Airbus A320 серії

Серія Airbus A320 (фр.: [ɛʁbys] ( прослухати), Ерб́юс, англ.: [ˈɛərbʌs] — Ейрб́ас) — сім'я вузькофюзеляжних пасажирських комерційних двомоторних літаків, що виготовлені компанією Airbus для коротко- та середньотривалих польотів. Складається з авіалайнерів A318, A319, A320, A321, а також моделей бізнес-класу ACJ (Airbus Corporate Jet). Літаки серії A320 інколи ще називають A320ceo (current engine option— варіант з поточним двигуном) щоб відрізняти їх від нової генерації A320neo (new engine option). Літаки збирають на заводах компанії в Тулузі (Франція) та Гамбурзі (Німеччина). З 2009 року китайський завод у Тяньцзінь також виробляє ці літаки для китайських авіакомпаній, а з 25 квітня 2016 року випустивши свій перший американський A321 було відкрито виробництво у Мобіл (штат Алабама, США)[5]. Сімейство літаків може перевозити до 236 пасажирів та має максимальну дальність польоту від 5 750 до 11 100 км, в залежності від моделі.

Airbus A320 серії
Ербус A320-232 авіакомпанії Atlasjet Україна
Призначення Пасажирський вузькофюзеляжний літак
Виробник Airbus
Перший політ 22 лютого 1987 року
Дата прийняття на службу 18 квітня 1988 року в Air France[1]
Статус Виготовляється
Основні користувачі American Airlines
easyJet
China Eastern Airlines
China Southern Airlines
Виробництво 1986 - до тепер
Кількість 8074[2]
Вартість програми £2 млрд ($2,8 млрд, 1984)[3]
Вартість одиниці
Станом на 2017 рік:[4]
A318 - 75,9 млн. US$
A319 - 90,5 млн. US$
A320 - 99 млн. US$
A321 - 116 млн. US$
Варіанти Airbus A318
Airbus A319
Airbus A321
Наступна модель Airbus A320neo

У грудні 2010 року Airbus анонсував нове покоління літаків сімейства A320 — A320neo (new engine option — варіант з новим двигуном). A320neo пропонує нові, більш ефективні двигуни, поліпшення планеру літака з додаванням вінглетів, що були названі Sharklets (акулячий плавник) від Airbus. Нові літаки мають забезпечити економію витрат пального до 15 %. Перший авіалайнер A320neo був доставлений авіакомпанії Lufthansa 20 січня 2016 року і вже через 5 днів надійшов на службу[6].

Розробка

На початку 1980-х європейським консорціумом «Airbus» (фр. «Airbus Industrie») був завершений цикл досліджень вузькофюзеляжних літаків під кодовими назвами SA1, SA2 і SA3 в рамках проекту JET. За їхніми результатами перевага була віддана першим двом варіантам — SA1 (на 130—140 місць) і SA2 (на 150—160 місць). Надалі пасажиромісткість обох проектів, що отримали позначення А-320-100 і А-320-200 відповідно, зрівняли до 150, а відрізнятися вони стали лише дальністю польоту і платним навантаженням.

Пізніше з'явилися такі модифікації літака, як А-320-210, що відрізняється наявністю потужніших двигунів і двох додаткових паливних баків, і А-320-230, що також має відмінності у потужності двигунів.

Всі три модифікації (А-320-110, А-320-210 і А-320-230) мають ряд ідентичних технічних характеристик (розмах крила — 34,09 м, довжина літака — 37,56 м, висота літака — 11,760 м, пасажирів в кабіні двох класів — 150 чоловік, максимальна кількість пасажирів — 179 чоловік, крейсерська швидкість — 900 км на годину), відрізняючись лише дальністю польоту, що складає для А-320-110 4900 км, для А-320-210 — 5180 км, для А-320-230 — 5370 км.

