Ephimeronotus

Зовнішній вигляд

Жуки цього роду дуже нагадують довгоносиків з роду Lixus — видовженістю, стрункістю тіла, опушеністю покривів. Але іншими рисами (особливо будовою голови та ніг) різко відрізняються від будь-якого роду триби Lixini. Основні ознаки роду[1]:

  • 1-й  членик джгутика вусиків видовжений
  • кожне надкрилля з помітним плечем та бугорцем поблизу вершини
  • лапки короткі й широкі, їх членики знизу із підошвами, кігтики не зрослися при основі і широко розставлені; 2-й членик задніх лапок ширший від своєї довжини
  • гомілки трохи вигнуті всередину і мають ряд коротеньких зубчиків вздовж зовнішнього краю

Спосіб життя

Невідомий, ймовірно, він типовий для Cleonini.

Географічне поширення

Ареали усіх відомих видів цього роду тяжіють до західної частини півдня Палеарктики (див. нижче)[2].

Класифікація

До цього роду включено два види[2]:

  • Ephimeronotus miegii Fairmaire, 1855 — Португалія, Іспанія, Марокко
  • Ephimeronotus samai Talamelli, 2001 — Ізраїль, Туреччина

Примітки
  1. Арзанов Ю. Г. Род Ephimeronotus… http://ssc-ras.ru/files/files/ks32_1.pdf
  2. Meregalli M. & Fremuth J. : Cleonini, p. 444. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden, Brill, 2013. 700 pp.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.