Brachycleonus

Зовнішній вигляд

Жуки середніх розмірів: 12-19 мм завдовжки. Основні ознаки[1]:

  • голова вкрита густими волосками, головотрубка з трикутною опуклістю посередині, по боках повністю закруглена і не має слідів бічних кантів, а серединний кіль вкорочений з обох кінців
  • 1-й членик джгутика вусиків трохи коротший за 2-й;
  • передньоспинка трохи звужена до переду
  • надкрила опуклі, найширші посередині, без бугорків на плечах
  • лапки без губчастих підовш
  • тіло густо вкрите загостреними жовтуватими та коричневими лусочками із вкрапленнями таких самих білих лусочок

У єдиного виду цього роду — Brachycleonus fronto — довжина тіла коливається в межах 8-10.5 мм. Фотографію його дивись на[2].

Спосіб життя

Майже не вивчений. Ймовірно, він типовий для Cleonini. Brachycleonus fronto — мешканець пісків. В Туркменії дорослі жуки живляться на лободових: зеленими пагонами саксаулу, кураєм, лутигою та іншими[3].

Географічне поширення

Єдиний відомий вид цього роду — Brachycleonus fronto — мешкає в Ірані, Узбекистані, Туркменістані, Казахстані[4].

Класифікація

Описано один вид цього роду — Brachycleonus fronto (Fischer von Waldheim, 1835).

Примітки
  1. Тер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. Л.: Наука, 1967, с. 20, 177
  2. http://www.zin.ru/animalia/coleoptera/rus/brafroms.htm
  3. Токгаев Т., Непесова М. Материалы к фауне и экологии долгоносиков (Coleoptera, Curculionidae) юго-восточной Туркмении // Известия АН Туркменской ССР. Серия биол. Наук, 1964, № 1, С. 53-59
  4. Meregalli M. & Fremuth J. : Cleonini, p. 439. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden, Brill. 700 pp.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.