Літак А-320 оснащений цифровим комплексом авіоніки EFIS виробництва компанії «Томсон — Сі-Ес-Еф» («Thomson-CSF», Франція), що включає шість кольорових багатофункціональних дисплеїв для виведення пілотажно-навігаційної інформації і даних про роботу бортових систем і попереджень про їхні відмови. Крім цього, A-320 є першим у світі пасажирським літаком з електродистанційною системою управління.

У 1989—1991 на одному з літаків А-320 пройшли дослідну експлуатацію спеціальні самоклейні плівки з нанесеними на них продовжними мікробороздками-ріблетами, що дозволили понизити зустрічний опір і поліпшити обтікання корпусу.

У першій половині 2003 компанією «Скайтракс» (англ. «Skytrax», Велика Британія) було проведено дослідження, метою якого було з'ясувати уподобання пасажирів. У ході дослідження було опитано понад 69 тис. осіб, які мали відповісти на запитання, що стосувалися низки критеріїв (зокрема, чутності шуму двигунів в салоні, комфортності крісел і відстані між рядами). У результаті близько 59 % опитаних визнали салон літака А-320 найкомфортабельнішим (в той час, як інший номінант — «Боїнг-737» — набрав трохи більше 25 % голосів).

Експлуатація
Порівняльні малюнки модифікацій літака А320: А318, А319, А320, А321

Офіційно програма літака А-320 почалася в березні 1984. Перший політ дослідний літак А-320 з двигунами CFM56-5A1 зробив 22 лютого 1987. В кінці лютого 1988 літак був сертифікований у Європі, а в грудні — в США. У березні 1988 авіакомпанія «Ейр Франс» отримала перший літак. Літак А-320 є першим у світі пасажирським літаком з електродистанційною системою управління (ЕДСУ), кабіною екіпажу, обладнаною бічними ручками управління замість звичайних штурвальних колонок, і горизонтальним оперенням, виготовленим повністю з композиційних матеріалів. Літак А-320 послужив основою для розробки літаків А-321 (185-місний, 1994), А-319 (124-місний, 1996) і А-318 (107-місний, 2003).

Замовлено та виготовлено
МодельЗамовленоВироблено
ВсьогоНевиконаноВсього2017201620152014201320122011201020092008
A318 808011222613
A319 1 485271 458142434383847518898
A320 4 7282554 47390251282306352332306297221209
A321 1 7812591 522892221841501028366518766
Всього 8 0745417 533180477491490493455421401402386
МодельВироблено
20072006200520042003200220012000199919981997199619951994199319921991199019891988
A318 1789109
A319 1051371428772858911288534718
A320 194164121101119116119101101805838344871111119585816
A321 5130173533354928333522162216
Всього 36733928923323323625724122216812772566471111119585816

Згідно даних наведених виробником від червня 2017 року.[2]

Варіанти

A320
Airbus A320 компанії Wizz Air Ukraine

Літаки моделі A320 мають 2 модифікації: A320-100 та A320-200.

Всього 21 екземпляр було виготовлено сотої серії та поставлені до авіакомпанії Air Inter.

З основних змін в модифікації -200 у порівнянні з серією -100 стали поява на бокових кінцівках крил шайб Уіткомба та розширення паливного бака для збільшення дальності польоту літаків. Індійська компанія Indian Airline використовувала свої перші 31 A320-200 з двоколісними візками шасі для аеродромів з поганою злітно-посадковою смугою, де не можна було обійтись стандартною одноколісною системою.

Працює, в залежності від модифікації, на двигунах CFM International CFM56 (серія A320-21x) або IAE V2500 (серія A320-23x) та має тягу 98-120 kN. При типовому двохкласовому розташуванню крісел здатен перевозити до 150 пасажирів на відстань до 6 100 км. Станом на червень 2017 року виготовлено 4 473 літаки[2]. Основним конкурентом є Boeing 737-800.

