76-та піхотна дивізія (Третій Рейх)
76-та піхотна дивізія (Третій Рейх) (нім. 76. Infanterie-Division) — піхотна дивізія Вермахту за часів Другої світової війни.
| 76-та піхотна дивізія (Третій Рейх) 76. Infanterie-Division | |
|---|---|
 Емблема 76-ї піхотної дивізії Вермахту | |
| На службі |
26 серпня 1939 — 31 січня 1943 1 квітня 1943 — 8 травня 1945 |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Третій Рейх |
| Належність |
.svg.png.webp){kind=small} Вермахт |
| Вид |
 Сухопутні війська |
| Роль | піхота |
| Чисельність | піхотна дивізія |
| У складі |
5-та армія 1-ша армія 23-й армійський корпус 16-та армія 30-й армійський корпус 10-й армійський корпус 12-та армія 11-й армійський корпус 52-й армійський корпус 4-й армійський корпус 44-й армійський корпус 24-й танковий корпус 51-й армійський корпус 6-та армія 8-й армійський корпус 7-ма армія 25-й армійський корпус Командування Вермахту «Південь» 87-й армійський корпус Група армій «B» 52-й армійський корпус 29-й армійський корпус 6-й румунський корпус 57-й танковий корпус 72-й армійський корпус 4-й танковий корпус 49-й гірський корпус |
| Гарнізон/Штаб | Відень |
| Війни/битви | |
| Командування | |
| Визначні командувачі |
генерал артилерії Максиміліан де Ангеліс |
Історія
76-та піхотна дивізія сформована 26 серпня 1939 в III-му військовому окрузі (нім. Wehrkreis III) під час 2-ї хвилі мобілізації Вермахту.
Райони бойових дій
- Німеччина (Західний Вал) (серпень 1939 — травень 1940);
- Франція (травень — листопад 1940);
- Генеральна губернія (листопад 1940 — червень 1941);
- СРСР (південний напрямок) (червень 1941 — жовтень 1942);
- Сталінград (жовтень 1942 — січень 1943);
- Франція (квітень — серпень 1943);
- Італія (серпень — жовтень 1943);
- СРСР (південний напрямок) (жовтень 1943 — жовтень 1944);
- Угорщина (жовтень 1944 — січень 1945);
- Чехословаччина (січень — травень 1945).
Командування
Командири
- 1-ше формування
- генерал артилерії Максиміліан де Ангеліс (нім. Maximilian de Angelis) (26 серпня 1939 — 26 січня 1942);
- генерал-лейтенант Карл Роденбург (нім. Carl Rodenburg) (26 січня 1942 — 31 січня 1943);
- 2-ге формування
- генерал від інфантерії Еріх Абрагам (нім. Erich Abraham) (1 квітня 1943 — липень 1944);
- генерал-лейтенант Отто-Германн Брюкер (нім. Otto-Hermann Brücker) (липень 1944);
- генерал від інфантерії Еріх Абрагам (серпень — 4 вересня 1944);
- переформування (4 вересня — 17 жовтня 1944);
- генерал-лейтенант Зігфрід фон Рековскі (нім. Siegfried von Rekowski) (17 жовтня 1944 — 8 лютого 1945);
- оберст, доктор барон Вільгельм-Моріц фон Біссінг (нім. Wilhelm-Moritz Freiherr von Bissing) (8 — 14 лютого 1945);
- генерал-майор Ергард-Генріх Бернер (нім. Erhard-Heinrich Berner) (14 лютого — 8 травня 1945).
Нагороджені дивізії
- Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ для військових формувань Вермахту за збитий літак противника
- 16 травня 1942 — 9-та піхотна рота 230-го піхотного полку за дії 27 грудня 1941 (77);
- 16 травня 1942 — 2-га рота 176-го інженерно-саперного батальйону за дії 12 лютого 1942 (127).
- Нагороджені дивізії[1]
| Кавалери Нагрудного знаку ближнього бою в золоті | 2 |
| Кавалери Золотого Німецького Хреста | 58 |
| Кавалери Срібного Німецького Хреста | 1 |
| Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям | 3 (№ 189 генерал-лейтенант Карл Роденбург — 31.01.1943 № 516 генерал-лейтенант Еріх Абрагам — 26.06.1944 № 637 оберст-лейтенант Генріх Буссе — 28.10.1944) |
| Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста[2] | 23 |
| Кавалери Почесної відзнаки Сухопутних військ «Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ» | 14 |
| Кавалери ордену Михая Хороброго ІІІ ступеня (Румунія) | 1 |
- Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ (7)
- Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ за збитий літак противника (4)
Див. також
Посилання
- 76. Infanterie-Division. на axishistory.com. Архів оригіналу за 17 грудня 2012. Процитовано 13 грудня 2012. (англ.)
- 76. Infanterie-Division. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 13 грудня 2012. (нім.)
- 76.Infanterie-Division. на balsi.de. Архів оригіналу за 28 січня 2012. Процитовано 13 грудня 2012. (нім.)
- 76.Infanterie-Division. на feldgrau.com. Архів оригіналу за 17 грудня 2012. Процитовано 13 грудня 2012. (англ.)
- 76. Infanterie-Division. на okh.it. Архів оригіналу за 17 грудня 2012. Процитовано 13 грудня 2012. (італ.)
- 76. Infanterie-Division (76th Infantry Division)
- 76.Infanterie-Division Архівовано 27 жовтня 2018 у Wayback Machine.
Література
- Samuel W. Mitcham. German Order of Battle: 1st—290th Infantry Divisions in World War II — Paderborn: Stackpole Books, 2007. — Vol. 1. — 400 p. — (Stackpole military history series). — ISBN 0-8117-3416-1.
- Georg Tessin. Band 3: Die Landstreitkräfte. Nr. 6-14 // Verbände und Truppen der Deutschen Wehrmacht und Waffen SS im Zweiten Weltkrieg 1939—1945 — 2. — Osnabrück: Biblio Verlag, 1974. — Vol. 3. — 330 p. — ISBN 3-7648-0942-6.
- Burkhard Müller-Hillebrand: Das Heer 1933—1945. Entwicklung des organisatorischen Aufbaues. Vol.III: Der Zweifrontenkrieg. Das Heer vom Beginn des Feldzuges gegen die Sowjetunion bis zum Kriegsende. Mittler: Frankfurt am Main 1969, p. 286.
- David M. Glantz, Jonathan M. House: Armageddon in Stalingrad. September-November 1942. University of Kansas Press, Lawrence 2009, ISBN 978-0-7006-1664-0 (The Stalingrad Trilogy, Bd. 2).
- Jochen Löser: Bittere Pflicht. Kampf und Untergang der 76. Berlin-Brandenburgischen Infanterie-Division. Biblio-Verlag, Osnabrück 1986, ISBN 3-7648-1489-6.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.