Ящуржинський Хрисанф Петрович
Ящуржи́нський Хриса́нф Петро́вич (1852, с. Молодецьке — 1923) — український археолог, етнограф, педагог.
| Ящуржинський Хрисанф Петрович | |
|---|---|
.jpg.webp) | |
| Народився |
19 березня 1852 Молодецьке, Маньківський район, Україна |
| Помер | 1923 |
| Країна |
 Російська імперія |
| Діяльність | археолог |
| Alma mater | Історико-філологічний факультет Київського університетуd і Варшавський університет |
| Галузь | археологія, етнографія, педагогіка |
Життєпис
Хрисанф Ящуржинський народився 31 (19 березня) 1852 року в с. Молодецьке Уманського повіту, у родині священика Петра Григоровича Ящуржинського.
Навчався в Київському і Варшавському університетах на слов'яно-російському відділенні історико-філологічного факультету.
Педагогічну діяльність розпочав у Криму, де викладав спочатку в Керченському-Кушниківському жіночому інституті, пізніше — у сімферопольській чоловічій гімназії та Сімферопольській жіночій гімназії. Згодом переїхав до Одеси, де почав викладати в Одеському інституті імені імператора Миколи I та жіночій гімназії.
Був членом наукових товариств:
- Таврійської ученої архівної комісії,
- Одеського товариства історії і старожитностей,
- Київського товариства охорони пам'ятників старовини та мистецтва.
Після виходу на пенсію, залишив Одесу і в 1911 році повернувся до рідного села. Хрисанф Петрович Ящуржинський, за даними письменника-краєзнавця з Одеси Григорія Зленка, помер восени 1923 року. Він не був одружений та не мав дітей.
Наукова діяльність
Викладацьку діяльність Хрисанф Ящуржинський поєднував з науковою. Він писав статті, реферати, збирав фольклорний матеріал, співпрацював з часописом «Кіевская старина».
На пенсії продовжив фольклорно-етнографічні дослідження в с. Молодецьке, написав історичний нарис про м. Умань (вийшов з друку в 1913 році).
Праці
- «Социально-политическое учение Гуса» («Варшавские университетские известия», 1878 та окремо);
- «Лирические малорусские песни, преимущественно свадебные, сравнительно с великорусскими» («Русский филологический вестник», 1880 та окремо);
- ряд етнографічних статей у журналі «Кіевская старина» (з 1888) і багато археологічних нотаток у «Звістках Таврійської Ученої Архівної Комісії» (рос. Известия Таврической учёной архивной комиссии);
- «Остатки язычества в погребальных обрядах Малороссии» («Этнографическое обозрение», 1898).
Джерела
- Родина Ящуржинських у громадсько-політичному житті України XIX ст. // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія — 2008 Вип. 13
- Ящуржинский, Хрисанф Петрович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Ящуржинський Хризант // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2134. — 1000 екз.