Couroupita guianensis

Коуропіта гаянська, дерево «гарматне ядро», нагалінга (Couroupita guianensis) — дерево роду Couroupita.

?
Couroupita guianensis
Коуропіта гаянська

Квіти коуропіти гаянської
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Вересоцвіті (Ericales)
Родина: Lecythidaceae
Рід: Couroupita
Вид: Коуропіта гаянська
Біноміальна назва
Couroupita guianensis
Aubl., 1775
Синоніми
*Couratari pedicellaris Rizzini
  • Couroupita acreensis R.Knuth
  • Couroupita antillana Miers
  • Couroupita froesii R.Knuth
  • Couroupita guianensis var. surinamensis (Mart. ex Berg) Eyma
  • Couroupita idolica Dwyer
  • Couroupita membranacea Miers
  • Couroupita peruviana O.Berg
  • Couroupita saintcroixiana R.Knuth
  • Couroupita surinamensis Mart. ex Berg
  • Couroupita surinamensis Mart. ex O. Berg
  • Couroupita venezuelensis R.Knuth
  • Lecythis bracteata Willd.
  • Pekea couroupita Juss. ex DC. [Invalid] [1]
Посилання
Вікісховище: Couroupita guianensis
EOL: 1054983
IPNI: 592385-1
ITIS: 506154
МСОП: 33969
NCBI: 66684
The Plant List: kew-313712

Історія

Назву рослині дав французький біолог Жан Обле у 1755. На Шрі-Ланку рослину завезли у 1881 році. Рослину переплутали з священним деревом сал (Shorea robusta). За легендою мати Будди Майя тримала гілку дерева сал, коли народжувала сина. Через це Shorea robusta вирощують у буддистських монастирях. Проте у Шрі-Ланці, Таїланді цим деревом вважають Коуропіту гаянську. За іншою версією через наявність у квіток каптура, люди асоціють дерево з нагами, тому вирощують на територіях індуїстських та буддистських храмів.

Квітка

Будова

Вічнозелене листяне дерево досягає 25-37 м висоти[2]. Через округлі великі плоди, що схожі на гарматні ядра, в англійській мові отримало назву «Cannonball Tree». Квіти ростуть у нижній частині дерева прямо на стовбурі. Квіти мають специфічну складену будову.

Життєвий цикл

Квіти не виділяють нектару тому приваблюють комах, що збирають пилок. Для цього рослина виробляє два види пилку — запліднений у нижній частині квітки і незапліднений у «каптурі» (покривалі). Великі плоди при падінні розбиваються, приманюючи тварин запахом. Таясові свині та птахи споживають плоди. Насіння покрите спеціальним покриттям, що дозволяє їм проходити стравохід тварин.

Плоди схожі на гарматні ядра

Поширення та середовище існування

Походить з північної частини Південної Америки та Карибського архіпелагу. Росте у низинних дощових лісах на багатих гумусом вологих ґрунтах.

Практичне використання

Зараз широко вирощується у тропічних країнах через декоративні квіти.

Плоди можуть вживати в їжу господарські тварини (свині, кури). Люди їдять плоди рідко через специфічний запах.[3]

Примітки
  1. http://www.theplantlist.org/tpl/record/kew-313712
  2. Ліс. — К.Махаон-Україна, 2008. — 304 с., іл. — С. 142
  3. COUROUPITA GUIANENSIS. notascienceaddict.tumblr.com. Процитовано 10 січня 2016.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.