Ґун Лі
Гун Лі (кит. 巩俐; *31 грудня 1965, Шеньян) — китайська акторка, популяризатор китайського кіно в Європі та Америці.
| Гун Лі | |||
|---|---|---|---|
| трад. китайська: 鞏俐 спрощ. кит.: 巩俐 | |||
 | |||
| Народилася |
31 грудня 1965 (56 років) Шеньян | ||
| Громадянство | Сингапур | ||
| Національність | китаянка | ||
| Діяльність | акторка | ||
| Alma mater | Central Academy of Dramad | ||
| Знання мов | китайська[1] | ||
| Роки активності | 1987 — тепер. час | ||
| Magnum opus | Червоний гаолян, Raise the Red Lanternd, Мемуари гейші (фільм), Прощавай, моя наложнице і The Story of Qiu Jud | ||
| Посада | член комітету Народної політичної консультативної ради КНРd | ||
| Батько | Гун Ліцзе | ||
| Мати | Чжао Ін | ||
| У шлюбі з | Ооі Хоесен | ||
| Зріст | 1,7 м | ||
| Волосся | чорне | ||
| Очі | карі | ||
| Нагороди |
| ||
| IMDb | ID 0000084 | ||
Життєпис
Народилася у 1965 році у м.Шеньян (провінція Дяонін). Була донькою Гун Ліцзе, професора економіки, та Чжао Ін, матеріалознавця. Виросла в Цзінані, центрі провінції Шаньдун. З дитячих років вона полюбила музику і деякий час мріяла про кар'єру співачки. Але, провалившись на вступних іспитах у музичну школу, поступила в Пекінську театральну академію. У 1985 році вона була прийнята в престижну Академію драми в Пекіні, яку закінчила у 1989 році і де познайомилася з режисером Чжаном Їмоу. Він узяв Гун Лі на головну роль у своєму першому фільмі «Червоний гаолян» (1987 рік).
Після успішного дебюту, акторка завоювала популярність як в Китаї, так і в усьому світі, знімаючись у фільмах Чжана Їмоу: «Цзюй Доу» (1990 рік), «Запали червоний ліхтар», за роль в якому Гун Лі була номінована на «Оскар»; «Цю Цзю звертається до суду», після чого була номінована як «Найкраща актриса» на Венеційському кінофестивалі 1992 року.
Першою серйозною роллю в іншого режисера стала головна роль у фільмі Ченя Кайге «Прощавай, моя наложнице» (1993 рік). У червні 1998 року вона отримала французький Орден літератури і мистецтва, а через два роки увійшла до складу журі на ювілейному 50-му Берлінському фестивалі. У 2006 році за результатами голосування в Китаї вона була визнана найкрасивішою жінкою. Останньою великою роботою Гун Лі була роль імператриці в комедії «Чого хочуть жінки» (2011 рік). Нагороджена також двома нагороди «Золотий півень», премією Національної ради кінокритиків США, Берлінського, Каннського, Венеційського кінофестивалів. Володарка почесного звання «Артист Світу». З 2005 року стала частіше з'являтися в голлівудських постановках, зокрема «Мемуари гейші» та «Поліція Маямі».
Родина
Гун Лі пов'язували тривалі відносини з Чжаном Імоу, які настільки широко висвітлювалися в пресі, що Гун Лі помилково називали його дружиною. У 1995 році їх роман закінчився скандалом, який поклав край і творчій співпраці. У 1996 році з'явилися чутки про те, що Гун Лі вийшла заміж за Ооі Хоесена, тютюнового магната з Сінгапуру. Актриса заперечувала їх до тієї пори, поки сінгапурська газета не опублікувала копію їх шлюбного свідоцтва. Вони одружилися в листопаді 1996 року в Гонконзі, а в 2008 році Гун Лі змінила китайське громадянство на сінгапурське. У 2010 році цей шлюб розпався.
Джерела
- Louie, Elaine (29 October 1996), «Chronicle:Gong Li». New York Times. 146 (50595):B16
- Gong Li was exposed to be divorced from Huang Hexiang 7 July 2010. Retrieved 7 July 2010.