Ян Кароль Данилович

Ян Кароль Данилович[1], або Іван-Карл Данилович з Журова гербу Сас (пол. Jan Karol Daniłowicz; після 1631 — перед 1683) — шляхтич Речі Посполитої руського походження, військовик, урядник; ротмістр, крайчий коронний.

Життєпис

Син Даниловича Петра та його другої дружини княжни Христини Вишневецької. Швагро брацлавського воєводи Яна Потоцького.

Брав участь в московській, данській кампаніях. З 1661 року староста парчевський. Воював на стороні короля під час громадянської війни 1665—66 років, ледве вижив під Монтвами 1666 року. Родич Ян Собеський просив для нього в короля військову посаду, потім був його однією з найбільш довірених осіб. У 1670 році — посередник між Я. Собеським та королем Міхалом Корибутом Вишневецьким. Учасник «Української кампанії 1671», походу на татарські чамбули 1672, конфедерації у Щебрешині 1672-го, битви під Хотином 1673 (командир регіменту піхоти з іноземців, 400 осіб). Підписав вибір Яна ІІІ королем 1674. 1676 став крайчим коронним, любельським старостою, 1678 — надвірним підскарбієм. У 1676 році був маршалком Любельського трибуналу, мав репутацію справедливого судді, на якого шкідливо не діяв авторитет короля. Неодноразово обирався послом сеймів Речі Посполитої.

Був одружений з Феліціаною з Вількова. Діти:

  • Петро-Франциск[2] — староста любельський, парчівський, учасник битви під Віднем 1683 року, помер бездітним 1685 року.

Примітки
  1. Рід Даниловичів у кінці XVI — на початку XVIII ст.: історико-генеалогічне дослідження. Архів оригіналу за 31 жовтня 2013. Процитовано 8 червня 2016.
  2. Daniłowiczowie (01) Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine. (пол.)

Джерела
  • Piwarski Kazimierz. Daniłowicz Jan Karol herbu Sas (†1685) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1937. — T. IV/1, zeszyt 16. — 480 s. — S. 416. (пол.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.