Ян Тарчалович
Ян Тарчалович (пол. Jan Tarczałowicz; 1869—1923) — польський педагог, інженер, архітектор, історик архітектури.
| Ян Тарчалович | |
|---|---|
| пол. Jan Tarczałowicz | |
| Народився |
16 грудня 1869[1] Бохня, Малопольське воєводство, Польща |
| Помер | 9 червня 1923[1] (53 роки) |
| Поховання | Раковицький цвинтар |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Польська Республіка.svg.png.webp){kind=small} Австро-Угорщина |
| Діяльність | мистецтвознавець, архітектор, інженер, громадський діяч |
| Знання мов | польська |
Життєпис
Народився у 1869 році.
Протягом певного часу проживав у місті Закопаному.[2] На межі XIX—XX ст. творив у Львові.[3] У 1896 році отримав нагороду за проєкт відзнаки для членів Львівського політехнічного товариства.[4] У 1910 році призначений на посаду інспектора Крайової шкільної ради. Пробував свої сили також на ниві мистецтвознавства. З 1912 року — директор школи будівельних ремесел (інша назва — промислова школа[5]) у місті Бучачі. Був заангажований у підтримку псевдонаукових поглядів Людвіка Стасяка (пол. Ludwik Stasiak) — польського маляра і вкрай націоналістичного історика мистецтва-дилетанта.[6] Працював професором промислової школи в Кракові. Помер у 1923 році, похований на Раковицькому цвинтарі Кракова.[7]
Доробок
- у 1906 р. за його проєктом виготовили новий вівтар для костелу монастиря бенедиктинок у Львові, який знищили за радянських часів.[8]
- проєкт дерев'яного костелу Матері Божої Шкаплірної з елементами закопанського стилю, Вітув (1909,[3] будувалась у 1910—1912).[9]
- проєкт дерев'яного костелу в селі Юркув (нині Лімановський повіт), в необароковій стилістиці (1913, збудований у 1914[3])
- проєкт мурованого костелу в селі Трибухівцях (нині Бучацький район, Тернопільська область);[3] виконав безкоштовно.[5]
- автор статей у львівському виданні «Часопісмо технічне»: «Ренесанс у Польщі» і «Пам'ятки архітектури галицького Поділля» (обидві — № 18, 1900), «Пам'ятки архітектури галицького Поділля» (обидві — № 19, 1901).[10]
- рисунки до книги Владислава Лозінського «Sztuka lwowska w XVI i XVII wieku: architektura i rzeźba» (видання 1901 року).[11]
Примітки
- Polski Słownik Biograficzny — PAN, 1935.
- Historia powstania kościoła i parafii Matki Bożej Szkaplerznej w Witowie. (пол.)
- Biernat M. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Trybuchowcach… — S. 292.
- Biernat M. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Trybuchowcach… — S. 292 (прим.).
- Biernat M. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Trybuchowcach… — S. 286.
- Biernat M. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Trybuchowcach… — S. 293.
- Jan Tarczałowicz. (пол.)
- Вул. Вічева, 2 — Свято-Покровський монастир Сестер Студійського уставу УГКЦ
- Drewniany kościół pw. Matki Boskiej Szkaplerznej
- Там само. — S. 351.
- Piśmiennictwo techniczne Polskie. I. Architektura. // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 33. — S. 399.
Джерела
- Biernat M. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Trybuchowcach // Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I :Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 18. — 368 s.; 508 il. — S. 9, 286, 292—293. — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)