Ясенецькі (родина)
Ясенецькі (пол. Jasieniecki) — давній український шляхетський рід гербу Корнич, який панував на землях Волині та Київщини.
| Ясенецькі (пол. Jasieniecki) | |
|---|---|
 | |
| Герб Корнич | |
| Опис герба: У червоному полі на трьох сходинках один срібний хрест св. Антонія з такого ж кольору половинками буханців на кінцях поперечини. | |
| Родоначальник: | Мартин Ясенецький (XVII століття) |
| Місце походження: | Велике князівство Литовське |
Ясенецькі поряд з Химськими, Слуцькими, Горностаями, Кропивницькими, Шашкевичами, Єльцями, Олізарами, Немиричами, Кмітами, Лозками, Полозами, Проскурами представляли українську шляхту південно-західного та південно-східного литовського прикордоння протягом 200 років. Саме в цей період в основному склалась соціальна структура краю.
Рід Ясенецьких вийшов з Волині. Родове гніздо - село Ясининичі.
Відомі представники
- Мартин[1] дідич Дитинич у 1658 році. Дружина Лотушинська[2].
- Станіслав Мартинович. Дружина Анна Шептицька[3].
- Йосип Станіславович[4].
- Ян Станіславович (нар.1760). Дружина Róża Morlauz[5].
- Гнат Янович[6]. Внесений в 1 частину родовідної книги Подільській губернії Указом Урядового Сенату від 16 вересня 1837 року.
- Андрій Янович — дідич маєтку Мурзинці, хорунжий польського війська[2]. Дружина Соломія Антонівна Суходольська[7].
- Карл-Франц Андрійович(пом.1858)[8]. Внесений в 1 частину родовідної книги Подільській губернії Указом Урядового Сенату від 16 вересня 1837 року. Дружина Текля Улашин[9], донька Яна-Гаврила Улашина та Петронели Кобельської. У 1847 році став дідичем Лип'янки, успадкувавши її від вуйка Петра Антоновича Суходольського[10].
- Йосип Карлович[11]. Внесений в 1 частину родовідної книги Подільській губернії Указом Урядового Сенату від 16 вересня 1837 року. Дружина Марія Равська. Співвласник Лип'янки та Краснопілки[2].
- Людвік Карлович[12]. Внесений в 1 частину родовідної книги Подільській губернії Указом Урядового Сенату від 16 вересня 1837 року. Закінчив Златопільське дворянське училище (Златопіль нині — у складі міста Новомиргорода Кіровоградської області) (випуск 1851 року)[13]. У 1858 році став дідичем частини Лип'янки, успадкувавши її від батька[10]. Співвласник Краснопілки[2]. Учасник антиросійського польсько-литовсько-українського повстання 1863 року. Звільнений у 1871 році[14].
- Валерія Карлівна[16]. Чоловік Віктор Йотейко.
- Проспер Карлович[17]. Внесений в 1 частину родовідної книги Подільській губернії Указом Урядового Сенату від 16 вересня 1837 року. Закінчив Златопільське дворянське училище (Златопіль нині — у складі міста Новомиргорода Кіровоградської області) (випуск 1851 року)[13]. Дружина Марія-Людвіка (тітка Генрика-Казимира Владиславовича Улашина), донька Леонарда Івановича Улашина та Людвіки (ймовірно гербу Слєповрон[18]) Хелмонської[19], разом з дітьми внесена в 1 частину родовідної книги Київській губернії Указом Урядового Сенату за № 1941 від 10 травня 1885 року[20]. У 1858 році став дідичем частини Лип'янки, успадкувавши її від батька[10]. Співвласник Краснопілки[2]. Разом з Владиславом у 1894 році володіли 1000 десятинами землі[21].
- Сигізмунд Просперович
- Іван-Станіслав Просперович
- Кароліна-Людвіка Просперівна
- Ядвіга Просперівна
- Йосип-Владислав-Яків Карлович[22] разом з дітьми внесений в 1 частину родовідної книги Київській губернії Указом Урядового Сенату за № 543 від 6 лютого 1886 року[20]. У 1858 році став дідичем частини Лип'янки, успадкувавши її від батька[10]. Був власником сімейного портрету Теофіли Данилович з синами Марком та Яном на молитві у костьолі міста Жовква. Разом з Проспером у 1894 році володіли 1000 десятинами землі[21].
- Олександр Владиславович.
- Микола Владиславович.
- Іван Владиславович.
- Михайло Владиславович — військовик, полковник, командир полку Дієвої армії УНР.
- Карл-Франц Андрійович(пом.1858)[8]. Внесений в 1 частину родовідної книги Подільській губернії Указом Урядового Сенату від 16 вересня 1837 року. Дружина Текля Улашин[9], донька Яна-Гаврила Улашина та Петронели Кобельської. У 1847 році став дідичем Лип'янки, успадкувавши її від вуйка Петра Антоновича Суходольського[10].
- Станіслав Мартинович. Дружина Анна Шептицька[3].
Примітки
- Marcin Jasieniecki//Світове родинне дерево Geni(англ.)
- Uruski S. Rodzina Herbarz szlachty polskiej T. 6. С. 1-2.(пол.)
- Stanisław Jasieniecki//Світове родинне дерево Geni(англ.)
- Józef Jasieniecki//Світове родинне дерево Geni(англ.)
- Jan Jasieniecki//Світове родинне дерево Geni(англ.)
- Ignacy Jasieniecki//Світове родинне дерево Geni(англ.)
- Andrzej Jasieniecki //Світове родинне дерево Geni(англ.)
- Karol Franciszek Jasieniecki //Світове родинне дерево Geni(англ.)
- Tekla Ułaszyn//Світове родинне дерево Geni(англ.)
- Похилевич Л. І. «Сказання про населені місцевості Київської губернії». C. 716. Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.(рос.)
- Józef Jasieniecki//Світове родинне дерево Geni(англ.)
- Ludwik Jasieniecki//Світове родинне дерево Geni(англ.)
- Андрієвський А. Історична записка про Златопільську гімназію до дня її п'ятдесятирічного ювілею у серпні місяці 1887 р. Київ. 1887. С. 61-66// Петербургский Генеалогический Портал(рос.)
- Список дворян - участников польского восстания 1863 года, освобожденных в 1871 году.//genealogia.baltwillinfo.com(рос.)
- Boniecki A., Rejski A. Herbarz Polski. T. 8 С. 284(пол.)
- Waleria Jasieniecka//Світове родинне дерево Geni(англ.)
- Prosper Jasieniecki//Світове родинне дерево Geni(англ.)
- Ludwika Chełmońska z Chełmoni i Chełmońca h. Ślepowron// Minakowski M. J. Genealogia Potomków Sejmu Wielkiego(пол.)
- Maria Ułaszyn//Світове родинне дерево Geni(англ.)
- Список дворян Киевской губернии, на 11 октября 1905 года Архівовано 11 січня 2015 у Wayback Machine.(рос.)
- Стаття Lipianka у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том XV, част.2, С.231, з 1895 року(пол.)
- Władysław Jasieniecki//Світове родинне дерево Geni(англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.