Ян Кошек

Народився у місті Турнов, а до Праги прибув на навчання. Перший відомий матч з його участю відбувся у 1899 році: у грі ЧАФК — Летенський Гурток (4:5) Кошек зіграв у складі переможця і забив три голи[5]. У перші роки перебування у столиці, грав у складі команд Академічної гімназії, Летенського гуртка «Вікторія» і клубу «Уніон Летна»[6].

«Славія» у 1903 році. Перший рік Кошека у «Славії». Ян крайній праворуч у середньому ряду

У 1903 році перейшов з «Уніона» до «Славії», що призвело до втрати дружніх стосунків між клубами. Крім того, Кошек продовжував навчатись у Академічній гімназії, грав у складі гімназійної футбольної команди. У зв'язку з цим мусив приховувати своє ім'я від журналістів, уникати фоторепортерів, тому й виступав у складі «Славії» під різними іменами: Марсель, Коціан, Замостний, Ондржичек[7]. Найвідомішими партнерами Яна складі «Славії» були: нападники Їндржих Баумрук, Йозеф Бенда, Мирослав Ванек, Ян Старий, Карел Сетцер-Блумер, воротар Гейда, захисники Рудольф Круммер і Ріхард Веселий, півзахисник Антонін Пресслер та інші. 19-річний Кошек одразу став лідером атаки «Славії» і у перший свій рік забив 64 голи. Зокрема, багато забивав у міжнародних матчах: по 4 голи забив німецьким командам «Вікторія» Коттбус (7:0) і ФК «Бон» (10:1), а також переможцю кубка виклику австрійському клубу «Вієнна Крикет» (4:1)[8]. 6 голів від Кошека (що грав у тому матчі під прізвищем Ондржичек) отримав інший австрійський клуб «Ферст Вієнна» (8:2). 5 голів на свій рахунок Ян, під прізвищем Коціан, записав у грі проти чемпіона Угорщини клуба «Будапешт ТК», ще чотири голи забив інший бомбардир команди Йозеф Бенда, а загальний рахунок матчу 12:0 став справжньою сенсацією і викликав жваве обговорення в угорській пресі[9]. У жовтні до Праги приїхав сильний у той час датский клуб «Болдклуббен 1893». Перша гра принесла перемогу гостям — 7:9 (один м'яч забив Кошек). Наступного дня «Славія» взяла реванш з рахунком 5:4 в тому числі і завдяки двом голам Яна[8].

Результативно розпочав Кошек 1904 рік, відзначившись сімома голами у воротах клубу «Уніон» (Берлін) (13:2) і шістьма у грі проти «Ферст Вієни» (11:0). У квітні «Славія» провела два матчі проти найсильнішого аматорського клубу Англії того часу «Корінтіана». В першій грі Кошек забив три м'ячі, завдяки чому його команда вела в рахунку 4:3. Проте в останні 20 хвилин гри «Корінтіан» довів свій клас і забив чотири голи, забезпечивши собі перемогу 7:4.

Один з провідних гравців англійського клубу Гілберт Сміт так прокоментував гру:

«Гейда у воротах грав добре, Баумрук на фланзі постійно перегравав нашого захисника, але найкращий з усіх — Кошек. Він виглядав би достойно і у грі проти наших найкращих професіоналів, якби більше думав про взаємодію з партнерами. «Славія» практикує гру «випад-удар». Це найкраща команда, яку я коли-небудь бачив на континенті»[10].

В тому ж 1904 році Кошек пережив важку сімейну трагедію: втратив обох батьків і сестру. Підтримав футболіста клуб «Спарта», що допоміг завершити навчання[11]. У складі «Спарти» Кошек відіграв менше року. Через конфлікт всередині клубу, «Славію» залишили ще два лідери — Круммер і Баумрук, що також перейшли до «Спарти»[9]. Отримавши таке підсилення, «Спарта» на певний час відібрала у «Славії» неофіційне звання найкращої команди країни[11].

Восени 1905 року Кошек повернувся до «Славії». Трохи раніше в клуб повернулись Круммер з Баумруком[12]. Того ж року команду очолив шотландський тренер Джон Вільям Мадден, що керуватиме «Славією» до 1930 року. З його появою суттєво змінився тренувальний процес у клубі, а підхід до гри став значно більш професійним і сучасним[13]. Прихід Маддена і повернення Кошека одразу повернули «Славії» дещо втрачений статус найсильнішої футбольної команди Богемії і однієї з найсильніших у Європі. У вересні Ян став головним героєм принципового товариського матчу між збірними міст Будапешта і Праги. Кошек забив три м'ячі, а празька команда здобула виїзну перемогу з рахунком 4:3[14].

