи (як, наприклад, галичани), що характеризувалася як характерним діалектом (говіркою), релігією і способом життя.

Під час Громадянської війни в США слово вживалося жителями півдня для позначення протиборчої сторони (по відношенню вже до всіх жителів Півночі, передусім солдатів) і носило зневажливий відтінок. Після війни за традицією слово застосовували до уродженців Нової Англії, проте жителі півдня іноді використовували його для протиставлення себе жителям півночі, особливо з мігрантами з північних штатів. На початку XIX століття, аж до Другої світової війни, слово вживалося жителями інших англомовних країн (Нової Зеландії, Канади, Австралії та інших) для протиставлення себе з американцями, але частіше в обрізаному варіанті (Jank). Нині все частіше це слово вживається як глузливо-іронічне прізвисько для всіх білих громадян США.

Відбиток в культурі

Янкі-Дудл

Широкого впливу на використання терміну надала пісня «Янкі-Дудл», яка була популярна під час війни за незалежність США (1775–83) через використання американськими патріотами після битв під Лексінгтоном і Конкордом. Пісня також була популярна серед британських військ, створюючи стереотипного простака Янкі який запхав пір'ячко собі в капелюха і думав що це стильно.[8] В 1978 «Янкі-Дудл» стала офіційною піснею штату Коннектикут.[9][10]

Див. також

Примітки
  1. https://www.jstor.org/stable/453288?seq=1#fndtn-page_scan_tab_contents
  2. «Войны на американском континенте XVII—XIX века» с. 80
  3. Янки // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  4. Mathews (1951) стр. 1896
  5. «yankee, n and a» OED
  6. worldwidewords
  7. Словник Фасмера[недоступне посилання з серпня 2019]
  8. Mooney, Mark (14 липня 2014). 'Yankee Doodle Dandy' Explained and Other Revolutionary Facts. ABC News. Процитовано 6 травня 2016.(англ.)
  9. Johnson, Roger R. (2009). State Songs. Welcome to America. Процитовано 18 листопада 2014.(англ.)
  10. STATE OF CONNECTICUT, Sites ° Seals ° Symbols Архівовано 2008-03-14 у Wayback Machine.; Connecticut State Register & Manual(англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.