A321
Airbus A321 компанії Finnair

Модель A321 став першою похідною версією від A320, випущеного у 1988 році. Довжина фюзеляжу A321 була збільшена на 6,94 метри, з яких на 4,27 м попереду крила та на 2,67 м — позаду. Максимальна злітна вага виросла на 9 600 кг і становила 83 000 кг. Перший політ одного з двох прототипів пройшов 11 березня 1993 року, а перший свій авіарейс здійснив у січні 1994 року авіакомпанією Lufthansa.

Оскільки максимальна дальність польоту A321-100 у порівнянні з A320 була зниженою, компанія Airbus у 1995 році розпочала розробку нового A320-200. Збільшити діапазон польотів планувалось за рахунок більш потужних двигунів (V2533-A5 або CFM56-5B3), незначного зміцнення структури літака та розширення об'ємів палива за рахунок резервуарів під задньою підлогою на 2 990 літрів. Кількість палива зросла до 30 030 л, а максимальна злітна маса до 93,5 тонн. Свій перший політ A321-200 здійснив у грудні 1996 року, а вже у квітні 1997 р. його почала використовувати британська Monarch Airlines.

Найближчими конкурентами цієї лінійки літаків стали Boeing 737-900/900ER та Boeing 757-200. Станом на червень 2017 року A321ceo було виготовлено 1 522 екземпляри[2].

A319
Airbus A319 компанії Lufthansa

A319 був розроблений на прохання Стівена Удвар-Хазі, колишнього президента та головного виконавчого директора International Lease Finance Corporation, про що він повідомив у своєму інтерв'ю виданню Нью-Йорк Таймс[7]. Фактично, клієнтом для запуску розробки A319 була сама ILFC, яка ще до 1993 року зробила замовлення на 6 таких літаків. Відчувши що проектом зацікавились Swissair та Alitalia компанія Airbus 10 червня 1993 року вирішила розпочати програму розробки A319. А вже 23 березня 1995 року почалось складання першого літака, що було поставлене авіакомпанії Swissair у квітні 1996.

A319 — це укорочений варіант моделі A320, відомий також під назвою A320M-7. У порівнянні з A320 має коротший на 3,73 м фюзеляж і спрощене крило. Зменшення кількості пасажирських місць дозволяє зробити на літаку 6 замість 8 аварійних виходів. Маючи практично такий же запас палива як і A320-200, але меншу масу й меншу кількість пасажирів, дальність польоту при стандартному двохласовому розміщенні на 124 місця сягає 6 650 км (або 6 850 км з новими вінглетами «Sharklets»). В залежності від модифікації можуть мати різні двигуни з тягою від 98 кН до 120 кН.

Станом на червень 2017 року виготовлено 1 458 літаків[2]. Основним конкурентом є Boeing 737-700.

ACJ319

A319CJ (після ребрендигу у 2014 р. — ACJ319) — корпоративна версія літака A319. Містить додаткові паливні баки (до 6 резервуарів), що встановлені у вантажному відсіку, які дозволяють збільшити максимальну відстань польоту до 11 100 км. Літак розміщує у себе до 39 пасажирів, проте оснащення може бути змінене на будь-яку конфігурацію за бажанням споживача.

A318
Airbus A318 компанії Mexicana de Aviación

Airbus A318 є найменшим літаком з серії Airbus A320. A318 може перевозити в типовій двох-класовій компоновці 107 пасажирів (максимально — 132) на відстань до 5 750 км. Цей літак зробив свій перший політ у липні 2003 року рейсом американської авіакомпанії Frontier Airlines. За рахунок сумісності з іншими варіантами серії A320 не вимагає від існуючих пілотів цих літаків подальшого навчання, щоб керувати A318. Може використовуватись на коротших взлітно-посадкових смугах, ніж літаки аналогічні за розмірами.