Дуже вдалим для команди став 1906 рік, коли було здобуто 39 перемог у 48 матчах з загальною різницею забитих і пропущених 340:62[9]. Найбільшим успіхом стала перша в історії чеського футболу перемога над англійськими професіоналами — командою «Саутгемптон» з рахунком 4:0, три з яких на рахунку Кошека. Хоча й на наступний день «Саутгемптон» взяв реванш з таким же рахунком, результат першої гри став сенсацією у Європі[9]. Відзначився Ян і у двох інших пам'ятних матчах року, коли «Славія» зіграла внічию з чемпіоном Шотландії «Селтіком» (3:3), а також, при рекордній глядацькій підтримці, достойно змагалась з майбутнім чемпіоном Англії «Ньюкаслом» (2:4)[15]. Багато забивав Кошек і в інших міжнародних матчах року. Ось перелік деяких його результативних дій у матчах з найсильнішими суперниками: 7 і 3 голи відповідно у матчах «Славії» проти збірної Голландії (8:0 і 5:0), 6 голів забив у Будапешті угорському МАКу (9:1), 5 у Берліні місцевій «Вікторії» (7:2), усі 4 голи своєї команди у важкому виїзному матчі з іншим німецьким клубом «Карлсруе» (4:3). 3 голи забив Ян австрійській «Ферст Вієнні» (3:0), забивав у кожному матчі з провідними угорськими клубами — «Ференцварошем» (5:5, 2 голи), МАКом (11:1, 5 голів), БТК (7:2, 2 голи), МТК (6:2, 3 голи)[15]. Важливою подією року також стала поява у складі «Славії» молодого бомбардира Йозефа Бєлки. Лінія нападу команди була дуже сильною і зірковою: крайні нападники-ветерани справа Їндржих Баумрук і зліва Мирослав Ванек (лідери команди на той момент за кількістю проведених матчів), у центральній осі досвідчені Йозеф Бенда, Ян Старий-Єни і Ян Кошек (кожен з яких на той момент забив понад 200 голів у складі клубу), а також більш молоді Йозеф Бєлка і Цибор Малий[16].

У 1907 році «Славія» й надалі проводила велику кількість міжнародних матчів, більшість з яких вигравала, підтверджуючи статус однієї з найсильніших команд континентальної Європи. Найбільше матчів було зіграно проти клубів з Австрії і Угорщини. Вперше команда зіграла проти італійського клубу — «Торіно», здобувши дві впевнені перемоги 9:1 і 6:2. Програла «Славія» за рік лише чотири матчі — по два рази угорському МТК (0:1, 0:2) і англійському «Вулвіч Арсеналу» (5:7, 2:4). Також у цьому році «Славія» здобула свою найбільшу в історії перемогу в дербі над «Спартою» — 9:1. П'ять голів у цьому матчі забив Бєлка, а на рахунку Кошека — два.

У 1908 році ФІФА, за вимогою Австро-Угорщини, виключила Чеську футбольну федерацію із числа своїх членів, що призвело до значного зменшення кількості міжнародних товариських матчів «Славії»[17]. У 1908—1909 роках командах загалом зіграла лише біля сорока матчів (раніше стільки ігор проводили за один рік), а на міжнародній арені зустрічались переважно з англійськими командами різного рівня[18]. В 1909 році футбольна асоціація організувала першу в історії поїздку збірної Богемії в Англію. Богемія, у складі якої грало 9 гравців «Славії», зіграла чотири матчі з любительськими англійськими командами, з яких три програла і лише одну звела внічию. Дорогою назад команда трохи реабілітувалась двома перемогами над клубами з Франції (зокрема, у матчі з «Ліллем», у якому Кошек забив 7 голів, і який завершився перемогою з рахунком 15:4), але це не врятувало гравців від гніву членів футбольного союзу. На спеціальному засіданні всіх футболістів «Славії» було виключено зі збірної, а Кошека разом з Карелом Котоучем дискваліфіковано на рік через конфлікт з представниками футбольного союзу, що відбувся під час поїздки. Представникам клубу після апеляції все ж таки вдалося відмінити дискваліфікацію, завдяки чому Ян незабаром зумів повернутися до гри[9].

«Славія» у 1910 році. Ян Кошек третій справа у нижньому ряду

Навесні 1910 року «Славія» провела 21 матч, жодного з яких не програла, і продемонструвала різницю м'ячів 120:20[9]. Більшість із цих матчів були зіграні з любительськими командами Англії.

