CXCL11

CXCL11 (англ. C-X-C motif chemokine ligand 11) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 4-ї хромосоми. [3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 94 амінокислот, а молекулярна маса — 10 365[4].

Послідовність амінокислот
CXCL11
Наявні структури
PDBПошук ортологів: PDBe RCSB
Ідентифікатори
Символи CXCL11, H174, I-TAC, IP-9, IP9, SCYB11, SCYB9B, b-R1, C-X-C motif chemokine ligand 11
Зовнішні ІД OMIM: 604852 HomoloGene: 3944 GeneCards: CXCL11
Шаблон експресії


Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
6373
305236
Ensembl
ENSG00000169248
ENSRNOG00000022298
UniProt
O14625
Q7TNL0
RefSeq (мРНК)
NM_005409
NM_001302123
NM_182952
RefSeq (білок)
NP_001289052
NP_005400
NP_891997
Локус (UCSC) Хр. 4: 76.03 – 76.04 Mb н/д
PubMed search [1] [2]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей

Кодований геном білок за функцією належить до цитокінів. Задіяний у таких біологічних процесах як запальна відповідь, хемотаксис, поліморфізм. Секретований назовні.

Література

  • Laich A.M., Meyer M., Werner E.R., Werner-Felmayer G. (1999). Structure and expression of the human small cytokine B subfamily member 11 (SCYB11/formerly SCYB9B, alias I-TAC) gene cloned from IFN-gamma-treated human monocytes (THP-1).. J. Interferon Cytokine Res. 19: 505 — 513. PubMed DOI:10.1089/107999099313956
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC).. Genome Res. 14: 2121 — 2127. 2004. PubMed DOI:10.1101/gr.2596504
  • Booth V., Clark-Lewis I., Sykes B.D. (2004). NMR structure of CXCR3 binding chemokine CXCL11 (ITAC).. Protein Sci. 13: 2022 — 2028. PubMed DOI:10.1110/ps.04791404
  • Erdel M., Laich A., Utermann G., Werner E.R., Werner-Felmayer G. (1998). The human gene encoding SCYB9B, a putative novel CXC chemokine, maps to human chromosome 4q21 like the closely related genes for MIG (SCYB9) and INP10 (SCYB10).. Cytogenet. Cell Genet. 81: 271 — 272. PubMed

Примітки

  1. Human PubMed Reference:.
  2. Mouse PubMed Reference:.
  3. HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:10638 (англ.). Процитовано 30 серпня 2017.
  4. UniProt, O14625 (англ.). Процитовано 30 серпня 2017.

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.