Окрім іншого, у 2007 році A318 був сертифікований на виконання посадок з більш крутішою траєкторією зниження. Завдяки цим властивостям та з урахуванням пониженого рівня шуму, A318 дозволяється використовувати в аеропортах, що знаходяться в межах міста.

На A318 була покращена система керування літаком та бортові системи, що згодом було впроваджено й на інші моделі серії Airbus A320.

Літаків цієї моделі, з усієї серії A320, станом на червень 2017 року, продано найменше — всього 80 екземплярів[2].

Порівняльна таблиця
Підтип A318[8] A319[9] A320[10] A321[11]
Екіпаж кабіни 2
Ліміт по виходах EASA[12] 136 160 195 230
FAA[13] 136 150 190 230
Крісел, однокласова компоновка, макс.[14] 132 156 186 236[15]
Однокласова, типово[14] 117 134 164 199
Двохкласова, типово[14] 107 124 150 185
Об'єм вантажного відсіку 21,20 м3 27,20 м3 37,40 м3 51,70 м3
Завантажувач 4× LD3-45 7× LD3-45 10× LD3-45
Довжина 31,44 м 33,84 м 37,57 м 44.51 м
Колісна база 10,25 м 11,04 м 12,64 м 16,91 м
Розмах крил 34,1 м 35,8 м
Площа крил 122,4 м2[16]
Кут геометрії крила 25°[16]
Висота кіля 12,56 м 11,76 м
Ширина кабіни 3,7 м
Ширина фюзеляжу 3,95 м
Висота фюзеляжу 4,14 м
Максимальна злітна маса 68 т 75,5 т 78 т 93,5 т
Максимальна посадкова маса 57,5 т 62,5 т 66 т 77,8 т
Максимальна нуль-паливна маса 54,5 т 58,5 т 62,5 т 73,8 т
Робоча порожня маса[14] 39,5 т 40,8 т 42,6 т 48,5 т
Крейсерська швидкість Mach 0,78 (515 миль/год; 829 км/год)[17]
Максимальна швидкість Mach 0,82 (541 миль/год; 871 км/год)
Дальність, типове завантаження 5 750 км 6 950 км 6 100 км 5 950 км
Дальність для бізнес-джетів 7 800 км[18] 11 100 км[19] 7 800 км[20]
Пробіг для зльоту (МЗМ, SL, ISA) 1780 м[18] 1850 м[19] 2100 м[20]
Пробіг для посадки (МПМ, SL, ISA) 1230 м[18] 1360 м[19] 1500 м[20]
Об'єм пального 24 210 л 24 210-30 190 л 24 210-27 200 л 24 050-30 030 л
Робоча стеля 11 900-12 500 м[12]
Двигуни (×2) CFM International CFM56-5B, діаметром гвинта 1,78 м
PW6000A, діаметром гвинта 1,44 м IAE V2500A5, діаметром гвинта 1,61 м
Тяга (×2) 96–106 kN (22 000–24 000 lbf) 98–120 kN (22 000–27 000 lbf) 133–147 kN (30 000–33 000 lbf)