В кінці травня команда стала переможцем кубка милосердя, фактичного кубка Богемії того часу. У чотирьох попередніх розіграшах клуб не виступав, віддаючи перевагу міжнародним товариським матчам. У кубку грав дубль «Славія-2», але дефіцит матчів високого рівня змусив представників клубу звернути увагу на цей трофей[17]. Дебют у кубку милосердя виявився для команди Кошека тріумфальним: у півфіналі команда здолала «Спарту» (5:1), а у фіналі ще один празький клуб — «Сміхов» (5:2)[19]. Ян відзначився голом у кожному з матчів.

Єдиної поразки у сезоні «Славія» зазнала у жовтні, коли поступилась англійському клубові АФА «Іпсвіч» з рахунком 1:3 (єдиний гол на рахунку Кошека)[20].

1911 рік став найбільш результативним у кар'єрі Кошека — за рік він забив 135 голів[21]. 8 разів відзначився у товариському матчі зі «Спартою» Кладно (11:0) і 7 разів у грі з «Олімпією» Старе Місто (9:0), 4 голи забив у дербі зі «Спартою», що завершилось великою перемогою з рахунком 9:2[22]. Один гол, але переможний, забив Ян у ворота сильного шотландського «Абердина». За рахунку 2:2 Кошек на 82-й хвилині матчу відправив м'яч у ворота дальнім ударом з розвороту з 30-ти метрів. Пізніше сам Ян називав цей гол найкращим з усіх 666, забитих у складі «Славії»[22].

У фіналі кубка милосердя проти клубу «Колін» (4:1) Кошек забив три голи і приніс команді другу поспіль перемогу в турнірі[23]. Також команда у 1911 році виграла ще один внутрішній турнір — Срібний кубок. На шляху до фіналу «Славія» перемогла «Спарту» (3:1), «Вршовіце» (2:1, переможний гол на рахунку Кошека) і у фіналі «Вікторію» Жижков (4:2, на рахунку Кошека два голи)[22].

В 1912 році Кошек забив 68 голів і в черговий раз став найкращим бомбардиром своєї команди[24]. Разом з командою третій раз поспіль став переможцем кубка милосердя. У фіналі «Славія» з рахунком 4:3 перемогла «Вікторію» (Жижков)[25].

Перший розіграш чемпіонату Богемії виграла «Спарта». Вирішальною стала її несподівана і впевнена перемога над «Славією» у червні з рахунком 4:0. Два голи у цьому матчі забив колишній гравець «Славії» Йозеф Бєлка, що в кінці року повернеться у клуб[22]. Ще один гол на рахунку молодого Яна Ваніка, що також у майбутньому багато років гратиме у складі «Славії».

23 лютого 1913 року Ян Кошек забив свій останній на той момент гол у складі «Славії» у ворота клубу «Бубенеч» (3:2). А 29 березня футболіст заявив про завершення ігрової кар'єри. Йому було 29 років і на його рахунку налічувалось 804 забитих голи за кар'єру у 296 матчах.

Тим не менше, у 1914 році Кошек повернувся у гру. «Славії» не вистачало гравців і вони попросили зіграти свого ветерана. За рік Ян зіграв 6 матчів і забив 8 голів, останній з яких у ворота австрійської команди «Ферст Вієнна» (7:0)[26].

За підрахунками футбольних статистиків на рахунку Кошека 812 голів у 302 матчах. З них у складі «Славії» — 666 голів у 229 матчах, у середньому майже 3 голи за гру[6].

Перелік окремих матчів Кошека за збірну Богемії і збірну Праги

№	Дата та місце проведення	Команда	Рахунок	Суперник	Голи
-	5 квітня 1903 Будапешт	Будапешт	2 : 1	Прага
-	10 вересня 1905 Будапешт	Будапешт	3 : 4	Прага
1	7 жовтня 1906 Прага	Богемія	4 : 4	Угорщина	88'
2	6 жовтня 1907 Прага	Богемія	5 : 3	Угорщина	15', 35', 86'
3	5 квітня 1908 Будапешт	Угорщина	5 : 2	Богемія
	25 травня 1909 Прага	Прага	6 : 0[37]	Відень (2Д)	15', ?'
-	1911 Брюссель	Бельгія	1 : 6	Богемія
-	27 травня 1911 Рубе	Франція	1 : 4	Богемія
-	28 травня 1911 Рубе	Англія	1 : 2	Богемія	70'