Canis lupaster

Вид поширений на півночі та північному сході Африки. Ареал виду займає територію від Сенегалу на схід до Єгипту, включаючи Марокко, Алжир, Туніс і Лівію на півночі до Нігерії, Чаду і Танзанії на півдні. Зустрічається у степових та напівпустельних рівнинних районах, у тому числі в арідних регіонах. У Атлаських горах цей вид спостерігався на висоті до 1800 метрів.

Вперше вид описаний у 1820 році Фредеріком Кюв'є. У 1832 році Вільгельм Гемпріх та Крістіан Ґоттфрід Ернберг описали єгипетський вид вовка під назвою Canis lupaster. Проте невдовзі, на основі схожості форми черепа та морфології зубів, Canis anthus було визнано північноафриканською формою звичайного шакала (Canis aureus), а Canis lupaster — підвидом вовка (Canis lupus).

У 2015 році проведено генетичний аналіз мітохондріальних ДНК особин з різних місцезнаходжень. Виявилося, що африканські шакали не мають нічого спільного з євразійським. Вони знаходяться ближче до звичайного вовка та еволюційно розійшлися з ним 1,7 млн років тому. Тому було відновлено видове ім'я Canis anthus.

• Cheryl Lyn Dybas, «A Wolf in Jackal's Clothing», Africa Geographic (July 2012)
• Cheryl Lyn Dybas, «In the Long Shadow of the Pyramids and Beyond: Glimpse of an African… Wolf?», International Wolf Center (Spring 2015)
• Hugo van Lawick & Jane Goodall (1971), Innocent Killers, Houghton Mifflin Company Boston