Двигуни
Модель літакаДата сертифікаціїДвигун[12]
A318-11123 травня 2003 р.CFM56-5B8/P
A318-11223 травня 2003 р.CFM56-5B9/P
A318-12121 грудня 2005 р.PW6122A
A318-12221 грудня 2005 р.PW6124A
A319-11110 квітня 1996 р.CFM56-5B5 or 5B5/P
A319-11210 квітня 1996 р.CFM56-5B6 or 5B6/P or 5B6/2P
A319-11331 травня 1996 р.CFM56-5A4 or 5A4/F
A319-11431 травня 1996 р.CFM56-5A5 or 5A5/F
A319-11530 липня 1999 р.CFM56-5B7 or 5B7/P
A319-13118 грудня 1996 р.IAE Model V2522-A5
A319-13218 грудня 1996 р.IAE Model V2524-A5
A319-13330 липня 1999 р.IAE Model V2527M-A5
A320-11126 лютого 1988 р.CFM56-5A1 or 5A1/F
A320-2118 листопада 1988 р.CFM56-5A1 or 5A1/F
A320-21220 листопада 1990 р.CFM56-5A3
A320-21410 березня 1995 р.CFM56-5B4 or 5B4/P or 5B4/2P
A320-21522 червня 2006 р.CFM56-5B5
A320-21614 червня 2006 р.CFM56-5B6
A320-23120 квітня 1989 р.IAE Model V2500-A1
A320-23228 вересня 1993 р.IAE Model V2527-A5
A320-23312 червня 1996 р.IAE Model V2527E-A5
A321-11127 травня 1995 р.CFM56-5B1 or 5B1/P or 5B1/2P
A321-11215 лютого 1995 р.CFM56-5B2 or 5B2/P
A321-13117 грудня 1993 р.IAE Model V2530-A5
A321-21120 березня 1997 р.CFM56-5B3 or 5B3/P or 5B3/2P
A321-21231 серпня 2001 р.CFM56-5B1 or 5B1/P or 5B1/2P
A321-21331 серпня 2001 р.CFM56-5B2 or 5B2/P
A321-23120 березня 1997 р.IAE Model V2533-A5
A321-23231 серпня 2001 р.IAE Model V2530-A5

Аварії та катастрофи
Дата Бортовий номер Місце Жертви Подія
26.06.1988 F-GFKC Абсайм 3/136 Демонстраційний політ на малій висоті, врізався в дерева
14.02.1990 VT-EPN Бенґалуру 92/146 Розбився при заході на приземлення через помилку екіпажу
20.01.1992 F-GGED Страсбург 87/96 Розбився при зниженні, екіпаж невірно задав параметри автопілота
14.09.1993 D-AIPN Варшава 2/70 При приземленні викотився за межі ЗПС через помилку екіпажу
10.03.1997 borderA4O-EM Абу-Дабі 0/115 Перерваний зліт
22.03.1998 RP-C3222 Баколод 3+0/130 При приземленні один двигун не перевели на реверс
11.04.2000 F-OHMD Мінатітлан 0/0 Згорів при заправці
23.08.2000 A4O-EK Бахрейн 143/143 Не зміг піти на друге коло, розбився в морі
07.02.2001 EC-HKJ Більбао 0/143 Грубе приземлення
24.07.2001 4R-ABA Коломбо н. д. Атака «Тамільських тигрів» на аеропорт
28.08.2002 N635AW Фінікс 0/159 Грубе приземлення
19.01.2003 N313NB Нью-Йорк 0/2 Врізався в стіну при русі до терміналу, помилка техніків
21.03.2003 B-22603 Тайнань 0/175 Грубе приземлення
03.05.2006 EK-32009 Сочі 113/113 Розбився в море при заході на друге коло
05.05.2006 EK-32001 Брюссель 0/0 Згорів в ангарі
05.05.2006 EK-32010 Брюссель 0/0 Згорів в ангарі
05.05.2006 SX-BVB Брюссель 0/0 Згорів в ангарі
18.07.2007 PR-MBK Сан-Паулу 12+187/187 При приземленні зійшов з ЗПС і врізався в склад ПММ
30.05.2008 EI-TAF Тегусігальпа 2+3/124 Викотився за межі ЗПС і розвалився на частини
27.11.2008 D-AXLA Перпіньян 7/7 Обледеніння датчиків системи звалювання
15.01.2009 N106US Гудзон 0/155 У двигуни потрапили птахи. Аварійне приземлення на воду
28.07.2010 AP-BJB Ісламабад 152/152 Розбився при приземленні в складних метеоумовах
24.09.2010 EI-EDM Палермо 0/129 Грубе приземлення до торця ЗПС
05.05.2012 JA8384 Сендай 0/108 Зачепив хвостом ЗПС при відході на друге коло
06.02.2013 TS-IMB Карфаген 0/83 Приземлення з прибраною передньою стійкою
16.03.2013 N620SC Джакарта 0/0 Пошкоджений на стоянці під час грози
03.07.2013 JY-PTA Триполі 0/1 Пожежа в кабіні пілотів, під час техобслуговування вибухнув кисневий балон
27.07.2014 5A-LAI Триполі 0/0 Хвостова частина зруйнована при артилерійському обстрілі аеропорту
28.12.2014 PK-AXC Яванське море 162/162 Впав у море при обльоті грози
24.03.2015 D-AIPX Французькі Альпи 150/150 Рейс Барселона-Дюссельдорф. Навмисно розбитий другим пілотом, що мав психічні проблеми.
29.03.2015 C-FTJP Галіфакс 0/137 Грубе приземлення до торця ЗПС, зачепив крилом лінію електропередачі
31.10.2015 EI-ETJ[21] Синайський півострів 224/224 Впав через 23 хвилини після зльоту. Місцеве розслідування триває. Аналіз записів бортових самописців вказує на вибух на борту. Згідно розслідуванню розвідок США і Британії, причина вибуху — теракт, закладення бомби на борт літака.
19.05.2016 MS804 Середземне море 66/66 Катастрофа Airbus A320 над Середземним морем. Літак прямував із Парижа (Міжнародний аеропорт імені Шарля де Голля) у Каїр і зник з екранів радарів над Середземним морем приблизно в 200 км від єгипетського узбережжя.

