EEF1B2

EEF1B2
Наявні структури
PDB	Пошук ортологів: PDBe RCSB
Список кодів PDB
	1B64
Ідентифікатори
Символи	EEF1B2, EEF1B, EEF1B1, EF1B, eukaryotic translation elongation factor 1 beta 2
Зовнішні ІД	OMIM: 600655 MGI: 1929520 HomoloGene: 1480 GeneCards: EEF1B2
Онтологія гена
Молекулярна функція	• GO:0001948 protein binding; • translation elongation factor activity; • guanyl-nucleotide exchange factor activity;
Клітинна компонента	• цитоплазма; • гіалоплазма; • Ендоплазматичний ретикулум; • клітинне ядро; • eukaryotic translation elongation factor 1 complex;
Біологічний процес	• translational elongation; • Біосинтез білків; • response to ethanol;
	Джерела:Amigo / QuickGO
Ортологи
	1933
	55949
	ENSG00000114942; ENSG00000283391
	ENSMUSG00000025967
	P24534
	O70251
	NM_021121; NM_001037663; NM_001959
	NM_018796
	NP_001032752; NP_001950; NP_066944
	NP_061266
	Вікідані
Див./Ред. для людей	Див./Ред. для мишей

EEF1B2 (англ. Eukaryotic translation elongation factor 1 beta 2) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 2-ї хромосоми. [3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 225 амінокислот, а молекулярна маса — 24 764[4].

Послідовність амінокислот

10	20	30	40	50
MGFGDLKSPA	GLQVLNDYLA	DKSYIEGYVP	SQADVAVFEA	VSSPPPADLC
HALRWYNHIK	SYEKEKASLP	GVKKALGKYG	PADVEDTTGS	GATDSKDDDD
IDLFGSDDEE	ESEEAKRLRE	ERLAQYESKK	AKKPALVAKS	SILLDVKPWD
DETDMAKLEE	CVRSIQADGL	VWGSSKLVPV	GYGIKKLQIQ	CVVEDDKVGT
DMLEEQITAF	EDYVQSMDVA	AFNKI

A: Аланін

C: Цистеїн

D: Аспарагінова кислота

E: Глутамінова кислота

F: Фенілаланін

G: Гліцин

H: Гістидин

I: Ізолейцин

K: Лізин

L: Лейцин

M: Метіонін

N: Аспарагін

P: Пролін

Q: Глутамін

R: Аргінін

S: Серин

T: Треонін

V: Валін

W: Триптофан

Y: Тирозин

Кодований геном білок за функцією належить до факторів елонгації. Задіяний у такому біологічному процесі як біосинтез білка.

Література

Sanders J., Maassen J.A., Amons R., Moeller W. (1991). Nucleotide sequence of human elongation factor-1 beta cDNA.. Nucleic Acids Res. 19: 4551 — 4551. PubMed DOI:10.1093/nar/19.16.4551
von der Kammer H., Klaudiny J., Zimmer M., Scheit K.H. (1991). Human elongation factor 1 beta: cDNA and derived amino acid sequence.. Biochem. Biophys. Res. Commun. 177: 312 — 317. PubMed DOI:10.1016/0006-291X(91)91984-K
The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC).. Genome Res. 14: 2121 — 2127. 2004. PubMed DOI:10.1101/gr.2596504
Chacko G., Ling Q., Hajjar K.A. (1998). Induction of acute translational response genes by homocysteine. Elongation factors-1alpha, -beta, and -delta.. J. Biol. Chem. 273: 19840 — 19846. PubMed DOI:10.1074/jbc.273.31.19840
Giorgianni F., Zhao Y., Desiderio D.M., Beranova-Giorgianni S. (2007). Toward a global characterization of the phosphoproteome in prostate cancer cells: identification of phosphoproteins in the LNCaP cell line.. Electrophoresis 28: 2027 — 2034. PubMed DOI:10.1002/elps.200600782

Примітки

Human PubMed Reference:.
Mouse PubMed Reference:.
HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:3208 (англ.). Процитовано 21 серпня 2017.
UniProt, P24534 (англ.). Процитовано 21 серпня 2017.

Див. також

Хромосома 2

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Human PubMed Reference:.

[2] Mouse PubMed Reference:.

[HGNC-3] HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:3208 (англ.). Процитовано 21 серпня 2017.

[UniProt-4] UniProt, P24534 (англ.). Процитовано 21 серпня 2017.