Ґрімсей

Легенда пов'язує назву острова з поселенцем на ім'я Ґрімур (ісл. Grímur), який прибув з місцевості Sogn, що у Норвегії, але можуть бути й інші пояснення назви, яка також зустрічається у Скандинавії та Великій Британії.

Ґрімсей є найпівнічнішим поселенням Ісландії. Натомість найпівнічнішою точкою країни є обтік Колбейнсей (ісл. Kolbeinsey), 74 кілометри на північний захід від Ґрімсей. Структура острова базальтова, іноді стовпчаста, особливо на півдні та заході[13]. Береги острова скелясті, окрім його південного берега[14]. У бухті Баусавік (ісл. Básavík) на північному заході залягають товщі піщаників. Ґрімсей продовжує руйнуватись морем і є залишком колись більшого острова[13].

Головна вулиця острова

Льодовикова штриховка на скелях на Ґрімсей є свідченням того, що острів, як і решта Ісландії, був покритий льодовиками у плейстоцені (Вюрм)[16][17].

Острів, ймовірно, був заселений з часів доби вікінгів, хоча в Ланднамабок про острів не згадується. Можливо, люди не оселилися на Ґрімсей на самому початку розселення в Ісландії. Острів вважався занадто віддаленим, тоді як на материку було достатньо землі. Саги про ісландців посилаються на декілька подій, які відбувались упродовж перших десятиліть 11 століття і ці розповіді в основному свідчать про переваги острова як зручного місця розвідки навколишніх околиць[18]. Острів згадується в Колі Земному, книзі, написаній близько 1230 року, оскільки норвезький король Олав хотів отримати його в подарунок від жителів Ісландії.

Багаті ресурси риби та птахів Ґрімсей були широко відомі за його межами. За легендами, у давні часи на острові одночасно існувало до 50 ферм, але це малоймовірно. Кількість ферм, ймовірно, ніколи не перевищувала 12, і всі вони належали монастирю в Модруветлірі (ісл. Möðruvellir) в долині Ейяфіорда. Фермери острова повинні були сплачувати монастирю річну орендну плату сушеною тріскою[5].

У 1793 році острів майже збезлюднів, коли від хвороби загинуло все чоловіче населення, окрім лише шести чоловіків. Решта 6 були відправлені на материк, щоб забрати більше чоловіків на острів. На зворотному шляху човен з ними загубився в морі і всі потонули, залишивши священика єдиним з чоловіків на острові[5].

Острів отримав бездротову станцію зв'язку у 1929 році і був підключений до автоматичної телефонної мережі у 1973 році. Пошта працює з кінця минулого століття. Маяк був побудований у 1937 році, а метеостанція у 1874 році[5].

На сьогодні населення острова складає приблизно 60 мешканців[7]. Раніше сільське господарство, полювання на птахів та збирання яєць мали велике значення для місцевих жителів. Упродовж крайніх років це сильно змінилося, оскільки фокус змістився на сучасні методи риболовлі та переробку морепродуктів для міжнародних ринків[5].

Для Ґрімсей туризм — це галузь місцевої економіки, котра зростає, і яка дає місцевим жителям нові можливості працевлаштування. На острові діють магазин, хостели, кемпінг, галерея, кафе, ресторан та басейн. Острів цілорічно сполучений з іншими частинами Ісландії авіарейсами з Акурейрі та поромним сполученням з Далвіка[5].

Школа для дітей до 14 років[5]. Загалом у школі навчається 11 дітей та працюють 2 вчителі. У школі діти діляться на дві групи. Перша група — від 1 класу до 4 класу, а друга група — від 5 класу до 8 класу. Вони можуть закінчити лише 8 клас на острові, після чого їдуть на материк, щоб закінчити останні два роки початкової школи[7].

Належить до муніципалітету Акурейрі.

Порт, аеропорт, маяк, церква, школа, бібліотека, магазин, ресторан, басейн.

Популярне місце серед орнітологів. Щорічно відбувається фестиваль літнього сонцестояння — Sólstöðuhátíð Grímsey[19][20].

Іпатки на скелях острова

Острів повністю вкритий рослинним покривом, сформованим арктичним кліматом[5]. На острові не виступає гравійних рівнин або скель, окрім берегів. Незважаючи на те, що тут немає дерев, рослинний покрив острова багатий і складається з болотистих місцевостей, трави та моху. Основною рослинністю є трава, що росте на торф'яному ґрунті, верес і чагарники не зустрічаються, але поширені великі ділянки мохів. На острові виявлено щонайменше 119 видів торфових рослин[13]. Ложечниця, котра росте на прибережних скелях, є дуже особливою та багатою на вітамін С і відома своїми лікувальними властивостями[5].

