Ян Решке

Ян Мечислав Решке (пол. Jan Mieczysław Reszke; також Жан де Решке 14 січня 1850, Варшава — 3 квітня 1925, Ніцца)[6] — польський співак (баритон)[7][8][9][10][11][12]. Спочатку виконував баритональні партії[7], проте світову славу здобув як виконавець партій tenore di forza (драматичного тенора)[6][7][13]. Найвідоміший[7], найбільший[6][14][15][16] виконавець чоловічих партій кінця XIX століття.

Ян Решке
Jan Reszke
Зображення
Основна інформація
Повне ім'я Ян Мечислав Решке
Дата народження 14 січня 1850(1850-01-14)[1][2][…]
Місце народження Варшава, Російська імперія[3]
Дата смерті 3 квітня 1925(1925-04-03)[1][2][…] (75 років)
Місце смерті Ніцца[3]
Роки активності з 1874
Громадянство  Польща
Професія оперний співак
Вчителі Антоніо Котоньї, Франческо Чаффеі і Giovanni Sbrigliad
Відомі учні Maggie Teyted, Claire Croizad, Lucille Marceld[4], Bidu Sayãod і Abbey Conley Riced[5]
Співацький голос тенор, баритон
Жанри опера
 Файли у Вікісховищі
Ян Решке в ролі Ромео

Біографія

Навчався в Варшаві, Мілані й Парижі. Дебютував 1874 року в Венеції в баритональній партії Альфонса в опері Фаворитка Гаетано Доніцетті.

Від 1876 року виступав у Парижі. 1979 року дебютував як тенор в головній ролі в опері Роберт-диявол Джакомо Мейєрбера на сцені Мадридської опери. 1 березня 1884 року на запрошення Жуля Массне для участі в постановці його опери Hérodiade в Парижі, разом із сестрою Джозефіною і братом Едвардом.

1884 року Ян Решке став першим співаком Паризької опери, ставши кумиром Парижан. Часто співав разом зі своїм братом, зокрема влітку 1887 в Лондоні та взимку 1890/1891 в Санкт-Петербурзі, де цар Олександр III схвалив його шляхетство.

У 1888-1900 регулярно працював з лондонським Royal Opera House, де виступив понад 300 разів.

У 1891-1901 співав у Метрополітен-опера в Нью-Йорку і концертних залах Бостона й Чикаго. На сезон 1892/1893 Ян Решке повернувся до Європи, в травні 1893 року виступив у Варшаві опери. Наприкінці 1893 року знову з'явився в Метрополітен-опера — на сцені в Нью-Йорку і на гастролях дав у цілому 339 концертів (11 сезонів).

На початку 1900-х покинув сцену й відкрив у Парижі школу співу, що 1918 року переїхала до Ніцци. Його вокальних порад слухали навіть такі уславлені артисти, як Аделіна Патті, Неллі Мелба і Лео Слезак.

Ян Решке купив заміський маєток у Скшидлові біля Ченстохови, він розводив там скакових коней.

Помер Ян Решке 3 квітня 1925, був похований на цвинтарі Монпарнас у Парижі[17].

Виноски
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. SNAC — 2010.
  3. Archivio Storico Ricordi — 1808.
  4. http://www.historicopera.com/xsingers/singersm1.htm
  5. Rice, Abbey Conley // American Biographical Archive
  6. Cantabile Subito - de Reszke Family. Процитовано 4 грудня 2012.
  7. Encyclopædia Britannica, wyd. 1911
  8. Frank E. Miller, The Voice: Its Production, Care, s. 125
  9. The Musical monitor and world - Volume 3, s. 72
  10. Dan H. Marek, Singing: The First Art, s. 120
  11. Anthony Frisell,Art of Singing, s. 47
  12. Anthony Frisell, The Baritone Voice: A Personal Guide to Aquiring a Superior Singing Technique, s. 134
  13. Belcanto Society. Процитовано 4 грудня 2012.
  14. voice-talk.net – Jean de Reszke. Процитовано 4 грудня 2012.
  15. archive.org – The Operatic Age of Jean de Reszke • Forty Years of Opera 1874-1914. Процитовано 4 грудня 2012.
  16. Greatest operatic tenor of the past century, „Time”, 01.01.1940. Процитовано 4 грудня 2012.
  17. findagrave – Jean de Reszke. Процитовано 4 грудня 2012.

Бібліографія
  • Józef Kański, Mistrzowie sceny operowej, PWM, 1998.(пол.)
  • Dane na temat występów udostępnione przez Royal Opera House w Londynie.(пол.)

Зовнішні посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.