Посилання

Див. також

Пов'язані розробки

Літаки зі схожими характеристиками

Примітки
  1. Давид Лермонт (3 вересня 1988). A320 in service: an ordinary aeroplane. Flight International 134 (4129) (Reed Business Publishing): 132, 133. ISSN 0015-3710.
  2. Airbus Orders and Deliveries (xls). Airbus. 30 червня 2017. Процитовано 7 липня 2017.
  3. A320 has repaid faith of Airbus - and governments. Flightglobal. 29 березня 2018.
  4. Airbus commercial aircraft price list. Архів оригіналу за 13 липня 2017. Процитовано 18 липня 2017.
  5. Mobile Amasses a Mountain of Manufacturers(англ.) Архівовано 4 жовтня 2016 у Wayback Machine., Business Alabama, Червень 2016.
  6. Lufthansa отримала перший у світі літак A320neo
  7. {{Cite news |url=https://www.nytimes.com/2007/05/10/business/10flyboy.html?pagewanted=2&_r=1 |title=The Real Owner of All Those Planes(англ.) |author =Wayne, Leslie |дата=10 травня 2007 р. |газета=Нью-Йорк Таймс |сторінка=2}}
  8. A318 Dimensions & key data. Airbus.
  9. A319 Dimensions & key data. Airbus.
  10. A320 Dimensions & key data. Airbus.
  11. A321 Dimensions & key data. Airbus.
  12. Type Certificate Data Sheet. EASA. 28 червня 2016. Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 23 жовтня 2016.
  13. Type Certificate Data Sheet. FAA. 12 серпня 2016.
  14. All About the Airbus A320 Family. Airbus. 2009.
  15. Airbus Studies 236-Seat A321. Aviation Week. 10 грудня 2012.
  16. Airbus Aircraft Data File. Civil Jet Aircraft Design. Elsevier. July 1999.
  17. A320 Family Technology. Airbus.
  18. ACJ318. Airbus. Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 23 жовтня 2016.
  19. ACJ319. Airbus. Архів оригіналу за 5 січня 2013. Процитовано 23 жовтня 2016.
  20. ACJ320. Airbus. Архів оригіналу за 6 грудня 2016. Процитовано 23 жовтня 2016.
  21. Літак був збудований у 1997 р. Комапанія «Когалымавиа» (Росія) була його восьмим володарем.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.