Ярунь (Новоград-Волинський район)

Походження назви села достовірно не встановлено. Одна із версій така: оскільки русла річок, які протікають через село, глибокі, схожі на яри, то це і породило назву населеного пункту.

Проте у древніх актах Ярунь мав назву «Ярунское имение», ця обставина дозволяє припустити, що воно було засноване досі невідомим для нас Ярунем.

Таке ім'я — Ярун — мав боярин київський, брат Констянтина Васильовича, який загинув у битві з половцями 1170 р.

Головний провід над військом якоїсь округи у княжі часи мав тисяцький — організатор місцевого ополчення. Історія пам'ятає перемиського тисяцького Яруна (1213 р.) та київського тисяцького Давида Яруновича, «який з боярами гнав за половцями, та їх розбили».

У XIII столітті, після навали Батия, частина сіл та містечок при річці Случ уклали угоду з татарами. А. Поліщук у газеті «Лесин край» (№ 54, 1997 р.) пише, що йому жителі села розповідали, що в давнину, ще за татар, селом володів якийсь татарський старшина, і можливо, що якийсь Ярун, котрий перебував на татарській службі, в ту пору володів селом, названим пізніше його іменем.

Час зберіг переказ про те, що село заснував воєвода Ярун. Найраніше воєводи, як управителі окремих територіальних одиниць, з'являються у Руському воєводстві (1432 p.); Подільському воєводстві (перша згадка 1435 p.).

В Удмуртії (Росія) одне із сіл носить назву Ярунь. Можливо, воно отримало назву від колишніх переселенців чи депортованих краян.

Археологічні матеріали свідчать, що територія краю була заселена вже у добу пізнього палеоліту (близько 15 тис. років тому).

В урочищі Пасіка, на горбах якого у минувшині росли ліси і в якому петляє між високими берегами річка Церем, довжина якої становить 58 км, та і на теренах Яруня, знаходили кам'яні сокири, ножі, молотки.

Місцевість Ярунщини була багата на поклади граніту, торфу, піску, а ліси, багаті на звірину, приваблювали мисливців, луки і річки — пастуші племена, а родючі землі — землеробів, про що свідчать поховання IV–III ст. до н. е. в урочищі Пасіка.

29 червня 1960 року Ярунь об'єднали з селами Малим Молодьківим та Юрківщиною.

У селі знаходиться пам'ятник українській письменниці Лесі Українці, який встановлено у 2008 році біля технікуму землевпорядкування Державного агроекологічного університету. Раніше на цьому місці був пам'ятник Володимиру Леніну, який перед тим у листопаді 2007 року було демонтовано[1].

• Бойко Володимир Степанович — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017 років
• Дідух Леонід Дмитрович — вчений в галузі фізики твердого тіла, доктор фізико-математичних наук, професор кафедри фізики Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя.
• Пелех Юрій Володимирович — вчений, засновник і розробник нового напряму педагогічної науки — аксіопедагогіка, доктор педагогічних наук, професор.
• Стецюк Яків Нестерович — письменник родом з Яруня; з 1945 працював у Львові.
• Мамайчук Іван Федорович — композитор, педагог, заслужений працівник культури, певний час працював у Яруні.
• Сергій Я́рунський (Степанюк Сергій Анатолійович) — композитор, диригент, філософ. З 1991 року живе і працює у Києві.
• С. В. Заїка — літературознавець, доктор філологічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту світової літератури ім. О. М. Горького, член ученої ради ІМЛІ, автор 60 наукових праць
• М. М. Волосов — міністр автомобільної промисловості СРСР та СНГ, академік Академії інженерних наук, доктор технічних наук, технічний директор заводу КАМАЗ, головний редактор журналів «Ринок СНД» та «Автомобільна промисловість Російської федерації». Він має понад 20 патентів, 15 наукових праць, видав книгу технічного напрямку, відновлює промислові зв'язки між Україною, Росією, Білоруссю та іншими країнами.
• Л. А. Чурсіна — доктор технічних наук, професор, зав. кафедрою виробництва натурального волокна Херсонського індустріального університету
• Т. О. Якубовська — кандидат технічних наук (нині працює у вишах столиці)
• В. І. Семенюк — провідний конструктор авіаційного науково-технічного комплексу ім. Антонова, за розробками якого зроблена система дренажу паливних баків на літаках Ан-140, АН-70, «Руслан», «Мрія»
• О. С. Фурманенко — кандидат технічних наук, доцент Київського інженерно-будівельного інституту,
• С. Л. Близнюк — кандидат педагогічних наук Житомирського педінституту
• М. В. Сокирко — кандидат філологічних наук, яка працювала у вишах столиці
• В. П. Радзивіл — кандидат фізико-математичних наук, доцент Житомирського державного університету імені Івана Франка.
• Ф. П. Яремчук — професор, зав. кафедрою математики (1976–1986) Київського політехнічного інституту
• М. З. Семенець — кандидат математичних наук.
• С. Я. Дем'янчук — доктор педагогічних наук, професор, академік, автор 27 монографій, понад 300 наукових статей, під керівництвом якого захистили дисертації два доктори, 28 кандидатів наук
• А. С. Дем'янчук — ректор МЕГУ, академік, доктор педагогічних наук, автор 110 наукових праць, ним створена власна наукова школа; під його керівництвом захищено 7 кандидатських дисертацій.
• Ю. С. Дем'янчук — проректор з економічних питань цього ж вишу, кандидат історичних наук, доцент, автор понад 30 наукових праць з історії та економіки.
• О. Ф. Герус — математик, веде наукові дослідження у галузі гіперкомплексного аналізу, кандидат фізико-математичних наук, доцент, завідувач кафедри математичного аналізу Житомирського державного університету імені Івана Франка, має понад 60 наукових і методичних друкованих праць, бере участь у розробці національних та міжнародних наукових проектів, член міжнародного математичного товариства ISAAC.
• І. В. Норинчак — кандидат технічних наук.

• Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — 578 с.

• Новоград-Волинський район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Житомирська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с.)
• Сайт села Ярунь
• Яруню — 470!
• Погода в селі Ярунь