Пташиний світ острова є унікальним та різноманітним[14]. Тут мешкає щонайменше 60 різноманітних видів птахів з надзвичайно густими популяціями, особливо алькових[21][13]. З інших розповсюджених птахів — крячок полярний[22], чистун арктичний, гагарка (114,796 пар)[4], кайра, кайра тонкодзьоба (67,293 пар)[4], кайра товстодзьоба (4,054 пар)[4], мартин трипалий (32,840 пар)[4], інші види мартинів, та інші птахи. Морські птахи, що гніздяться на високих скелях на східній стороні острова та на західному узбережжі є однією з найбільших колоній іпаток в Ісландії (40,275 пар)[4]. Через зменшення полювання на птахів та збирання яєць їх життя на острові процвітає. Іпатки зимують у відкритому морі, але повертаються до своїх гнізд на початку/після середини квітня. Відлітають з острова після першого тижня серпня. Найкращий час для їх споглядання на Ґрімсей — травень, червень та липень[5][23]. Для фотографів птахів та орнітологів тут є унікальні можливості для досліджень[5][14].

Полярні ведмеді часто з'являлися на острові, куди вони потрапляють на шматках криги, котра дрейфує з Гренландії. Коли це сталося у 1969 році, одного білого ведмедя застрелили і тепер його опудало зберігається у місцевому музеї містечка Гусавік[3].

Orbis et Globus на Ґрімсей

Місце перетину острова Полярним колом

Вид на сферу зблизька

Полярне коло перетинає Ісландію лише в одному місці, тобто на острові Ґрімсей. Під час літнього сонцестояння сонце тут видиме упродовж 24 годин на добу, тому тут можна спостерігати полярний день[3]. Полярної ночі тут не буває, адже межа її зони пролягає північніше. Найкоротший світловий день у році складає 2 години 15 хвилин[24]. Положення Полярного кола не фіксоване і постійно зсувається на північ уздовж острова. Тому на острові можна знайти два символи Полярного кола. Перший — це своєрідний міст на 66° 33’N поруч з аеропортом, а новий — це величезна бетонна куля, своєрідний твір мистецтва, діаметром 3 метри, яка була встановлена у вересні 2017 року[5]; має назву латинською мовою Orbis et Globus (Куля та Сфера)[25]; важить 8 тон[26], згідно з іншими джерелами — майже 9[27]. Цю кулю переміщують раз на рік відповідно до руху Полярного кола. Щоб дістатися туди пішки, потрібно приблизно 2 години (в обидва кінці) від поселення. Колись Полярне коло перетинало Ісляндію. Воно безперервно рухається на північ зі швидкістю 1,5 на століття[28]. На острові можна знайти три позначені "камені століття", що відображають положення Полярного кола у 1717 — рік, коли Полярне коло почало вперше перетинати острів, 1817 та 1917 роках[28][5]. Між 2031-2038 коло перетинатиме острів у його найпівнічнішій частині[28], а у 2047-2050 роках Полярне коло остаточно зміститься з острова на північ і повернеться сюди через 20,000 років[29][30].

Церква на Ґрімсей (згоріла у вересні 2021 р.)

Сучасна церква Miðgarðakirkja розташована у місцевості під назвою Miðgarðar і є найпівнічнішої церквою Ісландії[32]. Перша церква на острові була заснована та освячена у 11 столітті Йоном Оґмундссоном (ісл. Jón Ögmundsson)[5] та була присвячена Олафу — святому покровителю північних народів. У ті часи в церкві служили два священнослужителя, а щодня і двічі у святкові дні співали месу. З часом кількість служб скоротилася, але упродовж років було записано, що 50 священнослужителів обслуговували церкву[32].

Тепер вікарій Далвіка керує церквою. Miðgarðakirkja була побудована у 1867 році з деревини, прибитої до берега острова, на ділянці поблизу ферми Miðgarðar, але у 1932 році через пожежну небезпеку була перенесена на власну довжину і водночас були додані хорова кабіна та портик зі шпилем. У 1932 році церква була капітально відремонтована, а в 1956 році — знову освячена. Розпис вівтаря зроблений місцевим художником, котрий був написаний у 1878 році і є копією твору Леонардо да Вінчі. 1 січня 1990 року церкві Ґрімсей було надано охоронний статус відповідно до положень законодавства Ісландії про старовинні будівлі[32].

21 вересня 2021 року церква згоріла дотла. Під час пожежі було знищено багато цінних речей, які неможливо відновити. Втрати є величезними для місцевої громади, оскільки церква була символом об’єднання для людей так далеко від материка[32]. 24 листопада 2021 року був представлений проєкт нової церкви[33].

