Bangasternus

Зовнішній вигляд

До цього роду відносяться дрібні жуки, довжина їхнього тіла становить 3.5-6 мм. Основні ознаки[1]:

  • голова ширша за свою довжину;
  • головотрубка трохи звужена до вершини, має зверху нешироку поздовжню борозенку, перетяжку перед вершиною і трикутний майданчик, боки ж передньоспинки облямовані валиками або кілями;
  • Вусики прикріплені ближче до основи головотрубки, їх борозенки звичайно торкаються нижнього краю очей;
  • передньоспинка біля основи ширша від своєї довжини, боки її звужені допереду, із «шийкою» біля переднього краю і лопатями за очима;
  • передньогруди перед передніми тазиками з високо облямованою з боків борозенкою;
  • основа надкрил трохи ширша за основу передньоспинки, надкрила густо вкриті простими або розщепленими, волосоподібними лусочками, що трохи стирчать і часто-густо утворюють плями; такі самі лусочки вкривають також низ тіла та ноги.

Спосіб життя

Подібний до способу життя видів роду Larinus. Рослинами-господарями слугують різні види айстрових, здебільшого, сафлор та волошка. Імаго живиться зеленими частинами рослин, яйця відкладаються на їх поверхню, личинки проникають у суцвіття-кошик. Там вони живляться незрілим насінням і заляльковуються. Жуки нового покоління зимують в лялькових камерах або поза рослиною[2].

Відклавши яйце, самиця Bangasternus fausti вкриває його краплею темного слизу, який застигає і захищає яйце
Лялечка Bangasternus fausti у суцвітті волошки

Географічне поширення

Ареал роду обмежений західною частиною Півдня Палеарктики (див. нижче).

Класифікація

Описано сім видів цього роду[3]:

  • Bangasternus fausti Reitter, 1890 — Закавказзя, Туреччина, Іран
  • Bangasternus orientalis Capiomont, 1873 — Південна Європа, Закавказзя, Близький Схід, Туреччина, Середня Азія, Афганістан, Іран, Казахстан, Північна Африка, Близький Схід, інтродукований у Північну Америку
  • Bangasternus planifrons Brulle, 1832 — Південна Європа, Закавказзя, Близький Схід, Туреччина, Середня Азія, Афганістан, Іран
  • Bangasternus provincialis Fairmaire, 1863 — Франція, Італія
  • Bangasternus remaudierei Hoffmann, 1956 — Ірак, Іран
  • Bangasternus siculus Capiomont, 1873 — Італія, Іспанія, Північна Африка
  • Bangasternus villosus Capiomont, 1873 — Іспанія, Північна Африка

Практичне значення

Bangasternus fausti та Bangasternus orientalis інтродуковані до Північної Америки для пригнічення популяцій бур'янів: перший проти Centaurea diffusa Lam., другий — проти Centaurea solstitialis L.

Примітки

  1. Тер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. Л.: Наука, 1967, с. 49-50, 52-54
  2. Colonelli, E., Whitehead D.R. Palaearctic thistle weevils of the genus Bangasternus Gozis (Coleoptera, Curculionidae) // Fragmenta Entomologica. — 1990. — 22(1). — P. 185–217
  3. Gültekin, L. & Fremuth J.: Cleonini, p. 456. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. — Leiden: Brill, 2013. — 700 pp.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.