B4GALT7

B4GALT7 (англ. Beta-1,4-galactosyltransferase 7) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 5-ї хромосоми.[4] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 327 амінокислот, а молекулярна маса — 37 406[5].

Послідовність амінокислот
1020304050
MFPSRRKAAQLPWEDGRSGLLSGGLPRKCSVFHLFVACLSLGFFSLLWLQ
LSCSGDVARAVRGQGQETSGPPRACPPEPPPEHWEEDASWGPHRLAVLVP
FRERFEELLVFVPHMRRFLSRKKIRHHIYVLNQVDHFRFNRAALINVGFL
ESSNSTDYIAMHDVDLLPLNEELDYGFPEAGPFHVASPELHPLYHYKTYV
GGILLLSKQHYRLCNGMSNRFWGWGREDDEFYRRIKGAGLQLFRPSGITT
GYKTFRHLHDPAWRKRDQKRIAAQKQEQFKVDREGGLNTVKYHVASRTAL
SVGGAPCTVLNIMLDCDKTATPWCTFS
B4GALT7
Наявні структури
PDBПошук ортологів: PDBe RCSB
Ідентифікатори
Символи B4GALT7, EDSP1, XGALT1, XGPT1, EDSSLA, beta-1,4-galactosyltransferase 7, EDSSPD1, XGPT
Зовнішні ІД OMIM: 604327 MGI: 2384987 HomoloGene: 5248 GeneCards: B4GALT7
Пов'язані генетичні захворювання
Ehlers-Danlos syndrome progeroid type[1]
Шаблон експресії


Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
11285
218271
Ensembl
ENSG00000027847
ENSMUSG00000021504
UniProt
Q9UBV7
Q8R087
RefSeq (мРНК)
NM_007255
NM_146045
NM_001311137
RefSeq (білок)
NP_009186
NP_001298066
NP_666157
Локус (UCSC) Хр. 5: 177.6 – 177.61 Mb Хр. 13: 55.6 – 55.61 Mb
PubMed search [2] [3]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей

Кодований геном білок за функціями належить до трансфераз, глікозилтрансфераз. Білок має сайт для зв'язування з іонами металів, іоном марганцю. Локалізований у мембрані, апараті гольджі.

Література

  • Okajima T., Yoshida K., Kondo T., Furukawa K. (1999). Human homolog of Caenorhabditis elegans sqv-3 gene is galactosyltransferase I involved in the biosynthesis of the glycosaminoglycan-protein linkage region of proteoglycans.. J. Biol. Chem. 274: 22915 — 22918. PubMed DOI:10.1074/jbc.274.33.22915
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC).. Genome Res. 14: 2121 — 2127. 2004. PubMed DOI:10.1101/gr.2596504
  • Tsutsui Y., Ramakrishnan B., Qasba P.K. (2013). Crystal structures of beta-1,4-galactosyltransferase 7 enzyme reveal conformational changes and substrate Binding.. J. Biol. Chem. 288: 31963 — 31970. PubMed DOI:10.1074/jbc.M113.509984
  • Okajima T., Fukumoto S., Furukawa K., Urano T. (1999). Molecular basis for the progeroid variant of Ehlers-Danlos syndrome. Identification and characterization of two mutations in galactosyltransferase I gene.. J. Biol. Chem. 274: 28841 — 28844. PubMed DOI:10.1074/jbc.274.41.28841
  • Amado M., Almeida R., Schwientek T., Clausen H. (1999). Identification and characterization of large galactosyltransferase gene families: galactosyltransferases for all functions.. Biochim. Biophys. Acta 1473: 35 — 53. PubMed DOI:10.1016/S0304-4165(99)00168-3

Примітки

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.