• 
  Старе місце перетину острова Полярним колом
• 
  Летовище
• 
  Порт Ґрімсей
• 
  Гніздо пухівки зеленошийої
• 
  Ісляндські коні на острові
• 
  Баран на острові

1. Iceland in figures 2018 — Reykjavík: Statistics Iceland, 2018. — ISBN 978-9979-770-58-9
   d:Track:Q64562971d:Track:Q3782407d:Track:Q1764
2. Українська назва згідно з Газетирем (покажчиком) географічних назв світу. — К.: Мінекоресурсів України, 2006. — С. 447.
3. Arctic Circle Grimsey. NAT (амер.). 25 березня 2020. Процитовано 22 серпня 2021.
4. Grímsey út af Eyjafirði. Náttúrufræðistofnun Íslands (ісл.). Процитовано 24 серпня 2021.
5. www.grimsey.is. Grímsey Island on the Arctic Circle 2021-2022. akureyri.is (англ.).
6. Akureyrarbær. Grímsey Gönguleiðir. akureyri.is (ісл.).
7. Stefánsdóttir 1978-, Monika Margrét (25 червня 2010). "I will never be an islander" : Grímsey, small island north of Iceland (англ.). Процитовано 25 серпня 2021.
8. Grímsey og Akureyri sameinast. www.mbl.is (ісл.). Процитовано 13 серпня 2021.
9. Sæfari - Samskip. Samskip EN (амер.). Процитовано 13 серпня 2021.
10. Grímsey Airport. www.isavia.is (англ.). Процитовано 13 серпня 2021.
11. Norlandair. Flugáætlun. Norlandair (ісл.). Процитовано 24 серпня 2021.
12. Umhverfisstofnun | Norðausturland. Umhverfisstofnun (ісл.). Процитовано 24 серпня 2021.
13. Grimsey Island. NAT (амер.). 30 березня 2017. Процитовано 22 серпня 2021.
14. Grímsey. Náttúrufræðistofnun Íslands (ісл.). Процитовано 24 серпня 2021.
15. Pétursson, Vésteinn Örn. Hita­met í Gríms­ey - Vísir. visir.is (ісл.). Процитовано 31 серпня 2021.
16. Hoppe, Gunnar (1968). Grímsey and the Maximum Extent of the Last Glaciation of Iceland. Geografiska Annaler. Series A, Physical Geography 50 (1). с. 16–24. ISSN 0435-3676. doi:10.2307/520869. Процитовано 24 серпня 2021.
17. Norðdahl, Hreggviður (1991). У Maizels, Judith K.; Caseldine, Chris. A Review of the Glaciation Maximum Concept and the Deglaciation of Eyjafjördur, North Iceland. Environmental Change in Iceland: Past and Present (англ.). Dordrecht: Springer Netherlands. с. 31–47. ISBN 978-94-011-3150-6. doi:10.1007/978-94-011-3150-6_3.
18. Hvenær og hvers vegna hófst byggð í Grímsey?. Vísindavefurinn (ісл.). Процитовано 24 серпня 2021.
19. Akureyri, Visit. Events & festivals. Visit Akureyri (англ.). Процитовано 25 серпня 2021.
20. Sólstöðuhátíð Grímsey. www.facebook.com (англ.). Процитовано 25 серпня 2021.
21. Riley, Laura and William (2005). Nature's Strongholds: The World's Great Wildlife Natural Reserves (англ.). Princeton University Press. с. 384. ISBN 0-691-12219-9.
22. Why Are Puffins Vanishing? The Hunt for Clues Goes Deep (Into Their Burrows). The New York Times (амер.). 29 серпня 2018. ISSN 0362-4331. Процитовано 20 серпня 2021.
23. Akureyrarkaupstaður. Lundinn er kominn til Grímseyjar. Akureyrarbær (ісл.). Процитовано 23 серпня 2021.
24. Akureyrarbær (2020). Þorpið við nyrsta haf (is, en).
25. Akureyrarkaupstaður. Orbis et Globus (Circle and Sphere). Grímsey Island (англ.). Процитовано 20 серпня 2021.
26. Eight-Tonne Sphere Marks Arctic Circle on Grimsey. Iceland Review (амер.). 26 вересня 2017. Процитовано 20 серпня 2021.
27. Panko, Ben. This Wandering Concrete Sphere Will Track the Movements of the Arctic Circle. Smithsonian Magazine (англ.). Процитовано 20 серпня 2021.
28. ORBIS et GLOBUS (Circle & Sphere) | Studio Granda. Archello (англ.). Процитовано 20 серпня 2021.
29. The Giant Moving Orb That Marks the Arctic Circle. Atlas Obscura (англ.). Процитовано 20 серпня 2021.
30. Kúlan komin á heimskautsbauginn í Grímsey. RÚV (ісл.). 25 вересня 2017. Процитовано 20 серпня 2021.
31. Akureyrarkaupstaður. Arctic Circle & diplomas. Grímsey Island (англ.). Процитовано 22 серпня 2021.
32. Akureyrarkaupstaður. The Church of Grímsey. Grímsey Island (англ.). Процитовано 22 серпня 2021.
33. akureyri.net. Kynnti drög að nýrri kirkju í Grímsey. akureyri.net (ісл.). Процитовано 24 листопада 2021.