Bangasternus

До цього роду відносяться дрібні жуки, довжина їхнього тіла становить 3.5-6 мм. Основні ознаки[1]:

• голова ширша за свою довжину;
• головотрубка трохи звужена до вершини, має зверху нешироку поздовжню борозенку, перетяжку перед вершиною і трикутний майданчик, боки ж передньоспинки облямовані валиками або кілями;
• Вусики прикріплені ближче до основи головотрубки, їх борозенки звичайно торкаються нижнього краю очей;
• передньоспинка біля основи ширша від своєї довжини, боки її звужені допереду, із «шийкою» біля переднього краю і лопатями за очима;
• передньогруди перед передніми тазиками з високо облямованою з боків борозенкою;
• основа надкрил трохи ширша за основу передньоспинки, надкрила густо вкриті простими або розщепленими, волосоподібними лусочками, що трохи стирчать і часто-густо утворюють плями; такі самі лусочки вкривають також низ тіла та ноги.

Подібний до способу життя видів роду Larinus. Рослинами-господарями слугують різні види айстрових, здебільшого, сафлор та волошка. Імаго живиться зеленими частинами рослин, яйця відкладаються на їх поверхню, личинки проникають у суцвіття-кошик. Там вони живляться незрілим насінням і заляльковуються. Жуки нового покоління зимують в лялькових камерах або поза рослиною[2].

Відклавши яйце, самиця Bangasternus fausti вкриває його краплею темного слизу, який застигає і захищає яйце	Лялечка Bangasternus fausti у суцвітті волошки

Ареал роду обмежений західною частиною Півдня Палеарктики (див. нижче).

Описано сім видів цього роду[3]:

• Bangasternus fausti Reitter, 1890 — Закавказзя, Туреччина, Іран
• Bangasternus orientalis Capiomont, 1873 — Південна Європа, Закавказзя, Близький Схід, Туреччина, Середня Азія, Афганістан, Іран, Казахстан, Північна Африка, Близький Схід, інтродукований у Північну Америку
• Bangasternus planifrons Brulle, 1832 — Південна Європа, Закавказзя, Близький Схід, Туреччина, Середня Азія, Афганістан, Іран
• Bangasternus provincialis Fairmaire, 1863 — Франція, Італія
• Bangasternus remaudierei Hoffmann, 1956 — Ірак, Іран
• Bangasternus siculus Capiomont, 1873 — Італія, Іспанія, Північна Африка
• Bangasternus villosus Capiomont, 1873 — Іспанія, Північна Африка

Bangasternus fausti та Bangasternus orientalis інтродуковані до Північної Америки для пригнічення популяцій бур'янів: перший проти Centaurea diffusa Lam., другий — проти Centaurea solstitialis L.