Avicennia germinans

Чорний мангр (Avicennia germinans) — вид рослин родини акантові.

?
Avicennia germinans

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Акантові (Acanthaceae)
Рід: Avicennia
Вид: Чорний мангр
Avicennia germinans
(L.) L., 1764

Поширення Avicennia germinans
Синоніми
Avicennia africana P.Beauv.

Avicennia nitida Jacq.
Bontia germinans L.[1]

Посилання
Вікісховище: Avicennia germinans
EOL: 579832
IPNI: 861125-1
ITIS: 32137
МСОП: 178811
NCBI: 41378

Будова

Вічнозелене дерево або чагарник 3-12 метрів заввишки з круглою кроною. Стовбур покручений 30-50 см в діаметрі. Оскільки дерево росте на припливних затоплюваних берегах, розвинулися вертикальні дихаючі корені, що виходять над рівнем землі для забезпечення рослини повітрям. Листя виводить сіль з організму дерева у вигляді кристалів.

Життєвий цикл

Рослина починає проростати у плоді ще на дереві. Коли насіння падає, то застрягає у багнюці, уже маючи пагони та коріння. Плід також може плавати у солоній воді рік не втрачаючи життєздатність.

Гілки сусідніх дерев однакової висоти не перетинаються, утворюючи чіткі проміжки між кронами. Цей природний феномен називають сором'язливість крони.[2]

Поширення та середовище існування

Росте у тропічній зоні Атлантичного океану від Африки до Карибських островів. Формує мангрові ліси на припливних землях у гирлах та лиманах.

Через перенаселення, забруднення навколишнього середовища, урагани територія мангрових лісів значно скоротилася.

Практичне використання

Використовують як засіб проти комах, природний барвник червоного кольору, джерело дубильних речовин.

Насіння можна вживати в їжу, ретельно почистивши від отруйних частин.

Добрий медонос.

Галерея

Примітки

  1. Avicennia germinans: інформація на сайті GRIN
  2. Francis E. Putz, Geoffrey G. Parker and Ruth M. Archibald (1984). «Mechanical Abrasion and Intercrown Spacing» (PDF). American Midland Naturalist. 112 (1): 24–28. doi:10.2307/2425452.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.